Постанова № 33426139, 12.09.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2013 року Справа № 904/3678/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Прокопенко А.Є. - доповідач

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

При секретарі судового засідання Гаврилова О.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Шульгат В.В. представник, довіреність №27/05-1Ю від 27.05.13р. ;

від відповідача: Іванов С.О.;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2013р. у справі №904/3678/13

за позовом малого приватного підприємства "Ремонтно-будівельна дільниця - 3", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення інфляційних та 3% річних.

У відповідності із ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.09.2013р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2013р. у справі №904/3678/13 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", на користь малого приватного підприємства "Ремонтно-будівельна дільниця - 3" інфляційні за період прострочення виконання зобов'язання з 23.01.2008р. по 25.04.2013р. включно у сумі 21516,78грн., 3% річних за період прострочення виконання зобов'язання з 23.01.2008р. по 25.04.2013р. включно у сумі 6 517,32грн. та 1 720,50грн. судового збору.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008р. у справі №9/91-08 за позовом малого приватного підприємства "Ремонтно-будівельна дільниця - 3" до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" про стягнення 62 500 грн. 65 коп. встановлено, що 08.07.2004р. між малим приватним підприємством "Ремонтно-будівельна дільниця - 3" та відкритим акціонерним товариством "Державна холдінгова компанія "Павлоградвугілля", правонаступником якого на час розгляду справи є відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля", було укладено договір підряду №Фл-3/1968-ПД, на підставі п. 1.1 якого позивач, як підрядник, зобов'язався на свій ризик виконати за завданням відповідача, як замовника, з використанням власних матеріалів ремонт м'якої крівлі 3800 м2 на зазначених замовником об'єктах: гуртожитку №1, спорткомплексу та гаражі шахти "Ювілейна", які відповідач зобов'язався прийняти та оплатити. Однак відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання перед позивачем з оплати виконаних ремонтних робіт.

Вказаним рішенням позов задоволено, стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (а.с.14), на користь малого приватного підприємства "Ремонтно-будівельна дільниця - 3", - 41 299 грн. основного боргу, 17 593 грн. 37 коп. збитків від інфляції, 3 608 грн. 28 коп. трьох процентів річних, 625 грн. 10 коп. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.11-12).

21.07.2008р. на виконання даного рішення, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2008р. та набрало законної сили 07.08.2008р., видано наказ за №9/91-08 (а.с.13).

Як вбачається із рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008р. у справі №9/91-08, позивач просив стягнути з відповідача 41 299 грн. основного боргу за період з 24.02.2005р. по 22.01.2008р., 17 593 грн. 37 коп. інфляційних за прострочення виконання зобов'язання з 24.02.2005р. по 22.01.2008р., 3 608 грн. 28 коп. 3% річних за період 24.02.2005р. по 22.01.2008р.

Із матеріалів справи вбачається, що 25.04.2013р. відповідач частково сплатив борг за рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №9/91-08 у сумі 16 000 грн., а 29.04.2013р. сплатив залишкову заборгованість у сумі 47 243 грн. 75 коп. (а.с.19-20).

Оскільки з боку відповідача мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, то позивач, з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, звернувся з даним позовом до суду про стягнення з останнього інфляційних втрат в сумі 21 516 грн. 78 коп. за період з 23.01.2008р. по 25.04.2013р. включно та 3% річних в сумі 6 517 грн.32 коп. за період з 23.01.2008р. по 25.04.2013р. включно.

Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Матеріали справи не містять доказів про сплату відповідачем за січень 2008 року - квітень 2013 року боргу в повному обсязі.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 ст. 625 та ст. 599 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За змістом ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625, ст. 599 Цивільного кодексу України, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення у справі скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається виходячи з такого.

У постанові Верховного Суду України від 20.01.2011 у справі №10/25 зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 та ст. 599 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Посилання скаржника на відсутність у суду першої інстанції підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу, за період примусового виконання відповідного судового рішення колегією суддів до уваги не приймається, оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання по оплаті боргу з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження та на час його зупинення щодо примусового виконання рішення суду, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Таким чином висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 Цивільного кодексу України є обґрунтованим.

Також безпідставне посилання скаржника на пропуск позивачем строку позовної давності по стягненню заявлених позивачем інфляційних втрат та річних, оскільки статтею 625 Господарського процесуального кодексу України передбачено їх стягнення за весь час прострочення.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, але така заява відповідачем до суду першої інстанції не подавалась.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Керуючись ст. ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2013р. у справі №904/3678/13 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Головуючий А.Є. Прокопенко

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя В.І. Крутовських

Постанова складена 12.09.2013р.