Рішення № 33426003, 10.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13262/13 10.09.13

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського»додержавного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське об`єднання»простягнення 40 068, 25 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Манькевич В.С. (довіреність № 947/01/04 від 15.08.2011 року)

відповідача: представник Нейчев О.А. (довіреність № 466 від 31.05.2013 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське об`єднання» 40 068, 25 грн., (у тому числі: 20 000, 00 грн. - основного боргу, 18 200, 00 грн. - пеня, 870, 45 грн. - інфляційні втрати та 997, 80 грн. - 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 15.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/13262/13 та призначено її розгляд на 06.08.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні з 06.08.2013 року до 10.09.2013 року оголошувалась перерва.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти надання Позивачем послуг не заперечував, але зазначив, що акт здачі-приймання проектної документації не містить дати його підписання та підписаний не уповноваженою особою.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем укладено договір № 30690 від 14.06.2011 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконати роботи з обстеження, оцінки технічного стану, видачі рекомендацій по подальшій експлуатації несучих конструкцій корпусу «В» цеху № 2 вздовж осей 1, 5 між осями А…М; вздовж осі 7 між осями А..В, вздовж осі 4 між осями В…Г, а Відповідач сплатити їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 30690 від 14.06.2011 року вартість робіт склала 20 000, 00 грн.

Виконання науково-технічної продукції Позивачем у жовтні 2011 року підтверджено актом (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 30690 від 14.06.2011 року на суму 20 000, 00 грн.

Остаточний розрахунок згідно пункту 2.5 договору № 30690 від 14.06.2011 року здійснюється після здачі та приймання всієї роботи у п'ятиденний термін після підписання Відповідачем акта здачі-приймання науково-технічної продукції.

Відповідач, в порушення умов договору № 30690 від 14.06.2011 року не виконав свої зобов'язання в частині сплати грошових коштів за виконані роботи, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 20 000, 00 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач 23.05.2013 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості.

Листом від 07.06.2013 року Відповідач повідомив Позивача про відсутність документів, які підтверджують заборгованість у розмірі 20 000, 00 грн. та зазначив про необхідність надання Відповідачу підтверджуючих документів для врегулювання зазначеної претензії.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання науково-технічної продукції підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 20 000, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої господарські зобов'язання у строки, встановлені пунктом 2.5 договору № 30690 від 14.06.2011 року.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно пункту 2 статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються наступні види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.2 договору № 30690 від 14.06.2011 року у разі несплати у зазначений термін виконаних і прийнятих робіт Відповідач платить Позивачу неустойку у розмірі 0, 5 % від неоплаченої суми за час прострочки за кожний день прострочки.

Згідно частини другої статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору № 30690 від 14.06.2011 року сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо строків оплати виконаних робіт у розмірі 0, 5 % від неоплаченої суми за кожний день прострочки, проте враховуючи вищезазначені норми, розмір пені, що підлягає стягненню, має бути обмежений у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відповідний період.

Таким чином, суд задовольняє вимогу про стягнення пені у розмірі 1 544, 46 грн., враховуючи розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у зазначений період.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі за період з 24.10.2011 року по 21.06.2013 року.

Посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, наявністю дати складання акту 18.10.2011 року, крім того, акт виконаних робіт містить підпис посадової особи Відповідача та скріплений його печаткою, що підтверджує належне прийняття останнім робіт.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 23 412, 71 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське об`єднання» (03057, м. Київ, вулиця Вадима Гетьмана, будинок 6, ідентифікаційний код 34297075) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» (02660, м. Київ, МСП-660, вулиця В. Шимановського, 2/1, ідентифікаційний код 36861591) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 870 (вісімсот сімдесят) грн. 45 коп. - інфляційні втрати, 997 (дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 80 коп. - 3 % річних, 1 544 (одна тисяча п'ятсот сорок чотири) грн. 46 коп. - пеня, 1 005 (одна тисяча п'ять) грн. 32 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 12.09.2013 року.

СуддяТ.Ю. Кирилюк