Ухвала суду № 33420752, 04.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

5

Справа 0907/5116/2012

Провадження 11/779/271/13

Категорія ст.307 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Кишакевич Л.Ю.

Суддя-доповідач

Фіцак Т.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Фіцака Т.Д.,

суддів Кривобокової Н.М., Гандзюка В.П.

секретаря Лавриновича С.Я.

прокурора Грищука В.І.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Даним вироком,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого: - 07.05.2009 року Івано-Франківським міським судом за ст. ст. 307 ч.2, 309 ч.1 КК України до 2 років виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 % відсотків заробітку та з конфіскацією ? майна; - 15.07.2011 року Івано-Франківським міським судом за ст. ст. 185 ч.1, 71 КК України до 1 місяця 3 днів арешту; 18.08.2011 року - звільнений по відбуванню покарання, -

засуджено за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 317 ч.1 КК України і призначено йому покарання: - за ст. 307 ч.2 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна; - за ст. 317 ч.2 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України засудженому остаточно призначено покарання - 6 (шість) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено раніше обраний - взяття під варту. Стягнуто з засудженого судові витати по справі. Вирішено питання речових доказів по справі.

Згідно вироку суду, ОСОБА_4 вчинив незаконне виготовлення, придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України; а також вчинив організацію місця для незаконного вживання та виготовлення наркотичних засобів, при наступних обставинах: ОСОБА_4 придбав наркотичний засіб - макову солому, з якої виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який помістив в медичні шприци та флакон, та які зберігав при собі з метою збуту. Також, 01.02.2012 року приблизно о 18.00 год. ОСОБА_4 біля будинку № 185, що по вул. Вовчинецькій в м. Івано-Франківську, незаконно збув ОСОБА_5 шприц із вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, обіг якого заборонений законом, кількістю 0,038 грама, за що отримав гроші в сумі 50 гривень.

Крім цього, 01.02.2012 року приблизно о 18 год. 50 хв. біля будинку № 185, що по вул. Вовчинецькій в м. Івано-Франківську, у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено шприц із вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, обіг якого заборонений законом, кількістю 0,81 грама.

Також, з літа 2011 року по січень 2012 року в приміщенні квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_4 організував місце для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів - опію ацетильованого.

В апеляції засуджений ОСОБА_4, не оспорюючи своє вини у вчиненому та кваліфікації його дій, вважає, що призначене покарання не відповідає тяжкості злочинів та його особі внаслідок суворості. Просить вирок суду змінити, пом'якшити йому покарання та застосувати ст. ст. 69, 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді, провівши судове слідство в частині дослідження доказів, що впливають на призначення покарання, пояснення засудженого та його захисників, які підтримали подану апеляцію, просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти апеляції та просив залишити її без задоволення, а вирок - без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що подану апеляцію слід задовольнити частково, з наступних підстав.

В силу ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється в межах апеляції, однак суд має право перевірити його в повному обсязі не погіршуючи становища засудженого.

З постанови про притягнення як обвинуваченого ( а.с. 190-191 т.1) вбачається, що обвинувачення ОСОБА_4 пред'явлено за ст.ст. 307 ч.2 та 317 ч.1 КК України. Згідно вироку суду ( а.с. 109 -111 т.2) ОСОБА_4 визнано винним за ст. 307 ч.2 та 317 ч.1 КК України, однак покарання призначено за ст. 317 ч.2 КК України, в межах санкції ст. 317 ч.1 КК України на що вказує суд в мотивувальній частині вироку. Тобто, суд допустив описку в резолютивній частині вироку, яку, на думку колегії суддів, слід виправити та замінити ч.2 ст. 317 КК України на ч.1 ст. 317 КК України не змінюючи призначеного покарання.

Згідно із ст. 323 КПК України 1960 року, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Судом першої інстанції вимог даної статті дотримано.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 317 ч.1 КК України підтверджується наведеними у вироку доказами, що грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, яким дана належна правова оцінка, і в апеляції не оспорюється.

Колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції постановлений з дотриманням вимог ст. 65 КК України, є мотивованим та обґрунтованим.

Призначаючи засудженому покарання, суд першої інстанції належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого, особу винного і прийшов до висновку, що виправлення засудженого неможливе без ізоляції від суспільства та позбавив його волі.

Судом не встановлено обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання засудженого в силу ст.ст. 66, 67 КК України.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, так як в силу ст. 66 КК України перелік пом'якшуючих обставин не є вичерпним, а тому як такими слід визнати щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, негативне ставлення до вчиненого, визнання вини, позитивну характеристику з місця проживання, яку суд безпідставно відкинув на думку колегії.

Наведені вище пом'якшуючі обставини, незначна кількість збутого наркотичного засобу істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тому колегія приходить до висновку, що призначене судом покарання є занадто суворим, несправедливим та недоцільним щодо призначеного строку, а тому його слід зменшити.

Виходячи з наведеного, до засудженого слід застосувати положення ст. 69 КК України та за ст.ст. 307 ч.2 КК України призначити покарання позбавлення волі нижче від найнижчої межі встановленої в санкції даної статті.

Колегія суддів вважає, що з врахуванням вчиненого та особи засудженого пом'якшене покарання буде необхідне й достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування ст. 75 КК України до засудженого, колегією суддів, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 373 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2013 року щодо ОСОБА_4 - змінити та пом'якшити покарання:

- за ст. 307 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю.

Замінити в резолютивній частині вироку ч.2 ст. 317 на ч.1 ст. 317 КК України та вважати ОСОБА_4 засудженим за ст. 317 ч.1 КК України залишивши покарання призначене судом першої інстанції - три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_4 за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - три роки шість місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий Т.Д. Фіцак

Судді: Н.М. Кривобокова

В.П. Гандзюк

Згідно з оригіналом

Суддя Т.Д. Фіцак