Постанова № 33419787, 12.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.09.2013 р. справа №913/1527/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І., Стойки О.В. при секретарі Довгалюк К.Г.від позивача:Юрченко Є.О. - директорвід відповідача:Великодний Г.С. - за дов. №09 від 02.01.2013р.Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської областівід10.07.2013 р.у справі№ 913/1527/13 (суддя Фонова О.С.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія», м. Луганськдо відповідача Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ Луганської областіпро стягнення 3% річних у розмірі 256 595 грн. 52 коп., інфляційних у розмірі 304 507 грн. 39 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія», м. Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ Луганської області про стягнення 3% річних у розмірі 256 595 грн. 52 коп., інфляційних у розмірі 304 507 грн. 39 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.07.2013 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія», м. Луганськ були задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ Луганської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія», м. Луганськ 3% річних у розмірі 256 595 грн. 52 коп., інфляційних у розмірі 304 507 грн. 39 коп.( з урахуванням ухвали суду від 02.09.13 року).

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неповним з»ясуванням обставин справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 10.07.13 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 913/1527/13 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія» (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Лисичанськвугілля» (замовник) був укладений договір №270/06 на переробку рядового вугілля, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого замовник зобов»язався передати (поставити) виконавцю рядове вугілля на умовах СРТ_ЦОФ вантажоотримувач (в редакції Інкотермс - 2000) в найменуванні, кількості, марочному складі, з якісними показниками згідно специфікації, які оформлюються окремими додатками та є невід»ємними частинами договору, а виконавець зобов»язався переробити рядове вугілля на збагачувальних фабриках та відвантажити отриманий вугільний концентрат за реквізитами, зазначеними замовником.

Відповідно до п. 4.1 договору, відповідач (замовник) зобов'язався сплатити первісному кредитору (виконавцю) вартість послуг по збагаченню вугілля шляхом перерахування грошових коштів продовж 10-ти днів з моменту пред'явлення рахунку за послуги збагачення.

За надані послуги по переробці сировини в концентрат відповідач у грошовій формі сплачує згідно наданих рахунків первісному кредитору вартість послуг. Згідно п. 4.3 договору, щомісяця, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, сторони проводять звірку взаємних розрахунків, за результатами якого складається акт.

05.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаська вугільна компанія" (цесіонарій) та Приватним акціонерним товариством "Луганська вугільна компанія" (цедент) був укладений договір про відступлення права вимоги № 634/05, згідно п.1 якого договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, цедентом цесіонарієві права вимоги, належного цедентові, в межах яких цесіонарій стає кредитором за договором №270/06 від 13.06.2008 року, укладеним між цедентом та ВАТ "Лисичанськвугілля".

Відповідно до п. 2 договору, цесіонарій набув право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків, а саме, сплатити на розрахунковий рахунок цесіонарія грошові кошти в розмірі 2 845 863 грн. 43 коп.

Згідно п. 3 договору, цедент зобов'язався надати цесінарію всі документи, пов'язані з відступленням права вимоги, а саме договір на переробку давальницької сировини №270/06 від 13.06.2008 року, укладений між цедентом та боржником та іншу первісну документацію, що підтверджує наявність у боржника боргу перед цедентом в сумі 2845863 грн. 43 коп.

Листом №152/05/11б від 05.05.2011 року Приватне акціонерне товариство «Луганська вугільна компанія» (первісний кредитор) повідомило відповідача про заміну кредитора у зобов»язанні та необхідність сплатити новому кредитору суму у розмірі 2 845 863 грн. 43 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.12.2011 року у справі № 27/223/2011 було встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 270/06 на переробку рядового вугілля від 13.06.2008 року та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ Луганської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія» борг в сумі 2845863 грн. 43 коп.

Враховуючи те, що до теперішнього часу рішення господарського суду Луганської області від 13.12.2011 року у справі №27/223/2011 відповідачем не виконано, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 304 507 грн. 39 коп. та 3% річних у розмірі 256 595 грн. 52 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Нормою ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до норм статей 598 - 609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. В той же час, приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми інфляційних та процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.12.2011 р. у справі № 27/223/2011, яке набрало законної сили, було встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання за договором №270/06 на переробку рядового вугілля від 13.06.2008 року та факт наявності боргу відповідача перед позивачем.

В підтвердження позовних вимог позивач надав суду першої інстанції рішення господарського суду Луганської області, розрахунки позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем становила суму у розмірі 2 845 863 грн. 43 коп. за договором №270/06 на переробку рядового вугілля від 13.06.2008 року, що є підставою для нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних за період прострочки виконання ним свого грошового зобов»язання.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача 304 507 грн. 39 коп. - інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України за період з червня 2010 року по липень 2013 року та 256 595 грн. 52 коп. - суми 3% річних, як сплати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання перед позивачем за період з 01.06.2010 р. по 01.06.2013 р.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, посилання скаржника на пропущення строку позовної давності судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки відповідач ніяких заяв про застосування строків позовної давності до суду першої інстанції не надавав, оскільки нормами ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, тільки про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. В даному випадку позовна давність судом взагалі не розглядається, оскільки відсутня заява про її застосування. До того ж нарахування інфляційних та 3% річних буде продовжуватися до моменту фактичного припинення основного зобов»язання, оскільки ця міра виключної законної відповідальності є продовженою у часі, тобто, нараховується протягом загального трирічного строку позовної давності (у випадку наявності заяви про її застосування), до моменту звернення позивача до суду. Крім того, наслідки прострочення боржником грошового зобов»язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов»язання боржника до моменту його припинення згідно норм чинного законодавства України.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2013 р. у справі № 913/1527/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2013 р. у справі № 913/1527/13 залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2013 р. у справі № 913/1527/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Луг. обл.

Гриньова О.В.