Постанова № 33419782, 10.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа№ 927/705/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Кондес Л.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - Виноградов В.В.

представників сторін: від відповідача - не з'явився.

розглянувши Публічного акціонерного товариства

апеляційну скаргу "Будівельна компанія "Домобудівник"

на рішення

господарського суду Чернігівської області

від 09.07.2013 року.

у справі № 927/705/13 (суддя: Мурашко І.Г.)

за позовом Приватного підприємтсва "СТВ"

до Публічного акціонерного товариства

"Будівельна компанія "Домобудівник"

про стягнення заборгованості

в сумі 11341,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.07.2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник" (14011, м. Чернігів, вул. Щорса, 59а, код ЄДРПОУ 01272976, р/р 260048184 в Чернігівській обласній дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 353348) на користь Приватного підприємства "СТВ" (14001, м. Чернігів, вул. Щорса, 67, код ЄДРПОУ 22818209, р/р 26009020374 в АК "Полікомбанк", МФО 353100) - 11000,00 грн. боргу, 85,68грн. пені, 145,55грн. - 3% річних, 44,00 грн. інфляційних втрат, 1710,35 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 09.07.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 09.09.2013 року представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 13 жовтня 2010 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 68, відповідно до п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) товари (далі по тексту "товар"), а відповідач прийняти товар від позивача та оплатити його згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається на підставі замовлень покупця у рахунках-фактурах постачальника, надалі - рахунки-фактури, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно п. 3.2. Договору, на кожну партію товару. Поставленого згідно умов п. 2.1. даного договору, позивач в обов'язковому порядку надає або передає разом з товаром такі документи: рахунок-фактуру (оригінал), видаткову накладну (оригінал), податкову накладну (оригінал).

Відповідно до п. 4.1. Договору, підставою для сплати є виставлені постачальником рахунки-фактури. Розрахунки між сторонами, на їх вибір, можуть здійснюватись: а) в безготівковій формі в національній валюті України із застосуванням платіжних доручень, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному договорі; б) готівкою в нац.валюті України, шляхом внесення готівкових коштів до каси підприємства.

Згідно п. 4.2. Договору, вартість товару визначається в специфікаціях та /або рахунках-фактурах/. Максимальна загальна вартість однієї партії товару визначається за сумою вартості всіх підписаних специфікацій та/або рахунків-фактур і становить за даним Договором 30000,00грн.

Відповідно до п.п. 4.3., 4.4. Договору, умови оплати товару: 100% оплата вартості партії товару протягом трьох банківських днів з дати поставки кожної партії товару. У ціну товару включені послуги з навантаження товару на наданий покупцем відкритий транспортний засіб.

Згідно п. 5.1. Договору, прийомку товару за кількістю та за якістю здійснює покупець (уповноважена ним особа), за місцем відвантаження. Покупець перевіряє відповідність товару умовам даного договору, видаткових накладних, специфікацій. Підписом видаткової накладної покупець визнає, що товар відповідає вказаним даним за асортиментом, кількістю та якістю. Повноваження осіб на приймання товару, їх право розписуватись у видаткових накладних підтверджується дорученням, засвідченим відповідним чином.

Позивач передав відповідачу товар на суму 44663,17 грн., що підтверджується видатковими накладними № 6129 від 10.06.11р. на суму 6302,42 грн., № 6262 від 15.06.11р. на суму 22300,93грн., №6263 від 15.06.11р. на суму 14006,86 грн., № 16509 від 07.11.12р. на суму 1734,48 грн., № 1814 від 15.02.13р. на суму 318,48 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 13-17).

Відповідачем товар був прийнятий уповноваженими особами відповідача згідно довіреностей на отримання матеріальних цінностей, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 18-20).

18 жовтня 2012р. позивачем було направлено відповідачу претензію № 1326 про сплату суми основної заборгованості 15000,00 грн. та пені в сумі 776,72 грн. за поставлений товар. Претензію відповідачем отримано 22.10.12р., що підтверджується відміткою про отримання на екземплярі претензії, що знаходиться в матеріалах справи (а.с. 25-27).

Також факт отримання відповідачем товару за видатковими накладними № 6129 від 10.06.11р. на суму 6302,42 грн., № 6262 від 15.06.11р. на суму 22300,93грн., №6263 від 15.06.11р. на суму 14006,86 грн., № 16509 від 07.11.12р. на суму 1734,48 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 15.11.2012р., підписаного та скріпленого печатками сторін, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 57), згідно якого станом на 15.11.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 15000 грн. Після 15.11.2012р. відповідач перерахував позивачу 4000 грн. ( а.с.33).Часткова сплата заборгованості відповідачем підтверджується також платіжними дорученнями № 3331 від 14.07.11р. на суму 5050,08 грн., № 3562 від 25.07.11р. на суму 7560,13 грн., № 3776 від 05.08.11р. на суму 10000,00 грн., № 1117 від 17.04.12р. на суму 5000,00 грн., № 3721 від 06.11.12р. на суму 1734,48 грн., № 4292 від 28.12.12р. на суму 4000,00 грн. та прибутковим касовим ордером № 41 від 15.02.13р. на суму 318,48 грн. в матеріалах справи (а.с. 28-33, 39).

Позивач просить стягнути з відповідача 11000,00грн. основної заборгованості за переданий у власність відповідача товар. Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 11000,00 грн., яка не спростована відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар в сумі 11000,00 грн., суд першої інстанції вірно вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 11000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 7.2 Договору, в редакції протоколу розбіжностей, укладеного між сторонами, у випадку порушення однією із сторін строків оплати/поставки товару, передбачених договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов'язання від вартості несвоєчасно сплаченого/поставленого товару за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 85,68 грн. за період з 07.12.12р. по 07.06.13р. включно, згідно розрахунку в матеріалах справи (а.с. 35).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ст. 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Таким чином, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підлягає задоволенню позов про стягнення з відповідача пені в заявленій позивачем сумі 85,68 грн. за заявлений позивачем період з 07.12.12р. по 07.06.13р. по поставках товару згідно видаткової накладної № 16509 від 07.11.2012р. (за період з 07.12.12р. по 13.05.13р.) та видаткової накладної № 1814 від 15.02.2013р. ( за період з 21.02.13р. по 07.06.13р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 145,55 грн. за період з 28.12.12р. по 31.12.12р. включно та інфляційні втрати в сумі 110,44 грн. за період з грудня 2012р. по січень 2013р. включно, згідно розрахунку в матеріалах справи (а.с. 35).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції було належним чином повідомлено відповідача про дату час і місце судових засідань.

Відповідач не скористався можливістю надання господарському суду Чернігівської області відзиву на позов з підтверджуючими документальними матеріалами та документів, які б обґрунтовували заявлені клопотання про відкладення розглядів справи, у тому числі за допомогою послуг пошти.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції, про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, в зв'язку із допущенням позивачем арифметичної помилки, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в заявленій сумі 145,55 грн. за період з 29.12.12р. по 07.06.13р. включно, а інфляційні втрати підлягають частковому задоволенню в сумі 44,00 грн. за період з грудня 2012р. по січень 2013р. включно.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 09.07.2013 року у справі № 927/705/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 927/705/13 повернути до господарського суду Чернігівської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Кондес Л.О.

Синиця О.Ф.

Повний текст постанови складено 11.09.2013 року.