Рішення № 33417501, 27.08.2013, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/4625/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Дяченко В.Г.,

при секретарі Чопик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вимогами до відповідача про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем у період з листопада 2008 року до 21.01.2011 року. Також просить визнати однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 - спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як майно, що набуте під час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділити його, визнавши право власності на ? частину майна за позивачем.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що з листопада 2008 року вона почала проживати однією сім'єю з відповідачем, без реєстрації шлюбу, в одній оселі за адресою: АДРЕСА_2, де були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет та взаємні зобов'язання, вели спільне господарство.

15.06.2010 року сторонами була придбана квартира АДРЕСА_1, яка оформлена на відповідача.

21.01.2011 року сторони уклали шлюб, від якого є дитина - син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як до реєстрації шлюбу, так і по сьогоднішній день сторони проживають за адресою: АДРЕСА_2.

Фактичне припинення шлюбних відносин змусило позивача звернутись до суду з вищевказаними вимогами.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що відповідно до судової практики Верховного Суду України викладеної в листі від 01.01.2012 року, термін спільного проживання визначено не менше як п'ять років. Всупереч цього позивач вважає, що періодичні побачення є підтвердженням факту спільного проживання однією сім'єю та надає їй право власності на ? квартири, що не відповідає приписам норм матеріального права.

Грошові кошти, які були витрачені на придбання квартири, були отримані відповідачем ще до знайомства та побачень, в період з 01.06.2009 року по 17.05.2010 року, що підтверджено витягом з особового рахунку відповідача в ПАТ «Порто-Франко» та які були зняті з рахунку безпосередньо перед купівлею-продажем квартири.

Відповідно до п.3 ст.57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Посилання позивача на ч.4 ст.368 ЦК України безпідставне через недоведеність позивачем фактів спільної праці та внесення грошових коштів на придбання квартири.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Позивач, будучи допитаною в судовому засіданні як свідок пояснила, що на час відправлення відповідача в рейс, а саме в вересні 2009 року вона проживала з ним як чоловік та дружина за однією адресою, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Факт спільного проживання однією сім'єю без укладення шлюбу сторони приховували від родичів, так як це, на їхню думку, могло б викликати нарікання з їх сторони. В рейс відповідача проводжала як дружина. Чекала з рейсу на повернення до місця спільного проживання в якості дружини.

Свідок ОСОБА_4, будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою позивача, бачила що сторони проживали з травня 2010 року разом за адресою: АДРЕСА_2, відповідач порався по господарству, позивач готовила їжу на всю сім'ю, майно відповідача, а саме легковий автомобіль, знаходився по місцю спільного проживання.

Свідок ОСОБА_5, будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що працює разом з позивачем та знайома з відповідачем через те, що він привозив позивача на роботу та остання знайомила їх як з чоловіком. Під час пошуків квартири для купівлі, в травні - червні 2010 року, позивач у неї просила дозволу піти з роботи на пошуки квартири та пояснювала що вони з чоловіком хочуть купити квартиру для проживання так як зараз живуть в найманому житлі.

Свідок ОСОБА_6, будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що бачив як сторони спільно проживали за адресою: АДРЕСА_2 під час вагітності позивача.

Свідок ОСОБА_7, будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що працює ріелтором, в травні 2010 року до неї звернулась позивач з проханням підібрати їй з відповідачем, якого вона відрекомендувала як чоловіка, квартиру для купівлі. Під час оглядин варіантів квартир сторони були разом вели себе як одна сім'я, на той час позивач була вагітна та відповідач проявляв турботу до неї як до дружини. Під час купівлі квартири позивач сплатила за послуги ріелторського агентства, а відповідач сплатив вартість квартири.

Свідок ОСОБА_8, будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що їй відомо як позивач, відмічаючи день свого народження ІНФОРМАЦІЯ_2 в кафе Робін-Бобін, відрекомендувала їй позивача як чоловіка і відповідач при цьому не заперечував цей факт. Також сторони в період травня - червня 2010 року разом купляли собі речі та казали їй що шукають квартиру. Аналогічні показання надали свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_11, будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що вона є мамою відповідача. На початку липня 2010 року відповідач заявив її, що проживає однією сім'єю з позивачем яка вже вагітна. В кінці травня 2010 року відповідач знімав з рахунків гроші для купівлі квартири. Після повернення з рейсу в травні 2010 року проживав у неї декілька днів, потім поїхав у м.Одесу.

Свідок ОСОБА_11, будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою відповідача, який у травні 2009 року проживав з іншою особою, про що свідок дізналась коли та особа привезла їй додому білизну відповідача. Відповідач проживав періодично у неї, їй відомо, що з вересня по грудень 2009 року відповідач зустрічався з іншою особою.

Згідно договору купівлі-продажу від 05.06.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12 (Р-1713), ОСОБА_2 купив однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. продаж здійснено за домовленістю сторін за 8 425 гривень (а.с.11).

Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 21.01.2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, актовий запис №26 (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 10.03.2011 року відповідач є батьком ОСОБА_13, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Суд не приймає до уваги як доказ виписку з особового рахунку відповідача (а.с.50) так як він не стосується предмету доказування, а зустрічної вимоги про визнання права особистої приватної власності чоловіка відповідач не заявляв.

Згідно зі ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 Сімейного Кодексу України.

Тобто, норми викладені в ст.74 СК України поширюються на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст.74 СК України суд встановив факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, упродовж якого було придбане спірне майно.

Доводи позивача, щодо спільного проживання з відповідачем однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період з вересня 2009 року до 21 січня 2011 року не спростовані належними доказами - поясненнями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_11, та повністю узгоджуються з поясненнями свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших, а також матеріалами справи, зокрема свідоцтвом про народження дитини, яке підтверджує факт що визнаний судом загальновідомим, про проживання сторін разом на час зачаття дитини.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо факту сумісного проживання з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу підтверджені належними доказами за період з вересня 2009 року до 21 січня 2011 року та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Судом встановлено, що під час сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на ім'я відповідача була придбана однокімнатна квартира АДРЕСА_1.

Майно було придбано після набрання чинності Сімейного Кодексу України, нормою статті 74 якого поширено режим спільної сумісної власності на майно, придбане жінкою та чоловіком, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Згідно положень ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.ст. 69,70 СК України, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу частки майна, що є об'єктом спільної сумісної власності є рівними.

Враховуючи, що спірне майно, а саме однокімнатна квартира АДРЕСА_1 була придбана під час сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, то вони є спільною сумісною власністю сторін і підлягають поділу.

Враховуючи рівні частки в спільному майні сторін, суд вважає можливим поділити вказане майне наступним чином: визнати право власності за позивачем та відповідачем по ? частині однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 33,3 кв.м.

Керуючись 10,11,57-59,60,61,209,212,214-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна - задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2, як чоловіка та жінки без шлюбу, з вересня 2009 року до 21 січня 2011 року.

Визнати однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 33,3 кв.м. - спільним сумісним майном, набутим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в період проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з вересня 2009 року до 21 січня 2011 року.

Поділити спільне сумісне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 що складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 33,3 кв.м.

Визнати право власності на ? частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 33,3 кв.м. - за ОСОБА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_3.

Визнати право власності на ? частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 33,3 кв.м. - за ОСОБА_2, місце реєстрації: АДРЕСА_4.

В інших позовних вимогах - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через суд Суворовського району м.Одеси в 10-денний строк з дня проголошення.

Суддя: В.Г. Дяченко