Рішення № 33416815, 12.09.2013, Личаківський районний суд м.Львова

2/463/1348/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Цуняк Л.Я.,

представника позивача: Янголь О.О.,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом, вимоги якого в подальшому уточнив, про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 08041112 від 11 квітня 2008 року в розмірі 9 779,15 гривень.

Позов мотивує тим, що між позивачем і відповідачем 11 квітня 2008 року було укладено договір № 08041112 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, отримання якого визначається правилами LeaselIT. 11 квітня 2008 року позивачем були виконанні свої зобов'язання по договору та передано відповідачу обладнання, за використання якого відповідач протягом 24 місяців зобов'язувався сплачувати чергові платежі з дня отримання обладнання. Своїх договірних зобов'язань відповідач не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті платежів. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідача та розмір заборгованості останнього. Як на підставу задоволення вимог вказує на положення ст.ст. 11, 22, 509, 526, 610, 611, 623 ЦК України.

Представник позивача Янголь О.О., яка діяла на підставі довіреності від 24 грудня 2012 року позов підтримала з мотивів викладених в ньому, додатково пояснила, що позивачем виконано свої зобов'язання по договору, передано відповідачу відповідне обладнання, однак останній оплату за таке не проводить. Отриманні від нього платежі були скеровані на сплату штрафних санкцій, а основна сума боргу фактично не погашалась. Вказала, що доказів надіслання відповідачу рахунків про сплату платежів надати не може, однак відповідач не звільнявся від обов'язку по сплаті заборгованості і без рахунків згідно з правилами LeaselIT, а тому не вважає, що позивач зобов'язаний був виставляти відповідачу рахунку. Просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 25 травня 2013 року проти позову заперечив і пояснив, що оплату за отримане від позивача обладнання здійснював вчасно до кінця 2008 року на підставі отриманих від нього рахунків. З початку 2009 року позивач перестав надсилати рахунки, а тому він не здійснював погашення боргу, так виставлення рахунків є обов'язком позивача.

Представник відповідача ОСОБА_3, який діяв на підставі договору від 1 серпня 2013 року проти позову заперечив і пояснив, що у відповідності до умов договору обов'язком позивача є виставлення рахунків, на підставі яких відповідач був зобов'язаний сплати заборгованість. Оскільки відповідач рахунків на сплату боргу не отримував, а тому фактично відсутні правові підстави для стягнення з останнього заборгованості. Просив в задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

В судовому засіданні встановлено, що 11 квітня 2008 року між сторонами було укладено договір № 08041112 про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaselIT, відповідно до умов якого відповідач отримав ІТ-обладнання у відповідності до накладної-вимоги № 20083862 від 11 квітня 2008 року (а.с. 5-16).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказаний вище договір породив певні права та зобов'язання сторін.

Згідно з п. 3.1 договору клієнт сплачує на користь оператора платежі згідно з пакетом LeaselIT та цим договором, на підставі рахунку оператора LeaselIT в строк до 20 числа поточного місяця.

У відповідності до п. 6.5 Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaselIT оператор LeaselIT щомісячно формує та надсилає рахунки клієнту для інформування клієнта про розмір сум належних до сплати у відповідному місяці. Не отримання рахунку не звільняє клієнта від зобов'язань щодо своєчасної оплати платежів.

Відповідно до ч. 1, 2, п. 2 ч. 3, ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Враховуючи наведені положення закону, беручи до уваги, що в укладеному договорі визначено положення про обов'язок сплати заборгованості у двох формах - на підставі рахунку та без такого у випадку його не отримання, які суперечать один одному, а тому суд приходить до переконання про необхідність тлумачення спірних положень договору на користь споживача.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Представником позивача надано рахунки зі сплати платежів за отримане обладнання за програмою LeaselIT (а.с. 57-116) та визнано в судовому засіданні про відсутність доказів надіслання таких відповідачу.

Оскільки обов'язок відповідача по сплаті частини боргу виникає з моменту отримання рахунку, доказів, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України надіслання таких позивачем відповідачу, представником позивача не представлено та такі судом не здобуто, враховуючи, що відповідач заперечує отримання таких з початку 2009 року, а тому з останнього підлягає стягненню в користь позивача 257,95 гривень, оскільки з структури нарахувань та надходжень № 2013052902 від 29 травня 2013 року вбачається, що станом на грудень 2008 року заборгованість відповідача становить вказану суму та відповідачем не заперечується отримання рахунку за грудень 2008 року (а.с. 38, 39). При цьому судом не може братись до уваги індексація суми щомісячних платежів відповідно до курсу гривні до долара США згідно даних НБУ, так як така індексаціє не передбачена договірними зобов'язаннями, що виникли між сторонами.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачені останнім судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складаються з 229,4 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в користь приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» (ідентифікаційний код юридичної особи 09807750) 257 (двісті п'ятдесят сім) гривень 95 копійок боргу і 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судового збору.

В задоволені решти вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: