Ухвала суду № 33416664, 03.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/400/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

03 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Воронець Н.В.

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астера комплекс» до Фастівської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Фастівської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001532301, №0001522301 від 26.11.2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу № 430 від 02.11.2012 року виданого Фастівською ОДПІ у Київської області ДПС, відповідно до п.п.20.1.4. п. 20.1. ст.20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.79.2 ст.79 ПК України відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Астера комплекс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «ТДК «Трейд» за період березень, квітень та травень 2011 року.

За результатами перевірки податковим органом 09.11.2012 року складено акт № 505/69/2200-36491640, в якому зазначено, що взаємовідносини між ТОВ «Астера комплекс» та ТОВ «ТДК «Трейд» не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки податковим органом отримано акти перевірок Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 20.05.2011 року 409/7/23-1/37391130 про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДК «Трейд» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період з лютого по квітень 2011 року, яким встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «ТДК «Трейд» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу, та від 11.07.2011 року №491/23-1/37391130 про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДК «Трейд» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період квітень травень 2011 року, яким встановлено відсутність поставок товару та укладання угод з метою настання реальних наслідків. Крім того, в даному акті встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «ТДК «Трейд» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Також від Бориспільської ОДПІ надано висновок спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДКЦ при ГУМВС України в Київській області майора міліції Лавріненко Л.М. від 13.04.2011 №95, згідно якого підписи в представлених на дослідження документах виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Тобто, актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ. із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 13825 грн., в тому числі за березень 2011 року на суму 1700 грн. за квітень 2011 року на суму 7709 грн., за травень 2011 року на суму 4416 грн.

- п. 5.1, пп. 5.2.1,п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями та п. 138.2, ст.138. пп. 139.1.1, п. 139.1, ст.139 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 13023 грн.. в т.ч. за І квартал 2011 року на суму 0 грн.. за II квартал 2011 року на суму 13023 грн.

Так, податковий орган дійшов до такого висновку у зв'язку з тим, що до Фастівської ОДПІ від Бориспільській ОДПІ листом від 20.05.2011 року № 1826/7/23-1, направлено акт від 20.05.2011 року № 409/7/23-1/37391130 про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмежено відповідальністю «ТДК Трейд», код за ЄДРПОУ 37391130, з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період з лютого по квітень 2011 року за яким встановлено неможливість фактичного здійснення TOB «ГДК «Трейд» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.

Також, до Фастівської ОДПІ від Бориспільській ОДПІ листом від 11.07.2011 року №2432/7/23-1, направлено акт від 11.07.2011 року №491/23-1/ 37391130 про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмежено відповідальністю «ТДК Трейд», код за ЄДРПОУ 37391130, з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період квітень, травень 2011 року за яким встановлено відсутність поставок товару та укладання угод з метою настання реальних наслідків.

ГВПМ Бориспільської ОДПІ листом від 11.07.2011 року №491//7/23-1/37391130 надано Висновок спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області майора міліції Лавріненка Л.М. від 13.04.2011 року №95 згідно якого підписи в представлених на дослідження документах виконані не гр. ОСОБА_4, а іншою особою.

Таким чином, ВПМ Бориспільської ОДПІ було встановлено, що невстановлені особи використовуючи його ім'я для прикриття незаконної діяльності створили підприємство, до реєстрації та діяльності якого він не мав відношення. Враховуючи вказане, створення даного підприємства було направлене на здійснення протиправної діяльності направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів.

Фінансово-господарські операції TOB «ТДК «Трейд» (код ЄДРПОУ 37391130) та контрагентів-покупців, в періоді 08.02.2011 року по травень 2011 року не містить у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Крім того, в акті від 11.07.2011 року №491/7/23-1/ 37391130 про результати проведення документальної невиїзної перевірки TOB «ТДК «Трейд» зазначено, що встановлено неможливість фактичного здійснення TOB «ТДК «Трейд» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 26.11.2012 року №0001532301, №0001522301.

Позивач вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними звернувся до суду про їх скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

З акту перевірки вбачається, що між ТОВ «Астера комплекс» в особі директора Ягольницької О.В. та ТОВ «ТДК «Трейд» в особі директора ОСОБА_4 були укладені наступні договори: 14.03.2013 року договір № С-3 про виконання проектних робіт до проекту об'єкта, 29.03.2011 року укладено договір № С-4, предметом якого є виготовлення плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій, 12.03.2011 року договір № С-9 предметом є надання схеми розрізу фундаменту складу, 11.03.2011 року, 21.04.2011 року та 16.05.2011 року договори №С-11, №С-12 та №С-13 предметом якого є виконання проектних робіт, та 27.05.2011 року договір № С-15 предметом якого є виконання електромонтажних робіт.

На підтвердження виконання вказаних договорів було виписано ряд накладних: № 31704 від 17.03.2011 року, № 33001 від 30.03.2011 року, № 41202 від 12.04.2011 року, № 41101 від 11.04.2011 року, № 42102 від 21.04.2011 року, № 51701 від 17.05.2011 року, № 52702 від 27.05.2011 року, № від 31.01.2012 року та №164 від 22.12.2011 року, що підписувались уповноваженими особами ТОВ «ТДК «Трейд» та позивача. Крім податкових накладних сторонами оформлені належним чином додатки до договорів, а саме протоколи угод про договірну ціну на виконання електромонтажних та проектних робіт, акти приймання передачі виконаних робіт від 19.04.2011 року, №41101 від 11.04.2011 року, №42102 від 21.04.2011 року, №51701 від 16.05.2011 року, №52702 від 27.05.2011 року, акти здачі-прийняття робіт №ТТ 33001, №ТТ 41202, рахунки фактури №11/04-1 від 11.04.2011 року, №12/04-1 від 12.04.2011 року, №21/04-1 від 21.04.2011 року, №16/05-1 від 16.05.2011 року, №27/05-1 від 27.05.2011 року.

Оплата за послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента - ТОВ «ТДК «Трейд», що підтверджено виписками по рахунках.

Таким чином, за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) суд першої інстанції дійшов вірного висновку про реальність укладеного договору, а механізм постачання товару на базу позивача, цілком узгоджується із наданими позивачем первинними документами.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІУ передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2 ст. з Закону від 16.07.1999 року № 996-ХІУ - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону від 16.07.1999 року № 996-ХІУ визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року№996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно п. 5.1, пп.. 5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», зі змінами та доповненнями, не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом., спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України , не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто, згідно п. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, треба здійснити операції з придбання товарів (робіт, послуг) та мати належним чином оформлені податкові накладні, видані платником податку на додану вартість.

Відповідно до вимог п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є податковим документом.

Підпунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено що, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткуванню податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбай: товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Адже, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Проаналізувавши вищевикладені норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів:

наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ);

фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця;

наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності;

документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання;

наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судом першої інстанції, вірно зазначено, що в актах перевірок Бориспільської ОДПІ у Київської області ДПС від 20.05.2011 року № 409/7/23-1/37391130 та від 11.07.2011 року № 491/23-1/37391130, немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ТДК «Трейд» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору та суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податковим органом не надано доказів визнання правочину, укладеного між позивачем та контрагентом - ТОВ «ТДК «Трейд» у судовому порядку протиправним, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Колегією суддів, також, відхиляються посилання відповідача на висновок спеціаліста, оскільки документи, які складалися під час виконання господарських операцій конкретно між ТОВ «ТДК «Трейд» та позивачем, експерту не надавалися і предметом дослідження не були, крім того, відповідно до вимог КПК України ці документи містять лише попередньо встановлену дослідчою перевіркою інформацію, відомості щодо порушення кримінальної справи та результатів її розслідування відсутні, за цим фактом вироку суду, який набрав законної сили, немає, а тому зазначений висновок не є належними і допустимим доказом і не може використовуватися як безперечне підтвердження фіктивної діяльності ТОВ «ТДК «Трейд».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0001522301, № 0001532301, від 26 листопада 2012 року підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.