Рішення № 33416281, 11.09.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/881/13-ц

Провадження № 2/639/997/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С.М.,

за участю секретаря - Ткаченко К.С., Костиря Є.В., Олійник Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична фірма "Пилигрим" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешил груп", третя особа : АТ "Туристична компанія "АйТі-тур" про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, який уточнили у судовому засіданні, до Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична фірма "Пилигрим" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешил груп", третя особа : АТ "Туристична компанія "АйТі-тур" про захист прав споживачів та стягнення солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 5103,00 гривень реальних (прямих) збитків за договором про надання туристичних послуг № 496 від 27.12.12. року, 50000 гривень у якості відшкодування моральної шкоди та 4 000 грн. витрат на сплату адвокатських послуг та стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Туристичної фірми "Пилигрим" та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел профешил груп» на користь ОСОБА_2 4648,00 гривень реальних (прямих) збитків за договором про надання туристичних послуг № 496 від 27.12.12. р., 50000,00 гривень у якості відшкодування моральної шкоди та 4 000 грн. витрат на сплату адвокатських послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що 27 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ТФ "Пилигрим" було укладено договір про надання туристичних послуг № 496.

Згідно умов зазначеного договору ТОВ ТФ "Пилигрим" - Турагент зобов'язався від свого імені, за рахунок Туриста - ОСОБА_1 організувати, оформити та надати туристичні послуги - тур в Європу (Польша, Закопане) з 03.01.2013 р. по 10.01.2013 р. для туристів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Відповідно до ст. 2 Договору № 496 туристу забезпечене: мешкання, проїзд автобусом по маршруту, харчування (завтрак+вечеря), страхування, візова підтримка.

На виконання умов зазначеного договору ОСОБА_1 сплатив у повному обсязі передбачену ст. 2 договору вартість туристичного продукту в розмірі 7446,00 грн., що підтверджується п. 2 договору, де зазначено, що вартість продукту сплачено повністю та квитанціями до прибуткового касового ордера № 369 від 09.10.12 року та № 468 від 27.12.12 року.

Однак, взяті на себе зобов'язання з організації туристичної подорожі Товариство з обмеженою відповідальністю ТФ "Пилигрим" не виконало, порушило вимоги ст. 2 , п.п. 3.1.1., 3.4.1., 3.4.3., 7.5, 9.1. договору про надання туристичних послуг № 496 від 27.12.2012 р., що призвело до не забезпечення своєчасного зворотнього трансферу туристів саме 10.01.2013 р., бо до цієї дати був організований відповідний тур та були відкриті візи. Зазначене стало підставою для зняття туристів із зворотнього маршруту (автобусу) в час перетину Польсько-Українського пограничного кордону(Краковець), о 1.30 годин 11.01.2013 року, залишення туристів напризволяще, оформлення з 1.30 до 07.00 годин 11.01.13 року протоколів, штрафів та депортацію туристів строком на 6 місяців.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТФ "Пилигрим" , як турагент придбав туристичний продукт у туроператора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел профешил груп».

Позивачі вважають, що неналежне виконання ТОВ ТФ "Пилигрим" та ТОВ «Тревел профешил груп» своїх зобов'язань спричинило їм збитки у розмірі 9 296 гривень, з розрахунку кожному по 4648 гривень, а саме: штраф за порушення митного контролю - 272 грн., вартість самостійного зворотнього трансферу з кордону України до м. Львів - 800 грн., вартість проживання у готелі м. Львів - 280 грн., вартість повторно придбаних квитків з м. Львіва до м. Харкова внаслідок затримання на попередні поїзди - 498 грн., вартість сплаченого неналежного туристичного продукту в розмірі 7446,00 грн. Також позивачем ОСОБА_1 було витрачено кошти на переклад документів про депортацію позивачів з польської на українську мову в сумі 455 гривень.

Окрім того, позивачі просять стягнути з відповідачів на їх користь заподіяну їм моральну шкоду у розмірі по 50 000 грн. кожному внаслідок того, що туристичний продукт виявився небезпечним для їх здоров'я, із-за недоліків туристичного продукту, що стало підставою для депортації строком на 6 місяців туристів, які постійно мандрували, в т.ч. до Європи, проведену на допитах ніч на Польсько-Українському пограничному кордоні, у стресі, безсонні та нервовому пригніченому стані, що спричинило розлад здоров'я.

Позивачі відповідно до п. 7.6 договору, яким передбачено, що всі претензії туриста к турагенту по питанням обслуговування приймаються протягом 20 дiб пiсля закінчення обслуговування, 18.01.2013 року на адресу відповідача ТОВ ТФ"Пилигрим" подали претензію з вимогою відшкодувати вартість збитків за договором на надання туристичних послуг № 496 від 27.12.12. року. Однак, їх вимоги не було задоволено.

У зв'язку з порушенням ТОВ ТФ "Пилигрим" та ТОВ «Тревел профешил груп» умов діючого законодавства, позивачі вказують, що були вимушені звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів .

Позивачі, їх представник у судовому засіданні уточнений позов підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ ТФ "Пилигрим" позовні вимоги до ТОВ ТФ "Пилигрим" не визнав, посилаючись на їх необґрунтованість та стверджуючи, що трансфер був організований ТОВ «Тревел профешил груп», відповідач ТОВ ТФ "Пилигрим" є турагентом, а турагент не несе відповідальності за фактичне надання (ненадання) туристичної послуги туроператором ТОВ «Тревел профешил груп», тобто не є належним відповідачем.

Представник відповідача ТОВ «Тревел профешил груп» позовні вимоги не визнав, зазначивши, що в силу агентського договору «Партнерська програма» № 12/0390 від 06.04.2012 р., що був укладений між АТ «Туристична компанія «АйТі-тур» та ТОВ «Тревел профешил груп», правовідносини виникли між вказаними юридичними особами. У свою чергу ТФ «Пилигрим» виступає субагентом АТ «Туристична компанія «АйТі-тур». В комплекс заброньованих для позивачів туристичних послуг з-поміж іншого входили послуги з оформлення та подання документації для одержання позивачами в'їздних віз в країну подорожування, а також послуги з автобусного перевезення згідно маршруту Львів- Закопане -Львiв. Туристичні послуги для позивачів були заброньовані на період з 03.01.2013 р. по 10.01.2013 р. Відповідно до програми туру, виїзд позивачів із Республіки Польща та їх проїзд через польсько-український кордон повинен був відбутись 10.01.2013 р., однак як слідує з офіційного листа Компанії Florian Travel Sp. Z.o.o., у якої придбалися туристичні послуги щодо перевезення позивачів, при під'їзді до польсько-українського кордону утворився затор. Така ситуація призвела до неможливості проїзду через польсько-український кордон 10.01.2013 року. Перетин вказаного кордону було здійснено піся опівночі, тобто 11.01.2013 року, що і стало наслідком застосування до позивачів відповідних санкцій зі сторони органів польської влади. Таким чином, порушення позивачами візового режиму перебування у Республіки Польща , на думку представника відповідача, стало наслідком начебто форс-мажорних обставин. Представник відповідача вважає, що кожна із сторін не могла жодним чином передбачити таких обставин, чи запобігти їх виникненню.

Третя особа АТ «Туристична компанія «АйТі-тур» у судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Позивач ОСОБА_5, допитана як свідок у судовому засіданні пояснила, що туристичний продукт у зв'язку із не забезпеченням позивачам своєчасного зворотного трансферу з подорожі в Закопане (Польща) 10.01.13 року спричинили позивачам розлад здоров'я. Так, ОСОБА_5 страждає на ряд захворювань, у тому числі гiпертонiя II ст., сердцева недостатнicть II A cт.. За вiком, та станом здоров'я позивачка вiдноситься до «групи риску», та знаходиться на дiспансерному облiку за місцем проживання у мiськiй лiкарнi № 22. Отриманий стрес, безсоння, переохолодження, цiлковита безпораднiсть, та вiдчуття повної незахищенностi в чужiй країнi, спричинили не тiльки суттєве нервове пригнічення, i розлад здоров'я, що стало пiдставою подальшої непрацездатностi, що підтверджується листом непрацездатностi №836891 з 16.01.2013 року - 19.01.2013 року з дiагнозом :гострий трахеiт, ГБ ll ст., криз.

29.01.2013 р. в амбулаторній карті ОСОБА_5 на прийомі у дільничного лікаря, в діагнозі зазначено на залишки перенесеного острого бронхіта, ГБ II cт. та призначено продовжити лікування. Трахеїт розпочався внаслідок переохолодження.

Свідок у судовому зсіданні наполягала на тому, що згідно cвiдченням сучасних наук псіхонейроімунології та психосоматикi для організму позивачів, кожен фактів окремо з тих, що мав місце 11.01.2013 року на Польському кордоні (порушення сну, стрес, переохолодження), міг стати пусковим у розвитку подальших захворювань, тим більше пiдстав їх впливу за умови сочетаної дії. Ці обставини підтверджуються записами в амбулаторній медичній картi ОСОБА_2 результатів обстеження кардіолога, невропатолога, окуліста i ендокринолога з застосуванням лабораторних та інструментальних методів діагностування за період з 10.04.2013 р. по 19.06.2013 р. :ЕКГ, УЗІ серця та щитовидної залузи, комп'ютерна томографія мозгу, допплерографія сусудів головного мозку, 17.06.2013 р. ОСОБА_2 видано направлення для подальшого стаціонарного лікування в неврологічному відділенні НПМЦ ХНМУ з діагнозом: поновлюючий період перенесеного ішемічного інсульту (невідомої дати в області правої СМА з вестібуло- атактічним синдромом, ГП II cт. з лікворною гіпертензією. З 05.07.13 року по 18.07.13 року ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні цереброваскулярних и періферічних порушень та виписана з діагнозом: гіпертоніко-атеросклеротична енцефалопатія з ликворно-венозною дисциркуляцією, астеничний синдромом з мігренозными пароксизмами. Залишкові явища лакунарного інсульту в БСМА ( по данним КТ), про що зазначено у виписки із медичної карти стаціонарно хворого № 2265. В розділі Анамнез (історія) хвороби є посилання на факт погіршення стану здоров'я ОСОБА_5 саме після перенесеного психоемоційного стресу 11.01.2013 року.

Окрім того, свідок ОСОБА_2 пояснила суду, що ОСОБА_1 через деякий час пiсля повернення додому, вiдчув небажане погiршення свого стану здоров'я, та звернувся за лiкарською допомогою. Пiсля ретельного обстеження у нього дiагностували захворювання на цукровий дiабет, яке, за словами лiкаря, було спровоковано стрессом, що він зазнав у сiчнi 2013 року. З 25 березня 2013 року ОСОБА_1 знаходиться на дiспансерному облiку в лiкарнi району с дiагнозом - цукровий дiабет 2 типу, уперше виявлений.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона.посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що 09.10.2013 року ОСОБА_1 з ТОВ ТФ "Пилигрим" було укладено попередній договір-заявка на бронювання туристичних послуг та в подальшому 27.12.2012 року договір № 496 про надання туристичних послуг.

Згідно умов договору про надання туристичних послуг № 496 від 27.12.2012 року ТОВ ТФ "Пилигрим" - Турагент зобов'язався від свого імені, за рахунок туриста ОСОБА_1 організувати, оформити та надати туристичні послуги - тур в Європу (Польша, Закопане) з 03.01.2013 р. по 10.01.2013 р. для туристів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Відповідно до ст. 2 Договору, туристу забезпечене: мешкання, проїзд автобусом по маршруту, харчування (завтрак+вечеря), страхування, візова підтримка.

На виконання умов попереднього договору від 09.10.2013 р. та договору про надання туристичних послуг № 496 від 27.12.2012 р. ОСОБА_1 сплатив передбачену вартість туристичного продукту в розмірі 7446,00 грн. у повному обсязі, що підтверджується п. 2 договору, де зазначено, що вартість продукту сплачено повністю та квитанціями до прибуткового касового ордера № 369 від 09.10.12 року та № 468 від 27.12.12 року (а.с. 8).

Відповідно п. 3.4. договору ТОВ ТФ "Пилигрим" ( Турагент) надає туристу повну інформацію про організацію тура, час та місце відправки, правилах перетину державного кордону (п.п. 3.4.1), повинен внести зміни в договір, якщо неможливо було забезпечити заявлені послуги (п.п. 9.1) та повинен нести майнову та моральну шкоду за свої дії та дії партнерів по організації Тура (п.3.4.5) та відшкодувати збитки (п.п 3.4.6).

Відповідно до п. 7.6 договору, всі претензії Туриста к Турагенту по питанням обслуговування приймаються протягом 20 днів з моменту закінчення обслуговування.

Позивачі 18.01.2012 року на адресу відповідача подали претензію з вимогою відшкодувати вартість збитків за договором про надання туристичних послуг № 496 від 27.12.12. р., що не заперечується у судовому засіданні , яка залишилась без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм» від 18.11.2003 року, який діяв на час виникнення спірних відносин, та пп.6.1 п.6 Ліцензійних умов провадження туроператорській та турагентській діяльності, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства культури та туризму України та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.09.2007 року за № 1123/1490 за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про туризм» від 18.11.2003 року туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується за визначеною ціною, до складу якої входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням та розміщенням.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону та пп.1.1.п.1 зазначених Ліцензійних умов туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно з законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із наданням характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність. Туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно з законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які у встановленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.

Як свiдчать матеріали справи, ТОВ ТФ "Пилигрим" надавала позивачам посередницькі послуги.

Відповідно до пп. 10.1.,10.2, 10.3 п.10 Ліцензійних умов турагент має право на надання туристичних послуг виключно на підставі договорів (угод, контрактів), укладених з туроператором. Турагент під час здійснення посередницької діяльності з реалізації туристичного продукту повинен оформляти такі документи: заявку туриста на бронювання туристичної послуги (туристичного продукту), договір з туристом про туристичне обслуговування; підтвердження туроператора щодо заброньованої туристичної послуги (туристичного продукту); платіжні документи (корінці прибуткових ордерів, квитанцій, чеки тощо), що підтверджують внесення туристом вартості туристичних послуг, обумовлених договором про туристичне обслуговування, платіжні документи, що підтверджують перерахування турагентом туроператору вартості послуг, обумовлених агентським договором (угодою).

Відповідальність турагента визначається в межах юридичних та фактичних дій, пов'язаних з реалізацією туристичного продукту.

Відповідно до заявки, що була подана АТ « Туристична компанія «АйТі-тур», що є турагентом туроператора ТОВ «Тревел профешнл груп», останнім було повністю заброньовано та сплачено комплекс туристичних послуг, що були визначені такою заявкою, для туристів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Тобто в силу агентського договору «Парнерська програма» № 12/0390 від 06.04.2012 р., що був укладений між АТ «Туристична компанія «АйТі-тур» та ТОВ «Тревел профешил груп», правовідносини виникли між вказаними юридичними особами. У свою чергу ТОВ ТФ «Пилигрим» виступає субагентом АТ «Туристична компанія «АйТі-тур» на підставі агентського договору на реалізацію туристичних продуктів № 10-0243 від 05.01.2011 р.

В комплекс заброньованих для позивачів туристичних послуг з-поміж іншого входили послуги з оформлення та подання документації для одержання позивачами в'їздних віз в країну подорожування, а також послуги з автобусного перевезення згідно маршруту Закопане-Львів. Туристичні послуги для позивачів були заброньовані на період з 03.01.2013 р. по 10.01.2013 р. Відповідно до програми туру виїзд позивачів із Республіки Польща та їх проїзд через польсько-український кордон повинен був відбутись 10.01.2013 р., але ж відбувся з запізненням, о 1.30 годин 11.01.2013 р., що стало підставою для затримання позивачів на кордоні, та як наслідок депортацію позивачів строком на 6 місяців.

Суд критично відноситься до позиції відповідача ТОВ «Тревел профешил груп» з посиланням на лист Компанії Florian Travel Sp. Z.o.o., у якої придбались туристичні послуги для позивачів, що затор, який утворився при під'їзді до польсько-українського кордону , призвів до неможливості проїзду через польсько-український кордон 10.01.2013 року та став наслідком застосування до позивачів відповідних санкцій зі сторони органів польської влади, є форс-мажорною обставиною.

У ст. 617 ЦК України закріплено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно Постанови КМУ від 21 червня 1995 р., наказу Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції від 06.09.2001 р., наказів ДПА від 14.03.2001 і 19.03.01 р., оглядового листа Вищого господарського суду України від 05.05.2005 р., постанови правління НБУ від 19.03.2003 р. і від 03.12.2003 р., Міжнародних правил по інкасо, затверджених Міжнародною торговельною палатою 01.01.1996 р., непереборна сила ототожнюється з форс-мажорними обставинами. Останні охоплюють як природні явища, так і дії людини. Особливої уваги заслуговує правова позиція Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (продубльована у Договорі між членами оптового ринку електричної енергії України від 15 листопада 1996 р.), що знайшла своє відображення у відповідній постанові від 31.07.1996 р.: форс-мажорні обставини - надзвичайна і непереборна за наявних умов сила, захист від дії якої не передбачено в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана: винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту); непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух); умовами, регламентованими відповідними органами виконавчої влади, а також пов'язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями.

Затор на автошляху, який начебто утворився при під'їзді до польсько-українського кордону, що призвів до неможливості проїзду через польсько-український кордон 10.01.2013 р., не є а ні форс-мажорною обставиною, а ні випадком, а ні непереборною силою.

Транспортна організація повинна була передбачити можливі "пробки" та затори на транспортному шляху та мати в запасі вдосталь часу, для належного виконання своїх обов'язків по своєчасному перетину польсько-українського кордону 10.01.2013 р. Крім того, суд зазначає, що транспортна організація чи особа, що здійснювала супровід туристів на зворотньому маршруті Закопане-Львів не повинен був залишати позивачів самих на кордоні, що є безумовним порушенням по зворотньому груповому трансферу на територію України. Як зазначає позивачка ОСОБА_5, допитана у якості свідка, жодного затору на автошляху з Закопане-Львів не відбувалось. Автобус замість заявленого туристам часу вiдправлення о 12-00 годин, було перенесено о 20-00 годину, а прибув автобус iз запізненням тiльки о 21-00 годин. З урахуванням вiдстанi з Закопане до Польско-Украiнського кордону (Краковець) у 356 км, зворотній трансфер мав заняти приблизно 5 годин , а це означае, що прибути до 24-00 годин 10.01.13 p зазделегiть було неможливо.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про туризм» від 18.11.2003 року та пп. 9.5 п. 9 Ліцензійних умов за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор несе відповідальність перед туристом за виконання всіх зобов'язань, пов'язаних з організацією, формуванням та наданням комплексу туристичних послуг, обумовлених договором про туристичне обслуговування.

Суд критично ставиться до посилань представника відповідача ТОВ «Тревел профешил груп» , що несвоєчасне автобусне перевезення позивачів згідно маршруту Закопане-Львів через польсько-український кордон виникло не з вини відповідача ТОВ «Тревел профешил груп», а безпосередньо відповідає за перевезення туристів тільки перевізник FLorian Travel Sp. z.o.o. з наступних підстав.

Так, частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно припису ч.2 ст. 902 ЦК України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ч.9 статті 20 Закону України «Про туризм» туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста.

Частино 12 ст. 20 Закону України «Про туризм» передбачено, що туроператор( турагент) може в договорі з туристом обмежити свою відповідальність розміром подвійної плати вартості туристичного продукту( туристичних послуг), якщо туроператор( турагент) несе перед туристом одноособову відповідальність за шкоду, що виникла внаслідок дій (бездіяльності) олного з виконавців послу, обумвлених договором.

Статтею 25 Закону України «Про туризм» закріплено права туриста на : реалізаці. Закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, віновлення і зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності; отрмання обов'язкової інформації, що передує укладненню договору; отримання туристичних послуг, передбачених договором; особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна; на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Перелік обов'язкової інформації, яку при укладенні відповідного договору повинен отримати турист, встановлений ст. 20 Закону України «Про туризм».

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи ( послуги).

Проте, відповідачами не надано суду жодного належного та допустимого доказу в порядку статтей 57,58, 59, 60 ЦПК України щодо надання позивачам до укладання договору повної та обєктивної інформації про перевізника, обмеженої відповідальності ТОВ "Тревел профешил груп" перед позивачами у випадку затримки, зміни та/або скасування перевезення .

В матеріалах справи відсутні докази укладання між позивачами та перевізником FLorian Travel Sp. z.o.o. будь-яких цивільно-правових угод, а відтак, виникнення між ними двосторонніх зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що позивачами було сплачено штраф за порушення митного контролю у розмірі по 50 польських злотих, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 11.01.2013 року складає 100 польських злотих - 256 ,33 грн. ( а.с. 10, 54). Окрім того, позивач ОСОБА_1 сплатив 455 грн. за переклад документів про депортацію позивачів з польської на українську мову та 280 грн. за проживання у готелі м. Львів ( а.с.11, 57). Позивачами не надано жодних доказів щодо понесених ними витрат на оплату вартості самостійного зворотнього трансферу з кордону України до м. Львів у сумі 800 грн., штрафу за порушення митного контролю саме у сумі 272 грн.,вартості квитків з м. Львів до м. Харків - 498 грн., а також оплати послуг адвоката.

Таким чином, оскільки відповідач ТОВ ТФ "Пилигрим" , як турагент виконала всі посередницькі дії, передбачені договором, суд, враховуючи ст. 32 Закону України «Про туризм» від 18.11.2003 року та пп. 9.5 п. 9 Ліцензійних умов, приходить до висновку про відсутність правових підстав щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ ТФ "Пилигрим" та вважає за необхідне позов задовольнити частково, стягнути саме з відповідача ТОВ «Тревел профешил груп» заподіяну ним матеріальну шкоду у сумі 863 грн. 16 коп.( штраф за порушення митного контролю - 128 грн. 16 коп., 455 грн. за переклад документів про депортацію позивачів з польської на українську мову , 280 грн. за проживання у готелі м. Львів) на користь ОСОБА_1 та на користь ОСОБА_2 у сумі 128 грн. 16 коп.( штраф за порушення митного контролю), що підтверджується письмовим доказами ( а.с.10, 11, 54, 57).В іншій частині позовні вимоги позивачів щодо стягнення на їх користь матеріальної шкоди задоволенню не підлягають у зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Згідно статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З позовної заяви вбачається, що моральна шкода виразилася в душевних стражданнях, а саме через погіршення стану здоров'я позивачів через нервове перевантаження та стрес, яке обумовлено існуванням вище зазначених обставин : зняття позивачів із зворотнього маршруту (автобусу) в час перетину Польсько-Українського пограничного кордону(Краковець) о 1.30 годин 11.01.2013 року, залишення позивачів напризволяще після відїзду автобусу з іншими туристами до України, в якому знаходилась супроводжуюча туристів особа, оформлення з 1.30 годин до 07.00 годин 11.01.13 року протоколів , штрафів відносно позивачів та їх депортацію строком на 6 місяців. Безсоння, переохолодження, цiлковита безпораднiсть, та вiдчуття повної незахищенностi в чужiй країнi, спричинили позивачам не тiльки суттєве нервове пригнічення, а i розлад здоров'я, що стало пiдставою подальшої непрацездатностi ОСОБА_5, що підтверджується листом непрацездатностi №836891 з 16.01.2013 року - 19.01.2013 року з дiагнозом :гострий трахеiт, ГБ ll ст., криз, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Стосовно позовних вимог позивачки ОСОБА_2 в частині стягення на її користь моральної шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешил груп"суд вважає доведеним, як поясненнями свідка, так і медичною документацією, що туристичний продукт виявився небезпечним для здоров'я позивачки, яка отримала розлад здоров'я: гострий трахеiт,ГБ ll ст.,криз, гіпертоніко-атеросклеротична енцефалопатія з ликворно-венозною дисциркуляцією, астеничний синдромом з мігренозными пароксизмами, залишкові явища лакунарного інсульту в БСМА ( по данним КТ), на підтвердження чого надана медична документація. У виписки із медичної карти стаціонарно хворого № 2265 в розділі Анамнез хвороби є посилання на факт погіршення стану здоров'я ОСОБА_2 саме після перенесеного психоемоційного стресу 11.01.2013 року.

На підставі вище зазначеного суд приходить до висновку, що позивачеві ОСОБА_2 дійсно була заподіяна відповідачем ТОВ "Тревел профешил груп" моральна шкода і вона підлягає стягненню з відповідача ТОВ "Тревел профешил груп", який допустив настання цих наслідків.

Задовольняючи позов частково щодо стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешил груп" на користь позивачки моральної шкоди, суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди враховував вимоги розумності і справедливості, визначав його залежно від характеру правопорушення, наслідків, які наступили, глибини душевних страждань позивачки внаслідок заподіяння відповідачем шкоди її здоров'ю та наданих позивачкою на підтвердження позову доказів.У зв'язку з викладеним позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково у розмірі 3 000 гривень.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування йому моральної шкоди, суд вважає, що в задоволенні позову в цій частині позивачу ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки моральна шкода виходячи з змісту Закону України «Про захист прав споживачів» , на який посилаються позивачі, відшкодовується в разі завдання шкоди життю, здоров'ю споживача, однак належних та допустимих доказів щодо заподіяння вказаної шкоди позивачеві ОСОБА_1, матеріали справи не містять.

Позивачі звільнені від сплати судового збору за подання позову відповідно до Закону України "Про судовий збір"та Закону України «Про захист прав споживачів».

У відповідності з ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешил груп" на користь ОСОБА_1 сплачений ним і документально підтверджений судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів у сумі 114 грн. 70 коп. та на користь держави судовий збір у розмірі пропорційно до тієї частини позовних вимоґ, у задоволенні яких позивачам відмовлено, у сумі 30 гривень 20 коп.

Керуючись ст.ст. 5, 6,10, 57, 60, 88, 208,209, 212 -215 ЦПК України , ст.ст.23, 237, 239,610, 901, 902, 1000 ЦК України, ст. ст.1,4,10 , 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року, ст.ст. 20,25, 32 Закону України «Про туризм», суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична фірма "Пилигрим" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешил груп", третя особа : АТ "Туристична компанія "АйТі-тур" про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешил груп" ( код ЄДРПОУ 36387500 , м. Київ, вул. Червоноармійська, 34, оф.203-205) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 863 (вісімсот шістдесят три) грн. 16 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешил груп" ( код ЄДРПОУ 36387500, м. Київ, вул. Червоноармійська, 34, оф.203-205) на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 128 (сто двадцять вісім) грн. 16 коп. та моральну шкоду у сумі 3000 ( три тисячі) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешил груп" ( код ЄДРПОУ 36387500, м. Київ, вул. Червоноармійська, 34, оф.203-205) на користь держави судовий збір у сумі 30( тридцять) гривень 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешил груп" ( код ЄДРПОУ 36387500, м. Київ, вул. Червоноармійська, 34, оф.203-205) на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів у сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М. Гаврилюк