Рішення № 33415980, 10.09.2013, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3573/13-ц

Провадження № 2/0182/2247/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.09.2013 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

при секретарі - Салогуб Н.М.

за участю:

представника позивача - Касьянова Р.О.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути заборгованість за кредитним договором №DNY0NN00000014 від 10.06.2008 року в розмірі 91302,22 грн., що складається з 5820,68 грн. - заборгованість по кредиту, 11344,72 - заборгованість про процентам за користування кредитом, 728,08 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 68822,92 грн. - пеня, 250 грн. - штраф, 4335,82 грн. - штраф ( а.с.1, 70-71).

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та його представник проти позову частково заперечували, просили відмовити у стягненні пені та штрафів у зв'язку з пропуском строку позовної давності, а також у зв'язку з тим, що розмір пені завищений та розрахований за незрозумілими умовами кредитування. Його з Умовами під підпис не ознайомлювали, копію не надавали, а в судове засідання надали умови, які не відповідають анкеті-заявника позичальника, поскільки він брав споживчий кредит „Персональний кредит", а позивачем надані умови „Розстрочка" (Стандарт). Посилання позивача, що в анкеті-заяві помилка не можуть бути взяті до уваги, а тому позивач розраховувати за цими умовами пеню немає підстав ( а.с.75-77).

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що 10.06.2008 року ОСОБА_2 за договором №№DNY0NN00000014 отримав у Публічному акціонерному товаристві Комерційний Банк „ПриватБанк" строковий кредит у розмірі 11000 (одинадцять тисяч гривень) грн. ( а.с.5-6) на споживчі цілі терміном на 60 місяців з 10.06.2008 року до 10.06.2013 року включно, при умові оплати за користування кредитом відсотків у розмірі 2,8 % в місяць на суму залишку заборгованості по Кредиту та винагороди у розмірі 0,2% в місяць на плановий залишок по кредиту, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплати відсотків, винагороди, штрафних санкцій ( а.с.6) в зазначені в Анкеті-заяві Позичальника та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам („Персональний кредит") строки.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями сторін ОСОБА_2 з листопада 2008 року зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, а тому виникла заборгованість.

Періодично , у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ „ПриватБанк" списував з зарплатної картки ОСОБА_2 суми на погашення заборгованості ( а.с. 37-67).

Однак станом на 28.03.2013 року у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість за кредитом - 5820,68 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом; 728,08 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом ( а.с.4)

Зазначені суми відповідачем не оспорювались в судовому засіданні і проти їх стягнення він не заперечував.

Оскільки на день розгляду справи заборгованість за кредитом - 5820,68 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом; 728,08 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом відповідачем перед банком у добровільному порядку не сплачена, то вона підлягає примусовому стягненню.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін кредитний договір складається із Умов надання споживчого кредиту фізичним особам („Персональний кредит"), Тарифи Банку та Анкета-Заява Позичальника ( а.с.6)

Однак позивачем у судове засідання не представлено у якості доказу Умов надання споживчого кредиту фізичним особам („Персональний кредит"), натомість надано інші умови „Розстрочка"(Стандарт) ( а.с.7-16,72-74), за якими позивач розрахував пеню в розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки платежу.

Враховуючи, що позивач постійно списував певні суми із зарплатної картки відповідача , а пояснити на які саме зобов'язання ( кредит, винагороди, неустойки) по договору ці суми списувались не може , та оскільки позивачем не доведено суду, за який період та на яких умовах і в якому розмірі розраховано пеню, пеня у розмірі 68822,92 грн. не підлягає стягненню у зв'язку з пропущеними строками позовної давності, що визначені ст. 258 ЦК України) за певні періоди та у зв'язку з недоведеністю і необґрунтованістю позивачем її розрахунку.

Слід зазначити, що як вбачається з анкети-заяви позичальника ( а.с.6), окрім сплати пені у разі порушення зобов'язань Позичальником, визначено ще й обов'язок Позичальника сплатити штрафи за порушення строків платежів за договором більше ніж на 30 днів у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Як встановлено у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 з листопада 2008 року зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, а тому у січні 2009 року (зі спливом 30 днів) у банку виникло право вимагати за договором сплатити штрафи у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, ПАТ КБ „ПриватБанк" з листопада 2008 року по день звернення з цим позовом до суду не звертався до ОСОБА_2 з вимогами про погашення заборгованості, оскільки списував борги із зарплатної картки відповідача.

Слід зазначити, що як вбачається з наданих відповідачем виписок та було підтверджено сторонами Банк з часу укладення договору мав право списувати із зарплатної картки ОСОБА_2 виниклу заборгованість по погашенню кредиту. ОСОБА_2 отримував зарплату щомісячно, а банк проводив списання на погашення кредиту на свій розсуд , хоча як вбачається з виписок розмір заробітної плати ОСОБА_2 дозволяв банку списати кошти які підлягають сплаті (кредит, відсотки, винагороди, штрафи, пеня) у межах щомісячного платежу у розмірі 401,20 коп. або сум, які підлягають сплаті на день списання.

Статтею 258 ЦК України передбачено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)

Оскільки позивачем не надано суду доказів ( Умов надання споживчого кредиту фізичним особам („Персональний кредит") , що сторонами позовна давність збільшена, то суд, враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, дійшов до висновку, що строк у межах якого позивач міг звернутись до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу , а саме про стягнення штрафів , минув у січні 2010 року.

Слід також зазначити, що згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Тобто, як вбачається з вище викладеного за умовами кредитного договору за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність позичальника одного виду і пеня, і штраф за одне і те саме порушення зобов'язання.

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги відсутність належних доказів в обґрунтування позову щодо пені та штрафів зі сторони позивача, враховуючи передбачені статтею 267 ЦК України наслідки спливу позовної давності, суд вважає, що в позові щодо стягнення пені та штрафів слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 88 ЦПК України, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 17893,48 грн., то з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати відповідно до задоволених позовних вимог у розмірі 229 грн. 40 коп. ( двісті двадцять дев'ять гривень 40 коп.)

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 258,267, 546 -552, 553, 554, 611, 612, 1050 1054 ЦК України, ст. ст.10,11,60,61, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" заборгованість за кредитом у розмірі 5820,68 грн. ( п'ять тисяч вісімсот двадцять грн. 68 коп.); 11344,72 грн. ( одинадцять тисяч триста сорок чотири грн. 72 коп.) заборгованість по процентам за користування кредитом; 728,08 грн. ( сімсот двадцять вісім грн. 08 коп.) заборгованість по комісії за користування кредитом, а всього 17893,48 грн. ( сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто три грн.. 48 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" понесені судові витрати у розмірі 229 грн. 40 коп. ( двісті двадцять дев'ять гривень 40 коп.)

В іншому відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд

Суддя: А. Г. Багрова