Постанова № 3341570, 24.12.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-21906/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

   24 грудня 2008 року                                                                                    м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді  -  Перцової Т.С.

при секретарі – Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача – Мартишиної О.П., Попова С.І.

відповідача – Матюшенко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Амкор Ренч Україна” до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                     ВСТАНОВИВ :

До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Амкор Ренч Україна” з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, які були прийняті судом просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 01 жовтня 2008 року № 0000171601/0 та від 27 жовтня 2008 року № 0000171601/1, згідно з якими підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування на 46113,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити. В обґрунтовування позову посилаються на ст.ст. 1, 7, 9 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Вважають податкові-повідомлення рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 01 жовтня 2008 року № 0000171601/0 та від 27 жовтня 2008 року № 0000171601/1, згідно з якими підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування на 46113,00 грн. такими, що прийняті з порушеннями наведених норм права і просять суд визнати їх нечинними.

Відповідач, Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області у запереченнях на позов та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодилися. Свої заперечення обґрунтовували із посиланням на ст.ст. 1, 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст.ст. 2, 9 Бюджетного кодексу України та пояснили, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв’язку із чим просять суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ „Амкор Ренч Україна” пройшло державну реєстрацію 05.03.2004 року у Дергачівській районній державній адміністрації Харківської області, 03.10.2008 року свідоцтво про держану реєстрацію було замінено у зв’язку із зміною найменування юридичної особи.

Згідно із п.1.1.2 Статуту ТОВ „Амкор Ренч Україна” Товариство є повним правонаступником майна, майнових прав та обов’язків ТОВ „Астрон” (ідентифікаційний код 32796990) у зв’язку зі зміною повного та скороченого найменування.

Матеріалами справи підтверджено, що 29.09.2008 року фахівцем Дергачівської МДПІ Харківської області була проведена невиїзна документальна перевірка правомірності декларування сум податку на додану вартість до відшкодування з бюджету ТОВ „Астрон”, про що складено акт від 29.09.2008 року № 1027/16-015/32796990.

За висновками вказаного акту перевірки встановлено, що згідно з п.1.8 ст.1 та п.п.7.7.7 „б” п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” ТОВ „Астрон” безпідставно завищило суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету в березні 2008 року в розмірі 31769 грн., у травні в розмірі 14344 грн., оскільки відсутня надмірна сплата податку на додану вартість до бюджету постачальниками перевіряємого підприємства.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки від 29.09.2008 року № 1027/16-015/32796990 із посиланням на п.п.4.2.2 „б” ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Дергачівською МДПІ Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2008 року № 0000171601/0 про зменшення ТОВ „Астрон” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 46113,00 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ТОВ „Астрон” почало процедуру його адміністративного оскарження, направивши до Дергачівської МДПІ Харківської області первинну скаргу на податкове повідомлення-рішення від 01.10.2008 року № 0000171601/0.

За результатами розгляду первинної скарги Дергачівською МДПІ Харківської області було винесене рішення від 22.10.2008 року № 5146/10/25-017, згідно з яким податкове повідомлення-рішення від 01.10.2008 року № 0000171601/0 було залишено без змін, а також Дергачівською МДПІ Харківської області було винесене податкове повідомлення-рішення від 27.10.2008 року № 0000171601/1 з тих же підстав та на таку ж суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що і податкове повідомлення-рішення від 01.10.2008 року № 0000171601/0.

Судом встановлено, що підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 46113,00 грн. слугував Дергачівської МДПІ Харківської області про відсутність надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету постачальниками перевіряємого підприємства.

Як вбачається з розділу 3 акту перевірки від 29.09.2008 року № 1027/16-015/32796990, Дергачівською МДПІ Харківської області у ході проведення позапланових документальних перевірок правильності задекларованих сум ТОВ „Астрон” за березень, травень 2008 року були направлені запити до органів державної податкової служби на проведення зустрічних перевірок контрагентів підприємства, які були залучені до схем постачання товарів ТОВ „Астрон”, з метою підтвердження сум податкового кредиту. У відповідях на зазначені запити зазначалося, що ТОВ „1-а Українська промислова компанія”, яке залучене до схеми постачання у 2 ланці ланцюга постачання та є безпосереднім постачальником ДП „Сан Кемікал Україна Лімітед”, не знаходиться за юридичною адресою, а щодо ТОВ „Інтерстройремпром”, яке залучене до схеми постачання у 3 ланці ланцюга постачання та є безпосереднім постачальником ПП „Гарант-комфорт груп”, порушено провадження у справі про банкрутство. Також зазначалося, що зазначені підприємства у перевіреному періоді згідно наданих декларацій з податку на додану вартість визначали суму зобов’язань з податку на додану вартість до сплати в незначній кількості. На підставі наведеного Дергачівською МДПІ Харківської області було зроблено висновок про завищення ТОВ „Астрон” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в березні 2008 року в розмірі 31769 грн., у травні 2008 року в розмірі 14344 грн.

Суд не може погодитись з такими доводами відповідача виходячи з наступного.

З довідки від 20.11.08р. № 4476/23-13/34730012 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „1-а Українська промислова компанія” з питань взаємовідносин з ДП „Сан Кемікал Україна Лімітед” за період грудень 2007р., січень, лютий 2008р. вбачається, що місцезнаходження підприємства згідно з установчими документами та фактична адреса збігаються, на момент перевірки заборгованість ТОВ „1-а Українська промислова компанія” по розрахунках з ДП „Сан Кемікал Україна Лімітед” відсутня, за результатами перевірки порушень чинного законодавства не встановлено.

Відповідач стверджує про завищення ТОВ „Астрон” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 43489 грн. (за лютий – березень 2008 року у сумі 31769 грн. та за лютий – травень 2008 року у сумі 11720 грн.) на підставі того, що ТОВ „1-а Українська промислова компанія” не знаходиться за юридичною адресою та на підставі того, що зазначене підприємство у перевіреному періоді згідно наданих декларацій з податку на додану вартість визначало суму зобов’язань з податку на додану вартість до сплати в незначній кількості.  

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що навіть ймовірна несплата податку постачальником ТОВ „1-а Українська промислова компанія” за договором із ДП „Сан Кемікал Україна Лімітед” (у тому числі у разі ухилення від сплати), за яким позивач не є стороною, при фактичному здійсненні господарської операції ТОВ „Астрон” не впливає на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування останнього. Також, як зазначалося у довідці від 20.11.08р. № 4476/23-13/34730012 на момент перевірки заборгованість ТОВ „1-а Українська промислова компанія” по розрахунках з ДП „Сан Кемікал Україна Лімітед” відсутня.

Крім того, як свідчать матеріали справи, відповідач зробив помилковий висновок про не знаходження ТОВ „1-а Українська промислова компанія”за юридично.адресою, адже згідно довідки від 20.11.08р. № 4476/23-13/34730012 місцезнаходження підприємства згідно з установчими документами та фактична адреса збігаються.

Слід відмітити, що платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.97р.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану  вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р №168/97 (зі змінами та доповненнями) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів визначається у додатку 3 до декларації з ПДВ „Розрахунок суми бюджетного відшкодування" (в розрахунку при визначенні суми бюджетного відшкодування приймають участь показники рядків 24 та 17 податкової декларації з ПДВ звітного та відповідно попереднього податкових періодів та суми податку фактично сплачені грошовими коштами у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Щодо заявленого відшкодування в травні 2008р. у сумі 2624 грн. відповідач стверджує, що ТОВ „Астрон” було завищеносумубюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зазначеному розміріна підставі того, що стосовно ТОВ „Інтерстройремпром”порушено провадження у справі про банкрутство та на підставі того, що зазначене підприємство у перевіреному періоді згідно наданих декларацій з податку на додану вартість визначало суму зобов’язань з податку на додану вартість до сплати в незначній кількості.

Закон України “Про податок на додану вартість” передбачає, що саме відсутність у продавця статусу платника ПДВ позбавляє його права видавати податкові накладні, а видані податкові накладні таким платником податку набувають статусу фіктивних та позбавляють покупця права на податковий кредит.

Складання податкової накладної суб'єктами господарської діяльності передбачає дотримання законодавчо установленого порядку заповнення її граф.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97 - ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997. №165/97, передбачається, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 даного Порядку передбачено, що податкова накладна є не дійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж указаною в п. 2 даного Порядку.

У разі коли суб'єктами господарської діяльності не будуть виконуватися перелічені вище умови складання і надання податкових накладних, підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 року № 168/97 - ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом , який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

З урахуванням наведених норм права, суд погоджується з доводами позивача про те, що порушення стосовно ТОВ „Інтерстройремпром” провадження у справі про банкрутство не може розглядатись як підстава для зменшення бюджетного відшкодування ТОВ „Астрон”, оскільки станом на час укладання правочину та здійснення фінансово-господарської діяльності з ПП „Гарант-комфорт груп”, яке є постачальником ТОВ „Астрон”, ТОВ „Інтерстройремпром” було зареєстровано, мало статус платника податку на додану вартість і вело господарську діяльність на законних підставах. 

Також, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З матеріалів справи та пояснень представника відповідача не вбачається доведеності факту відсутності статусу платника податку на додану вартість і ведення господарської діяльності ТОВ „Інтерстройремпром” на законних підставах.

За таких умов, факти вказаних в акті перевірки від 29.09.2008 року № 1027/16-015/32796990 порушень п.1.8 ст.1 та п.п.7.7.7 „б” п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” ТОВ „Астрон”, слід вважати недоведеними.

З огляду на це, суд дійшов  висновку про відсутність у відповідача підстав для зменшення ТОВ „Астрон” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 46113,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000171601/0 від 01.10.2008 року.

Враховуючи вищевикладене, прийняте Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області податкове повідомлення-рішення від № 0000171601/0 від 01.10.2008 року є протиправним і підлягає визнанню судом недійсним.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.10.2008 року № 0000171601/1, суд зазначає, що останнє були винесено органом податкової служби за результатами розгляду скарги позивача на таку ж саму суму зобов’язань (визначення суми податкового зобов’язання), що були застосовані відповідно податковим повідомленням-рішенням № 0000171601/0 від 01.10.2008 року, що суперечить приписам ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань, у в зв’язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України,  суд, –

ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Амкор Ренч Україна” до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 0000171601/0 від 01.10.2008 року та № 0000171601/1 від 27.10.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 46 113,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Амкор Ренч Україна”, код 32796990, державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

            Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 29.12.2008 року.

Суддя                                                                                  Т.С. Перцова