Ухвала суду № 33414273, 11.09.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/5693/13 Головуючий 1-ї інстанції

Справа № 2/631/499/13 Марюхна Л.А.

Категорія : спадкові Доповідач - Швецова Л.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Даниленко В.М., Малінської С.М.

при секретарі - Каменській Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 липня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Рокитненської сільської ради Нововодолазького районну Харківської області про визнання права власності , -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_4, якій за життя, на підставі свідоцтва про право власності, виданого Рокитненською сільською радою Нововодолазького районну Харківської області, належав житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до заповіту від 28 липня 1997 року, що посвідчений секретарем виконавчого комітету Рокитненської сільської ради 28 липня 1997 року та зареєстрований в реєстрі за № 51, ОСОБА_4, все своє майно, де б воно не знаходилось і в чому б воно не виражалось і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті по закону, заповіла позивачу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних долях.

Позивач зазначив, що фактично прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 так як він з 1997 року та по теперішній час постійно проживав в АДРЕСА_1, та вступив в управління спадковим майном, житловий будинок з надвірними будівлями, використовував за цільовим призначенням для власних потреб. Проте, з моменту смерті ОСОБА_4 та по теперішній час спадщину - вказаний житловий будинок з надвірними будівлями позивач не переоформив на себе в установленому законом порядку у зв'язку з юридичною необізнаністю.

29 травня 2013 року позивач звернувся до Нововодолазської державної нотаріальної контори з прохання видати йому свідоцтво про право на спадщину, на що отримав відповідь про те, що видати свідоцтво про право на спадщину немає можливості, так як позивач не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 в шестимісячний термін, який надається для подачі заяви для прийняття спадщини.

Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Рокитненської сільської ради Нововодолазького районну Харківської області про визнання права власності - задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на ? частину житлового будинку А-1, з надвірними будівлями, що розташований за адресою : АДРЕСА_1.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернулася на це рішення з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення, посилаючись на те, що вказаним рішенням зачіпаються її права як спадкоємниці справу.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані належні та допустимі докази в обґрунтування того, що він фактично прийняв спадщину після смерті матері, постійно мешкаючи у спадковому будинку.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.

Стаття 524 ЦК ( в ред. 1963 року) передбачає, що спадкоємство здійснюється за законом або за заповітом.

Кожен громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або його частину одній або кільком особам ( ст. 534 ЦК в ред. 1963 року).

Відповідно до ст.ст. 548,549 ЦК ( в ред. 1963 року) для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщину визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

По справі достовірно встановлено, що 28 липня 1997 року ОСОБА_4 склала заповіт, який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Рокитненської сільської ради 28 липня 1997 року та зареєстрований в реєстрі за № 51. Відповідно вказаного заповіту все належне їй майно у рівних частках вона заповідала ОСОБА_3 та ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Рокитненською сільською радою Нововодолазького районну Харківської області від 21 березня 1994 року.

До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2

ОСОБА_3 спадщину прийняв фактично, про що свідчить акт обстеження матеріально-побутових умов від 4 червня 2013 року, відповідно до якого позивач у спірному будинку мешкає з 1997 року без реєстрації.

Посилання представника ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на той факт, що вказаним рішенням порушуються її права, оскільки вказаний будинок також належить її батькові, який помер у 1988 року, судова колегія вважає безпідставним, оскільки даних про те, що після смерті батька вона зверталася з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, матеріали справи не містять, крім цього, свідоцтво про право власності на будинок ОСОБА_4 був отриманий у 1994 року та з цього часу апелянт вказане свідоцтво не оскаржила, не заперечувала того що будинок належить матері на праві особистої власності.

Також судова колегія вважає безпідставним доводи апелянта, що позивач з 1997 року не мешкає у спірному будинку, оскільки ОСОБА_3 зареєстрований у м. Харкові. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що апелянтом в судове засідання апеляційної інстанції не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування того, що вказаним рішення суду порушуються її спадкові права.

Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини по справі, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінив докази, які були досліджені в судовому засіданні і дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. ОСОБА_2 будь яких доказів, які б спростовували висновки суду - не надала.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 липня 2013 року

залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: