Рішення № 33413127, 12.09.2013, Личаківський районний суд м.Львова

2/463/1820/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 вересня 2013 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Цуняк Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 56 802,18 гривень, в тому числі 47 062,56 гривень - неповернута сума кредиту, 6 625,33 гривень - прострочена заборгованість по відсотках, 1 262,83 гривні - пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 12 березня 2013 року по 23 травня 2013 року, 1 801,23 гривень - пеня за несплату відсотків по кредиту за період з 12 березня 2013 року по 30 червня 2013 року, 20,7 гривень - три проценти річних за період з 12 березня 2013 року по 30 червня 2013 року за порушення строку повернення кредиту, 29,53 гривень - три проценти річних за період з 12 березня 2013 року по 30 червня 2013 року за прострочку заборгованості по відсотках.

Позов мотивує тим, що між позивачем і відповідачем 1 жовтня 2012 року було укладено кредитний договір № R53100338353В, згідно з яким останній отримав кредит в розмірі 50 000 гривень, з кінцевим строком погашення не пізніше 1 жовтня 2015 року, під 36% річних, зі сплатою 8 числа кожного місяця регулярних рівних щомісячних платежів. Своїх договірних зобов'язань відповідач не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті чергових частин кредиту. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідача та розмір заборгованості останнього. Як на підставу задоволення вимог вказує на положення ст.ст. 526, 536, 610, 625, 629, 1049,1050, 1054 ЦК України.

Від представника позивача Червінського І.М., який діяв на підставі довіреності від 27 жовтня 2011 року та в судове засідання не з'явився, надійшло клопотання про розгляду справи у його відсутності.

Відповідач в судові засідання 21 серпня 2013 року та 12 вересня 2013 року не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце їх проведення, про причини неявки суд не повідомив.

З врахуванням наведеного, відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та постановити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що 1 жовтня 2012 року між сторонами було укладено кредитний договір № R53100338353В, відповідно до умов якого відповідач отримав споживчий кредит в сумі 50 000 гривень, з кінцевим строком повернення до 1 жовтня 2015 року, під 36% річних, шляхом сплати восьмого числа кожного місяця регулярних рівних щомісячних платежів (а.с. 4-10).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказаний вище договір породив певні права та зобов'язання сторін.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 1048 ЦК України регламентує, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці.

Пункт 7.1 кредитного договору визначає, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його використання та/або інших платежів згідно з умовами договру позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожень день порушення виконання зобов'язань, включаючи день погашення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Взятих на себе зобов'язань відповідач не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 56 802,18 гривень, з яких 47 062,56 гривень - неповернута сума кредиту, 6 625,33 гривень - прострочена заборгованість по відсотках, 1 262,83 гривні - пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 12 березня 2013 року по 23 травня 2013 року, 1 801,23 гривень - пеня за несплату відсотків по кредиту за період з 12 березня 2013 року по 30 червня 2013 року, 20,7 гривень - три проценти річних за період з 12 березня 2013 року по 30 червня 2013 року за порушення строку повернення кредиту, 29,53 гривень - три проценти річних за період з 12 березня 2013 року по 30 червня 2013 року за прострочку заборгованості по відсотках, що стверджується розрахунками заборгованості 15-21 (а.с. 4-6, 171-210). Вказаний розрахунок складений у відповідності до умов кредитного договору та вимог ЦК України.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, однак вона останнім проігнорована (а.с. 11-13).

Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем умов кредитного договору, що призвело до неналежного виконання взятих на себе зобов'язань.

У зв'язку з наведеним з відповідача на користь позивача слід стягнути за кредитним договором № R53100338353В від 1 жовтня 2012 року заборгованість в розмірі 56 802,18 гривень, оскільки відповідачем прострочено сплату чергової частини кредиту.

При цьому у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачені останнім судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складаються з 568,02 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14359319) 56 802 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот дві) гривні 18 копійок і 568 (п'ятсот шістдесят вісім) гривень 02 копійки судового збору.

Рішення може бути переглянуте за заявою відповідача, яка подається до суду протягом десяти днів після отримання копії рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: