Постанова № 33412470, 11.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа№ 910/6698/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тищенко А.І.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Саксексфул Інвестменс» на рішення господарського суду м. Києва від 06.06.2013 року 910/6698/13 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна

компанія «Саксесфул Інвестменс»

про розірвання договору та стягнення 670 672,29 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва № 910/6698/13 від 06.06.2013р. задоволений позов ПАТ «Ерде Банк», розірвано договір №ДД11/09-1; ДД/141/12 купівлі-продажу цінних паперів від 11.09.2012 р., укладений між ПАТ "Ерде Банк" та ТОВ "Інвестиційна компанія "Саксесфул Інвестменс"; стягнуто з ТОВ "Інвестиційна компанія "Саксесфул Інвестменс" на користь ПАТ «Ерде Банк» 670 672,29грн. - заборгованості та 14 560,45 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційні вимоги, вважає рішення таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 11.09.2012 р. сторонами укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД/11/09-1;ДД 141/12, умовами якого передбачено, що відповідач зобов'язується передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити вказані в цьому пункті цінні папери емітента, на умовах, передбачених цим договором. Загальна сума договору становить 670 672,29 грн., яку позивач зобов'язаний сплатити на банківський рахунок відповідача загальну суму договору в строк до 31.12.2013 р. Пунктом 3.1. договору встановлено, що сторони в строк до 31.12.2013 р. здійснюють переоформлення прав власності на ЦП, що є предметом даного договору. Факт переходу прав власності на цінні папери, що є предметом даного договору, підтверджується шляхом підписання акту приймання-передачі цінних паперів і підписується протягом 3 календарних днів з моменту виконання сторонами п. 3.1. даного договору.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивачем 11.09.2012 р. на виконання умов договору купівлі-продажу цінних паперів №ДД/11/09-1;ДД 141/12 було перераховано відповідачеві 670 672,29грн., що підтверджується копією банківської виписки з рахунку позивача.

Звертаючись до господарського суду з позовом про розірвання договору та стягнення коштів, позивач зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа фонду має право відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку, про що і було повідомлено відповідача листом №1467 від 04.03.2013 р. Проте, відповідач перерахованих грошових коштів в розмірі 670 672,29 грн. не повернув. Крім того, позивач просить суд розірвати договір №ДД11/09-1; ДД/141/12 купівлі-продажу цінних паперів від 11.09.2012 р.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості у сумі 11 671,94 грн., з них 11 113,80грн. боргу, 113,72 грн. - річні, 444,42 грн. пені. Претензія про сплату боргу залишена без задоволення, що дає підстави для дострокового розірвання договору оренди.

Заперечуючи проти рішення, відповідач наполягає на тому, що той факт, що на момент винесення рішення судом рішення відповідачем не здійснено передачу ЦП, не свідчить про невиконання ним своїх обов'язків за договором, адже час їх виконання , ще не настав; підстави для того щоб стверджувати про порушення зі сторони відповідача передати у власність ЦП на червень 2013р.-відсутні.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст. ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України також передбачено, що договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, позивачем 04.03.2013р. направлено лист №1467 про повернення банку грошових коштів у сумі 670 672,29 грн., оскільки цінні папери за договором так і не були поставлені відповідачем. Лист отриманий відповідачем 06.03.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно зі ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Так, частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Посилання відповідача на те, що строк передачі ЦП не настав, не приймається до уваги, враховуючи, що оплата ЦП відбулась у вересні 2012р., тоді як відповідачем більш ніж півроку товар переданий не був.

09.01.2013р. постановою Правління Національного банку України №4 відкликано ліцензію банку та розпочато ліквідацію ПАТ «Ерде Банк». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.01.2013 р. №3 уповноваженою особою фонду на ліквідацію ПАТ "Ерде Банк" призначено Куреного О.В.. як зазначалось вище в зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем зобов'язань з передачі ЦП позивач втратив інтерес.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Саксексфул Інвестменс» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 910/6698/13 від 06.06.2013р. - без змін.

2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м.Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

Тищенко А.І.