Ухвала суду № 33412351, 09.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

09 вересня 2013 року Справа № 913/2234/13

Провадження №17/913/2234/13

За позовом Державного підприємства «Вугілля України», м. Київ

до Державного підприємства «Антрацит», м. Антрацит Луганської області

про стягнення 43149 грн. 00 коп.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Сірий А.М., довіреність № 28-12/01-Д від 28.12.2012;

від відповідача - Рибалкіна О.О. - провідний юрисконсульт, довіреність № 15 від 02.01.2013.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 43149,00 грн.

в с т а н о в и в :

Між Державним підприємством «Вугілля України» (позивач у справі), як Покупцем, та Державним підприємством «Антрацит» (відповідач у справі), як Поостачальником, укладено договір поставки вугільної продукції № 21-11/1-ЕН від 19.04.2011 (далі - Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю вугільну продукцію належної якості, а Покупець прийняти її та оплатити.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник поставляє Покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому Договорі.

Згідно п. 2.1 Договору, вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором, та за реквізитами Покупця, вказаними в Додатках до Договору.

Відповідно до п. 3.1.2 Договору, Постачальник зобов'язується здійснювати завантаження вугіллям однорідної якості всіх вагонів партії та по всій глибині вагону в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони та у відповідності до вимог завантаження, що ставляться залізницею.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що на взаємовідносини сторін по відвантаженню, постачанню та прийманню вугілля, у випадках, якщо інше прямо не передбачене договором, розповсюджуються вимоги:

- Інструкції «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству» затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 (Інструкція №П-6) із змінами та доповненнями;

- Інструкції «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству» затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (Інструкція №П-7) із змінами та доповненнями;

- ГОСТ 1137-64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приемки по качеству»;

- ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови»;

- ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування»;

- ДСТУ 3472-96 «Вугілля буре, кам'яне та антрацит» (класифікація);

- Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.

При виникненні розбіжностей між умовами цього Договору і зазначеними нормативними документами перевага надається умовам Договору.

Як зазначено у п. 8.1 Договору, сторони гарантують відповідність порядку приймання - передачі вугілля за кількістю і якістю до вимог чинних нормативних документів та цього Договору.

Відповідно до п. 8.3 Договору, у випадку прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам Договору, а також пунктам 3.1.2 та 3.1.3 Договору, Постачальник відшкодовує затрати Покупця та вантажоотримувача по оплаті користування вагонами, витрат на подачу - прибирання вагонів, маневрових робіт, зберігання вантажів Залізницею та інше.

З метою виконання умов Договору, відповідач відвантажив у січні 2012 року на адресу Трипільської ТЕС ВАТ «ДЕК «Центренерго» вугільну продукцію у вагонах №№ 65961179, 67678409, 67154757, 68704303, 68749746, 60900073, 67884908 згідно залізничних накладних №№ 52744620, 52779956, 52824414, 52861887, 52849759.

На проміжній станції Нижньодніпровський вузол, при перевірці маси вантажу у вищезазначених вагонах, було виявлено розбіжності (перевантаження) між фактичною масою і масою, зазначеною в накладних, про що засвідчено актами загальної форми № 19, 22, 26, 29 та комерційні акти АА 042344/19/31, АА 042347/21/33, АА 042349/23/34, АА 042352/26/35 із яких слідує, що вищевказані вагони були затримані на станції у зв'язку з виявленим навантаження вантажу понад вантажопідйомність вагонів.

Надлишок вугілля був перевантажений з вагону № 65961179 у вагон 65545766, з вагону 67678409 та вагону 67154757 у вагон 67877654, з вагону 68704303 та вагону 68749746 у вагон 65228058, з вагону 67884908 та 60900073 у вагон 66789306 та видано досилочні накладні №№ 45267309, 45294832, 45315579, 45356581.

Як зазначає позивач, пунктом 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 344 передбачено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення.

Відповідно до п. 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 24.11.2000 № 644 з вантажоотримувача було стягнуто збитки на суму 43149,00 гри. за додаткові послуги по перевантаженню надлишку вантажу з вищезазначених вагонів в інші вагони, що підтверджується накопичувальними картками №№ 19010044, 30010073, переліками ТЕхПД №№ 1901, 2701, 3001 та ін.

Позивач зазначає, що поніс збитки, з огляду на наступне.

Позивач, підписавши договір з відповідачем (де Вантажоотримувачем є Трипільська ТЕС ВАТ «ДЕК «Центренерго») уклав договір 111/6 від 30.12.2011 з аналогічними умовами з ПАТ «ДЕК «Центренерго». В свою чергу ПАТ «ДЕК «Центренерго», як Вантажоотримувач спірного вугілля, звернулося до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП «Вугілля України» збитків за додаткові витрати, понесені внаслідок усунення перевантаження вугілля у вагонах.

Господарський суд міста Києва 18.04.2013 прийняв рішення у справі №910/2429/13, відповідно до якого ДП «Вугілля України» зобов'язане відшкодувати ПАТ «ДЕК «Центренерго»: 43149,00 грн. - завданих збитків; 1720,50 грн. - витрат по сплаті судового збору, всього: 44869,50 грн. Виконання рішення суду ДП «Вугілля України» підтверджується заявою про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 24.05.2013 № 0886/02 на суму 124218,43 грн., згідно п. 7 абз. 4 якої: «зобов'язання ДП «Вугілля України» по виконанню грошового зобов'язання перед ПАТ «Центренерго» на підставі рішення суду № 910/2449/13 (п. 4 заяви), припиняється зарахуванням зустрічних вимог повністю.» Доказом прийняття даної заяви управненою стороною та виконання ДП «Вугілля України» рішення № 910/2429/13 господарського суду м. Києва є акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2013 між ДП «Вугілля України» та ПАТ «Центренерго», яким останнє зарахувало заяву ДП «Вугілля України» № 0886/02 від 24.05.2013 на загальну суму 124218,43 грн., до якої увійшла сума в розмірі 44869,50 грн. - за рішенням господарського суду м. Києва № 910/2429/13 від 18.04.2013.

Крім того, позивач зазначає, що підставою для притягнення ДП «Антрацит» до цивільно-правової відповідальності за спричинені збитки є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

На думку позивача, склад правопорушення, вчиненого ДП «Антрацит» складається з наступного:

- протиправна поведінка ДП «Антрацит» полягає у порушенні п. 3.1.2 Договору, Статуту залізниць та ін.;

- вина ДП «Антрацит» полягає в тому, що воно передбачало або свідомо допускало, що перевантаження вагонів з вугіллям (відповідно п. 3.1.2 Договору) може заподіяти несприятливі наслідки у вигляді спричинення збитків або легковажно поставилося до відповідних наслідків і їх передбачення.

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою ДП «Антрацит» і отриманими ДП «Вугілля України» збитками полягає в тому, що саме порушення відповідачем п. 3.1.2 Договору (вимог, що ставляться залізницею) в частині перевантаження вагонів, спричинили збитки позивачу у вигляді понесених витрат, сплачених ПАТ «Центренерго» по справі № 910/2429/13.

- збитки полягають у додаткових витратах, які ДП «Вугілля України» понесло, сплативши ПАТ «Центренерго» на виконання рішення господарського суду м. Києва.

Отже, на думку позивача, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання, позивач зазнав збитків (додаткові витрати: провізна плата, плата за користування вагонами, плата за маневрову роботу, збір за зберігання вантажу, зважування на вагах залізниці, повідомлення, заповнення документів, плата за бланки) на загальну суму 43149,00 грн., яку просить суд стягнути з відповідача.

Представник відповідача 05.09.2013 надав суду відзив на позовну заяву №09/919 від 05.09.2013, в якому зазначив, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 228 Господарського кодексу України (далі - ГК України), учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2013 у справі №910/2429/13, ДП "Антрацит" було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та зобов'язано надати письмові прояснення по суті заявлених позовних вимог.

19.03.2013 ДП "Антрацит" надало пояснення № 09/29, в яких зазначило, що дані щодо кількості вугілля у супроводжувальні документи - залізничну накладну - заносить вантажовідправник, яким є ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська», отже і відповідальність за неправильне зазначення даних у супроводжуваних документах повинний нести вантажовідправник.

Крім того, відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України (далі - Статут) на кожне відправлення вантажу відправники повинні надати станції навантаження заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Статтею 6 Статуту визначено накладну як основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

За формою, наведеною у додатку № 1 до "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у графі 24 накладної зазначається маса вантажу.

Статтею 37 Статуту визначено, що масу вантажів визначає вінтажовіжправник.

Тобто, збитки, заявлені позивачем у зв'язку з отриманням додаткових послуг по перевантаженню надлишку вантажу у інші вагони, які були спричинені неправильним зазначенням маси вантажу у накладних, прямо витікають із угоди перевезення вантажу, сторонами якого є відправник і залізниця.

Пунктом 2.3 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту стягується з відправника. При цьому відповідальність перед залізницею за наслідки, які виникли, несе також відправник. Ця норма кореспондується із ст. 24 Статуту, за якою вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

За загальним правилом для визнання певного діяння сторони цивільним правопорушенням та покладення на порушника відповідальності за протиправну поведінку необхідне настання сукупності певних обов'язкових умов, а саме: 1) протиправної поведінки, 2) шкоди або збитків, 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та наявними збитками та 4) вини.

Оскільки, відповідач не є стороною угоди на перевезення вантажу, укладеного між відправником - ВАТ "ЦЗФ "Нагольчанська" і залізницею у вигляді накладної, то й обов'язку щодо виконання такої угоди, а саме, правильного визначення маси вантажу у графі № 24 накладної, у ДП "Антрацит" не наступає.

Про факт неправильного зазначення маси вантажу у накладних, здійсненні перевантаження надлишку вугілля у інші вагони відповідач не сповіщався, комерційні акти складені відносно іншого підприємства, тому вчинити якісь дії щодо перевірки правильності складання актів у відповідності до норм діючого законодавства ДП "Антрацит" не мало можливості.

Тобто на думку відповідача, протиправна поведінка та вина підприємства відповідача у вигляді невиконання вимог Статуту щодо заповнення накладних, яка спричинила додаткові витрати позивача, відсутня.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що ДП "Антрацит" не є відповідальним за збитки, спричинені іншою особою, тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача 09.09.2013 надав суду заперечення на відзив відповідача №1003-юр від 09.09.2013, в якому зазначив наступне.

Щодо вини відповідача, яка не була встановлена рішенням господарського суду м. Києва по справі № 910/2429/13, то ДП «Антрацит» у даній справі брало участь як учасник судового процесу в якості третьої особи, але аж ніяк не сторона по справі вина якого доказувалась. Наразі ДП «Антрацит» є стороною по справі і у порядку ст. 228 ГК України зобов'язане компенсувати всі витрати ДП «Вугілля України» у порядку регресу.

Крім того, позивач вважає не обґрунтованими посилання відповідача на те, що залізничною станцією Карахаш Донецької залізниці було перевірено і прийнято вантаж до відправлення без зауважень і, як наслідок, вина ДП «Антрацит» ніби відсутня. Відповідно до приписів п.1.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 начальником станції або уповноваженим ним працівником станції перевіряються і візуються оформлені відправником перевізні документи. Перевіркою встановлюється виключно: наявність плану (дозволу) на перевезення, відсутність заборон і обмежень у даному напрямку перевезення, але аж ніяк дотримання відправником вантажу, в нашому випадку відповідачем, вимог завантаження вантажу у вагони.

Твердження відповідача про наявність відбитку у графі накладних «Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами Р.2 пар. 3-5 ТУ гл.1, п. 3,4,7,8 прип. 14 СМГС Технічних вимог правильно», як підтвердження факту завантаження вугілля у відповідності до правил розміщення та кріплення вантажів є хибним. Відповідно п.1.3 Правил оформлення перевізних документів «Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф». У п. 2.4 Правил оформлення перевізних документів зазначено: «на зворотньому боці накладної у графі «Вантаж розміщено і закріплено згідно з параг. Розділу Технічних умов правильно» розписується представник відправника, відповідальний за правильність навантаження і кріплення вантажу у вагоні, вказуючи номер розділу й параграфа ТУ, відповідно до яких проводиться навантаження і кріплення вантажу». Згідно до ст. 24 Статуту, вантажовідправник (відповідач) несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноту відомостей вказаних ним у накладній. Залізниця має право перевіряти лише правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Як зазначає позивача, згідно укладеного Договору між позивачем та відповідачем, останній брав на себе зобов'язання по завантаженню вугілля у відповідності до вимог завантаження, що ставляться залізницею (п. 3.1.2. Договору).

На думку позивача, відповідальність ДП «Антрацит» передбачена п. 8.3 Договору, у випадку прийняття вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам Договору, а також пунктам 3.1.2 та 3.1.3, постачальник повністю відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача по оплаті користування вагонами, витрат на подачу - прибирання, маневрових робіт та інше.

Відповідач у відзиві вказує, що знімає з себе відповідальність, оскільки не є вантажовідправником і що саме вантажовідправник повинен нести відповідальність за спричинені збитки.

Водночас, позивач зазначає, що він звернувся з позовними вимогами до відповідача, оскільки на виконання п. 3.1.5. Договору у графі 1 «заяви і відмітки вантажовідправника» накладних прописано, що поставка спірної продукції відбувалась в рахунок Договору, укладеного між ДП «Антрацит» та ДП «Вугілля України».

Згідно даних занесених до накладних, відправником є ЦЗФ «Нагольчанська», ДП «Торезантрацит» (боржник) не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі та відшкодувати збитки понесені через неналежне виконання господарських зобов'язань третьою стороною. Тобто, на думку позивача, у разі порушення договірних зобов'язань, чинних нормативних актів на транспорті третьою особою, які були покладені згідно п. 3.1.2. Договору на дотримання боржником (ДП «Антрацит»), обов'язок боржник повинен виконати сам. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у випадках покладення відповідних прав або обов'язків на іншу (третю) особу несе та сторона, яка є учасником договору (постачальник ДП «Антрацит»). З врахуванням приписів ст. 618 ЦК України відповідач, будучи постачальником згідно наявних в матеріалах справи залізничних накладних, переклавши виконання зобов'язання по завантаженню вугілля на третю особу - вантажовідправника (ЦЗФ «Нагольчанська»), залишається відповідальним за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання третьою особою, оскільки договором не була встановлена відповідальність безпосереднього виконавця ЦЗФ «Нагольчанська».

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 09.09.2013 представник відповідача надав клопотання №09/928 від 05.09.2013, в якому просив суд на підставі ст. 24 ГПК України залучити до участі у даній справі у якості 2-го відповідача - ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська» та в якості 3-го відповідача - ПАТ «Янівське».

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Однак, суд відмовляє у задоволенні вищезазначеного клопотання відповідача, оскільки між позивачем у справі - ДП «Вугілля України», ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська» та ПАТ «Янівське» не існувало правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України 3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Господарський процесуальний кодекс передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, але рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін. Така третя особа виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.

Приймаючи до уваги, що рішення по справі №913/2234/13 може вплинути на права та обов'язки ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська» та ПАТ «Янівське», оскільки, як вбачається з матеріалів справи вони були вантажовідправниками, суд вважає доцільним залучити до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» та Публічне акціонерне товариство «Янівське».

Зважаючи на невиконання сторонами вимог ухвали суду від 22.08.2013 та ненадання ними витребуваних судом документів, необхідність залучення 3-х осіб та що від сторін необхідно витребувати додаткові докази, розглянути спір по суті в даному судовому засіданні не має можливості, тому розгляд справи слід відкласти.

Керуючись ст. ст. 27, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. Залучити до участі у справі 3-ю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

- Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» (94638, Луганська область, Антрацитівський район, п. Дубовський, код 00179648).

- Публічне акціонерне товариство «Янівське» (94560, Луганська область, Вахрушево, вул. Димитрова, 28, код 32895302).

2. Розгляд справи відкласти на 19.09.2013, 10 год. 20 хв.

3. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду в кімнаті №330.

4. Зобов'язати:

позивача - терміново надіслати позовну заяву 3-м особам ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська» та ПАТ «Янівське», докази надати до суду; надати: документи, що підтверджують статус юридичної особи (Статут, відповідне Положення тощо), оригінали - для огляду у судовому засіданні; довідку щодо внесення до ЄДРПОУ (оригінал для огляду); у разі наявності надати докази сплати відповідачем збитків (оригінал для огляду, копію до справи); надати акти приймання-передачі надлишкового вугілля, відвантаженого залізницею зі спірних вагонів;

відповідача - надати: документи, що підтверджують статус юридичної особи (Статут, відповідне Положення тощо), оригінали - для огляду у судовому засіданні, належним чином засвідчені копії (витяги) зазначених документів - до матеріалів справи; довідку щодо внесення до ЄДРПОУ (копію до справи, оригінал для огляду); у разі суми збитків надати оригінали відповідних платіжних документів для огляду, копії до справи; надати докази на підтвердження договірних відносин з юридичними особами, що здійснювали поставку та відвантаження вугілля;

3-х осіб - надати: письмові пояснення на позовну заяву, документальне та нормативно-правове обґрунтування пояснень; надати документи, що підтверджують статус юридичної особи (Статут, відповідне Положення тощо), оригінали - для огляду у судовому засіданні, належним чином засвідчені копії (витяги) зазначених документів - до матеріалів справи; довідку щодо внесення до ЄДРПОУ (копію до справи, оригінал для огляду).

Відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону, у т.ч. ненадання витребуваних судом документів, зі сторін може бути стягнено штраф у розмірі до 1700 грн.

Суддя О.С. Фонова