Рішення № 33412342, 11.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15995/13 11.09.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»Простягнення 20 539,13 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаДемент'єв Є.О.Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - відповідач) про стягнення 20 539,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.08.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 11.09.2013 р.

09.09.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку зі спливом строку позовної давності, враховуючи, що у даному випадку строк позовної давності обчислюється з моменту ДТП, а не з моменту виплати позивачем страхового відшкодування.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.04.2009 р. між АСТ «АИС-Поліс», правонаступником якого є ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» та Охмак О.А. укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №0112-0114-000414, за яким позивач страхує майнові інтереси останнього, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу «Mazda», державний реєстраційний номер АА 3282 НС.

13.01.2010 р. о 14 год. 20 хв. водій Гавриш О.П., керуючи транспортним засобом «Peugeot», державний реєстраційний номер АА 9953 ІА, в м. Києві по М. Незалежності, виїхав на перехресті вул. Хрещатик - вул. Інститутська на дозволяючий сигнал світлофора під час затору, що змусило його зупинитись на перехресті, та перед початком руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Mazda», державний реєстраційний номер АА 3282 НС, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки МВС ГУ МВС України в м. Києві Полку ДПС Державтоінспекції.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2010 р. у справі №3-1939/2010 водія Гавриша Олександра Петровича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту №47/Н про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Mazda», державний реєстраційний номер АА 3282 НС, складеного 27.01.2010 р. Національним центром незалежних експертиз, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Mazda», державний реєстраційний номер АА 3282 НС, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 26 305,49 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13.12.2012 р. у справі №2605/16058/12 присуджено до стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь Алпатової Олени Анатоліївни (Охмак Олени Анатоліївни, страхувальник за договором добровільного страхування №0112-0114-000414 від 06.04.2009 р.) страхове відшкодування у розмірі 20 539,13 грн., 3% річних у розмірі 1 163,13 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 252,88 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» в добровільному порядку виконало рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13.12.2012 р. у справі №2605/16058/12 перерахувавши на рахунок ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві грошові кошти у розмірі 22 955,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11264 від 14.03.2013 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 20 539,13 грн., право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Гавриша Олександра Петровича, тобто водія автомобіля «Peugeot», державний реєстраційний номер АА 9953 ІА, у вчиненні ДТП встановлена у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільна-правова відповідальність Гавриша Олександра Петровича за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «Peugeot», державний реєстраційний номер АА 9953 ІА, застрахована - відповідачем згідно із полісом №ВА/2135035.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/2135035) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії полісу з 17.12.2009 р. по 16.12.2010 р.

Відповідно до п. 4 полісу №ВА/2135035 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом у тому числі є Гавриша О.П., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним автомобіля «Peugeot», державний реєстраційний номер АА 9953 ІА була застрахована відповідачем.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Позивач 22.04.2013 р. звернувся до відповідача із регресною вимогою №1069 про відшкодування шкоди в сумі 20 539,13 грн.

05.07.2013 р. листом №4370-31 направив відповідь позивачу, за змістом якого відмовив у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку зі спливом строку позовної давності, при цьому відповідач зазначив, що у даному випадку строк позовної давності обчислюється з моменту ДТП, оскільки право вимоги ґрунтується на суброгації. Крім того, зазначені твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Проте, суд відзначає наступне.

Частиною п. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Отже, відповідно до наведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Таким чином, право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду перейшло до позивача саме з моменту виплати страхового відшкодування, а не від дня страхового випадку.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України №12 від 07.09.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав основне зобов'язання по сплаті страхового відшкодування на користь страхувальника 14.03.2013 р., що підтверджується платіжним дорученням №11264 від 14.03.2013 р.

Отже, строк позовної давності за вимогою позивача щодо стягнення страхового відшкодування в порядку регресу розпочався 14.03.2013 р. та спливає 14.03.2016 р.

Відтак, позивач звернувся до суду із позовом в межах трирічного строку позовної давності, а тому посилання відповідача, викладені у листі №4370-31 від 05.07.2013 р., про сплив строків позовної давності щодо вимоги позивача про стягнення спірного страхового відшкодування є необґрунтованими, а тому відхиляються судом.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи (звіт №47/Н від 27.01.2010 р.) підтверджено, що розмір відновлювального ремонту автомобіля «Mazda», державний реєстраційний номер АА 3282 НС, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу внаслідок, спірного ДТП становить 26 305,49 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги у розмірі 20 539,13 грн.

Полісом №ВА/2135035, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом №ВА/2135035 підлягає зменшенню на 510,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВА/2135035 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 20 029,13 грн. (20 539,13 грн. ліміт - 510,00 грн. франшизи).

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на корить позивача страхового відшкодування у розмірі 20 029,13 грн.

В частині стягнення франшизи у розмірі 510,00 грн. необхідно відмовити з огляду положень ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073, м. Київ, провулок Балтійський, 20; код ЄДРПОУ 22229921) страхове відшкодування в сумі 20 029 (двадцять тисяч двадцять дев'ять) грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 677 (одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн. 79 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2013 р.