Ухвала суду № 33411162, 10.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 р.Справа № 816/1692/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Бондара В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. по справі № 816/1692/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 27 березня 2013 року № 0001732202/627.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року зазначений позов задоволено .

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 27 березня 2013 року № 0001732202/627.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 35939567) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 копійок.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 26 червня 2008 року /а. с. 67/.

ТОВ "Кребо Інтернешнл" є платником податку на додану вартість з 16 липня 2008 року згідно свідоцтва № 100304163 від 10 жовтня 2010 року /а. с. 68/.

З 18 січня 2013 року по 28 лютого 2013 року Кременчуцьким ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Кребо Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 35939567) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.11 по 30.09.12, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.11 по 30.09.12, оформлену актом від 07.03.13 за № 1998/22.2-12/35939567.

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ "Кребо Інтернешнл":

1. пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 500 181 грн.

2. підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, 168.1.1 пункт 168.1 статті 168, абзац "а" пункту 176.2 статті 176 ПК України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на загальну суму 3 870, 60 грн.

Позивачем 15 березня 2013 року були подані заперечення на вказаний акт, в яких зазначено, що під час перевірки позивачем були надані в оригіналах усі необхідні документи та податкові накладні /а. с. 52/.

22 березня 2013 року податковим органом було надано відповідь на заперечення позивача до акту перевірки, в якій відповідач зазначив, що порушення, виявлені в ході перевірки правомірні та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства /а. с. 53-55/.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001732202 від 27 березня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у загальному розмірі 625 226 грн. 25 коп., в тому числі +500 181 грн. за основним платежем та 125 045 грн. 25 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом норми пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів зазначає, що приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтвердженими митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

У відповідності до ч. 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з вимогами статті 4 цього Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001732202 від 27 березня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у загальному розмірі 625 226 грн. 25 коп., в тому числі 500 181 грн. за основним платежем та 125 045 грн. 25 коп. штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Кребо Інтернешнл" 20 липня 2012 року було подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року (вх. № 33005). Усього позивачем було включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 2 522 670 грн.

Збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Кребо Інтернешнл" відбулось у зв'язку з тим, що податковим органом було встановлено, що згідно з реєстром отриманих податкових накладних підприємством віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, а саме: за червень 2012 року:

- податкова накладна № 10 від 21 червня 2012 року, видана ТОВ "Український авіаційний сервіс" на суму 2 679 600 грн., в тому числі ПДВ 446 600 грн.

- податкова накладна № 949 від 26 червня 2012 року, видана ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на суму 321 488 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 53 581 грн. 40 коп.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що на порушення вимог пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ "Кребо Інтернешнл" віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними, чим завищено податковий кредит на сумі 500 181 грн., у тому числі за червень 2012 року в сумі 500 181 грн.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем в акті перевірки від 07 березня 2013 року за № 1998/22.2-12/35939567 жодних зауважень щодо правильності оформлення первинної бухгалтерської документації по господарським операціям між позивачем та ТОВ "Український авіаційний сервіс, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" не міститься, а реальність господарських операцій під сумнів не ставилась /а. с. 22-29/.

Як вбачається з матеріалів справи, допитані в суді першої інстанції в якості свідків податкові ревізори ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили, що проводили перевірку документів первинного бухгалтерського обліку ТОВ "Кребо Інтернешнл" суцільним порядком, ними було перевірено значний обсяг документації, зазначили, що як на момент перевірки та і під час розгляду заперечень позивача на акт перевірки податкові накладні були відсутні. Бухгалтер позивача ОСОБА_3 повідомила суду першої інстанції, що нею було організовано надання документів на перевірку, зауважила, що податкові накладні надавались податковому органу як під час перевірки, так і на час розгляду заперечень позивача на акт перевірки.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії податкових накладних № 10 від 21 червня 2012 року, виданої ТОВ "Український авіаційний сервіс" на суму 2 679 600 грн., в тому числі ПДВ 446 600 грн. та № 949 від 26 червня 2012 року, виданої ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на суму 321 488 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 53 581 грн. 40 коп., посвідчені приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 18 березня 2013 року. Наявність факту нотаріального посвідчення копії з оригіналу підтверджує ту обставину, що податкові накладні були наявні у позивача на момент розгляду податковим органом заперечень ТОВ "Кребо Інтернешнл".

Листом від 04 червня 2013 року № 14-22-423 ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" повідомив суд першої інстанції про те, що податкова накладна № 949 від 26 червня 2012 року була видана ТОВ "Кребо Інтернешнл" 04 липня 2012 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що податкові накладні № 10 від 21 червня 2012 року, виданої ТОВ "Український авіаційний сервіс" на суму 2 679 600 грн., в тому числі ПДВ 446 600 грн. та № 949 від 26 червня 2012 року, виданої ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на суму 321488 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 53 581 грн. 40 коп. надійшли 04 липня 2012 року засобами телекомунікаційного зв'язку до органу ДПС та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з реєстраційними номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3 відповідно. Вказана обставина, зокрема, підтверджується листом Міністерства доходів і зборів України від 18 травня 2013 року № 3464/5/99-99-18-06-0516 /а. с. 175-177/ та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи. Також, позивачем зазначені податкові накладні були включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2012 року.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджена наявність як станом на липень 2012 року так і під час проведення перевірки податкових накладних № 10 від 21 червня 2012 року, видана ТОВ "Український авіаційний сервіс" на суму 2 679 600 грн., в тому числі ПДВ 446 600 грн. та № 949 від 26 червня 2012 року, видана ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на суму 321 488 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 53 581 грн. 40 коп., оформлених належних чином (що не заперечувалось сторонами) /а. с. 181-185, 192-196/.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій надано первинну бухгалтерську документацію /а. с. 104-141/.

Позивачем залучена до матеріалів справи копія договору № 02.1.1-14/23.4-1 від 31 грудня 2009 року укладеного між ТОВ "Кребо Інтернешнл" (Замовник) та ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (Виконавець), згідно з погодженим предметом якого виконавець зобов'язується на умовах, встановлених цим договором, надавати замовнику послуги з приймання, зберігання та транспортування палива, що поставляється замовником, до вузла обліку на складі ЦЗС та надання можливості проходження палива по системі паливопроводів після вузла обліку, а замовник зобов'язується вчасно оплачувати надані йому послуги на умовах цього Договору /а. с. 104-124/.

ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" було видано позивачу рахунки-фактури від 29 травня 2012 року № 10-39 та № 10/56 від 30 червня 2012 року; податкову накладну № 949 від 26 червня 2012 року на суму 321 488 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 53 581 грн. 40 коп.

Також між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та ТОВ "Кребо Інтернешнл" складався акт від 30 червня 2012 року прийому-передачі виконаних послуг згідно договору № 02.1.1-14/23.4-1 від 31 грудня 2009 року, копія якого залучена позивачем до матеріалів справи, відповідно до якого ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" передало, а ТОВ "Кребо Інтернешнл" прийняло послуги з приймання, зберігання та видачі палива /а. с. 127/.

Розрахунки між позивачем та ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" проводились у безготівковій формі згідно платіжного доручення № 1525 від 26 червня 2012 року (оплату проведено банком 26 червня 2012 року) та банківської виписки за 26 червня 2012 року /а. с. 124-125/.

В матеріалах справи міститься копія договору поставки нафтопродуктів № 85-11/12 ПН від 17 серпня 2011 року укладеного між ТОВ "Кребо Інтернешнл" (покупець) та ТОВ "Український авіаційний сервіс" (постачальник), згідно з погодженим предметом якого постачальник зобов'язаний передати, а покупець - прийняти та оплатити нафтопродукти на базисі постачання /а. с. 129-136/.

ТОВ "Український авіаційний сервіс" було видано позивачу рахунок-фактуру від 20 червня 2012 року № СФ-1280; податкову накладну № 10 від 21 червня 2012 року на суму 2 679 600 грн., в тому числі ПДВ 446 600 грн.

Між ТОВ "Український авіаційний сервіс" та ТОВ "Кребо Інтернешнл" складався акт № 0001575 від 25 червня 2012 року прийому-передачі нафтопродуктів згідно договору № 85-11/12 ПН від 17 серпня 2011 року, копія якого залучена позивачем до матеріалів справи, відповідно до якого ТОВ "Український авіаційний сервіс" передало, а ТОВ "Кребо Інтернешнл" прийняло нафтопродукти /а. с. 140/.

Розрахунки між позивачем та ТОВ "Український авіаційний сервіс" проводились у безготівковій формі згідно платіжного доручення № 1489 від 21 червня 2012 року та банківської виписки за 21 червня 2012 року /а. с. 137-138/.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних № 10 від 21 червня 2012 року, виданій ТОВ "Український авіаційний сервіс" на суму 2 679 600 грн., в тому числі ПДВ 446 600 грн. та № 949 від 26 червня 2012 року, виданій ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на суму 321 488 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 53 581 грн. 40 коп..

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. по справі № 816/1692/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Бондар В.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.