Постанова № 33410987, 02.09.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року Справа № 803/1825/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Ковальчук М.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області про скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась з позовом до другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області про скасування постанови заступника начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області Бондарука П.В. про скасування процесуального документу від 29.07.2013 року та постанови старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області Ярошенко Д.А. про відновлення виконавчого провадження від 29.07.2013 року.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним. Постановою заступника начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області - начальника відділу Горішного В.І. № 018 від 25 січня 2013 року на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 накладений штраф в розмірі 260375 грн.

09.04.2013 року державний виконавець другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Ярошенко Д.А. виніс постанову ВП № 37424679 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 260375 грн. в користь держави на підставі постанови Держспоживінслекції у Волинській області № 018 від 25.01.2013 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 року у справі №803/823/13-а визнана протиправною та скасована постанова інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області № 018 від 25 січня 2013 року.

03.06.2013 року старший державний виконавець другого відділу ДВС Луцького МУЮ Ярошенко Д.А. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 018 від 25.01.2013 року про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 260375 грн. в зв'язку із визнанням протиправною та скасуванням постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 року постанови інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області № 018 від 25 січня 2013 року.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ.

Таким чином, при винесенні 03.06.2013 року постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 018 від 25.01.2013 року про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 260375 грн., державний виконавець Ярошенко Д.А. діяв виключно в межах вимог Закону України «Про виконавче провадження».

В свою чергу, скасовуючи вказану законну постанову, заступник начальника другого відділу ДВС Луцького МУЮ в. о. начальника Бондарук П. В. не навів передбачених Законом України «Про виконавче провадження» підстав для визнання рішення державного виконавця Ярошенко Д.А. таким, що суперечать вимогам закону. в зв'язку з чим його постанова про скасування процесуального документу від 29.07.2013 року є незаконною та підлягає до скасування.

З вищенаведених підстав підлягає до скасування постанова старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Ярошенко Д.А. про відновлення виконавчого провадження від 29.07.2013 року, оскільки вона є похідною від постанови заступника начальника другого відділу ДВС Луцького МУЮ в. о. начальника Бондарука П. В. про скасування процесуального документу.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав у ньому викладених та просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачем було надано суду письмове заперечення на адміністративний позов, яке обґрунтовано тим, що підставою для винесення оскаржуваної постанови заступника начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області Бондарука П.В. про скасування процесуального документу від 29.07.2013 року стала інформація від стягувача про оскарження постанови Волинського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 року про скасування постанови інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області № 018 від 25 січня 2013 року. Таким чином, рішення суду не набрало законної сили, а тому постанова від 03.06.2013 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 018 від 25.01.2013 року про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 260375 грн. винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав викладених у запереченні та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає. При цьому судом враховано наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що 09.04.2013 року державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області Ярошенком Д.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37424679 про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 260375 грн. в користь держави на підставі постанови Держспоживінслекції у Волинській області № 018 від 25.01.2013 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 року вказану постанову Держспоживінслекції у Волинській області було визнано протиправною та скасовано. На підставі цього рішення суду 03.06.2013 року старшим державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області Ярошенком Д.А. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №37424679.

Пунктом 4 частини 1 статті 49 Закону визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Однак, судом встановлено, що постанова Волинського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 року, якою було скасовано постанову Держспоживінслекції у Волинській області № 018 від 25.01.2013 року було оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду 28.05.2013 року. Вказані фактичні обставини справи підтверджуються дослідженими в судовому засіданні листом Держспоживінспекції у Волинській області від 01.07.2013 року за №846/01-13 направленим на адресу другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області та листом голови Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 року за №842/01-14 на адресу Держспоживінспекції у Волинській області. Окрім того, ці обставини не заперечуються позивачем.

Відповідно до положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

На момент винесення рішення у справі у суду та учасників спірних правовідносин відсутні дані щодо рішення суду апеляційної інстанції за вказаною апеляційною скаргою на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 року. Відтак вказане рішення не набрало законної сили.

Як вбачається з системного аналізу зазначених норм виконавче провадження підлягає закінченню з підстав передбачених пунктом 4 частини 1 статті 49 Закону лише за умови набрання законної сили рішенням суду, у випадку судового оскарження, про скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ.

Таким чином, постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №37424679 від 03.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 260375 грн. в користь держави на підставі постанови Держспоживінслекції у Волинській області № 018 від 25.01.2013 року винесена з порушенням вимог Закону.

Відповідно до приписів статті 83 Закону, контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заступник начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області в.о. начальника Бондарук П.В. виносячи постанови про скасування процесуального документу ВП №37424679 від 29.07.2013 року та про відновлення виконавчого провадження ВП №37424679 від 29.07.2013 року діяв у повній відповідності до вимог Закону, а відтак оскаржувані постанови є законними та не підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частини 2 цієї ж норми, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні належними та допустимими доказами повністю доведено правомірність оскаржуваних постанов.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 06 вересня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ф.А. Волдінер