Рішення № 33410553, 09.09.2013, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/160/13

Справа № 470/439/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.

при секретарі Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Грандфінресурс» про застосування наслідків нікчемного правочину,

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2013 року позивачка звернулася до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про застосування наслідків нікчемного правочину.

В позові зазначила, що 07 грудня 2012 року уклала з відповідачем договір з додатками з метою отримання позики, в розмірі 60 000,00 грн. За умовами укладеного договору його предметом є надання послуг програми «Альянс Україна», спрямованих на отримання позики. На виконання даного договору, нею на користь відповідача було сплачено 4 200,00 грн. одноразового внеску та 2 469,00 грн. щомісячних платежів, а всього 6 669,00 грн., однак останнім порушені її права як споживача послуг, так як договір укладено внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики, яка відображена у договірних умовах. Відповідач у рамках створеної ним програми «Альянс Україна» здійснює свою діяльність за програмою укладання договорів із клієнтами та залученням їх до програми «Альянс Україна». В подальшому, в порушення Закону України «Про захист прав споживачів», виключно за рахунок щомісячних внесків учасників програми, без вкладання власних коштів, відповідач створює фонди груп, кошти яких розподіляє між учасниками у вигляді надання права на отримання коштів тим із учасників, хто сплатив найбільше внесків до спільного фонду. Програма на отримання коштів у групах «Альянс Україна» побудована таким чином, що один її учасник за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує товар чи позику іншому учаснику програми. Тобто, вона сплатила свої кошти на рахунок відповідача до створеного ним фонду не за одержання товару чи позики, а фактично за можливість одержання права на отримання позики, яке за умовами договору надається не за рахунок відповідача, а за рахунок інших клієнтів програми «Альянс Україна» та їх кошти, і залежить від розміру фонду групи та внесення коштів іншими клієнтами. Така програма, умови діяльності якої відображені в укладеному з нею договорі, відповідає поняттю пірамідальної схеми, визначеної законом, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої програми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Вважаючи укладений з відповідачем договір нікчемним, позивачка просила застосувати наслідки, передбачені ЦК України, а саме стягнути з відповідача на її користь все отримане ним за зазначеним договором.

В судове засідання позивачка не з'явилася, направила заяву про розгляд справи у її відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, однак направив заперечення на позовну заяву, в яких проти задоволення позову заперечував, оскільки вважав, що договір з позивачкою було укладено у відповідності до вимог чинного законодавства та позивачка не надала доказів введення її в оману під час укладення договору.

Дослідивши докази у справі суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

07 грудня 2012 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір № 215252, предметом якого є надання позивачці послуг програми «Альянс Україна», спрямованих на придбання товару або певної суми у позику (а.с.15).

За умовами зазначеного договору, (п.1.1.), відповідач зобов'язався надати позивачці послуги щодо формування реєстру учасників, забезпечення його адміністрування, організації та проведення заходу по розподілу грошового фонду, здійснення оплати товару на користь учасника або надання учаснику відповідної суми у позику, а позивачка в свою чергу зобов'язалася сплатити одноразовий комісійний внесок, адміністративний платіж, своєчасно щомісячно сплачувати загальний платіж, адміністративні витрати, укласти договір застави ліквідного майна та укласти договір страхування об'єкту застави.

Згідно додатку № 1 до зазначеного договору, позика, на отримання якої спрямовані послуги відповідача, становить 60 000,00 грн., з оплатою позивачкою одноразового комісійного внеску - 4 200,00 грн., адміністративних витрат - 198,00 грн., щомісячного чистого внеску - 625,00 грн., загального платежу - 823,00 грн. та мінімального платежу 510,50 грн. (а.с.16).

За умовами п.1.3. додатку № 2 до укладеного між сторонами договору, послуги, які є предметом договору, надаються шляхом формування реєстрів учасників програми «Альянс Україна», метою яких є придбання товару або відповідної суми у позику, зазначену в додатку № 1 до договору (а.с.17-20).

Пункти 4.1., 4.5. та 4.11 додатку № 2 до вищевказаного договору передбачають, що коли фонд реєстру є достатнім, адміністратор організовує комітет по розподілу грошового фонду. Дозволи на отримання товару або відповідних сум у позику надаються у кількості, встановленій адміністратором, із врахуванням фонду реєстру, сформованого до дати проведення заходу. Перший та наступний дозволи надаються тому учаснику, що надіслав заяву, яка містить найбільшу кількість сплачених загальних платежів.

На виконання умов зазначеного договору та додатків до нього, позивачка всього сплатила на користь відповідача 6 669,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій про оплату (а.с.21,23,25,27).

Однак укладений між сторонами договір разом з додатками не містить термінів отримання позивачкою коштів, не передбачає будь-якої відповідальності відповідача за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасником позики навіть у разі повної її оплати.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини щодо правочинів та правових наслідків їх недійсності.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.1 ст.216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За положеннями ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, вказаний Закон встановив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Оскільки позивачка сплачувала кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару або одержання позики, відповідач без залучення власних коштів формував реєстр учасників, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару або одержання позики одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності програми «Альянс Україна», укладений між сторонами договір з додатками є нікчемним.

Крім того, в постанові Верховного Суду України від 23 квітня 2012 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (справа 6-35цс12), яка є обов'язковою для всіх судів і суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з цим рішенням (ст.360-7 ЦПК України), зазначено, що сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводять споживача в оману.

Доводи відповідача про відповідність укладеного договору вимогам законодавства судом до уваги не приймаються, оскільки вони протирічать встановленим в судовому засіданні обставинам.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України у зв'язку із звільненням позивачки від сплати судового збору він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «Грандфінресурс» про застосування наслідків нікчемного правочину, задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Грандфінресурс» на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 6 669,00 (шість тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн., отриманих за нікчемним правочином - договором № 215252 від 07 грудня 2012 року.

Стягнути з приватного підприємства «Грандфінресурс» судовий збір - 229,40 грн. на розрахунковий рахунок 31216206700065, код ЄДРПОУ 37907592, одержувач «Управління державної казначейської служби у Березнегуватському районі» код 22030001, МФО 826013.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Суддя С. А. Луста