Рішення № 33409943, 02.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12814/13 02.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАРГОГРУП»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС КЕПІТАЛ ІНВЕСТ»Простягнення 220 418,01 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Хаджинова В.В. - дов. № б/н від 01.07.2013 р.;

від відповідача: Кулік С.В. - дов. № б/н від 02.01.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОГРУП» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС КЕПІТАЛ ІНВЕСТ» про стягнення 220 418,01 грн.

Ухвалою від 08.07.2013 року було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 19.08.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 19.08.2013 року надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 19.08.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача суд відклав розгляд справи до 02.09.2013 р.

Відповідач через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 02.09.2013 р. подав клопотання про витребування доказі, яке судом розглянуто та відхилено з огляду на те, що витребувані відповідачем докази не є необхідними для вирішення справи по суті.

У судовому засіданні 02.09.2013 р. представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

02.09.2013 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задовлення позову заперечив у повному обсязі.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.09.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРКАРГОГРУП» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС КЕПІТАЛ ІНВЕСТ» був укладений договір поставки № 525, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця вироби з гофрокартону, іменовані надалі «Товар», а покупець прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що всі дані по кількості, асортиментам, адресі поставок зазначаються в специфікації та письмовій заявці, переданої по електронній пошті або факсимільному зв'язку, що надається покупцем за 7 (сім) банківських днів до поставки товару з обов'язковим наданням оригіналів вказаних документів.

Умовами пункту 2.1 договору встановлено, що найменування товару, його якісні показники, ціна товару за одиницю, поставка якого здійснюється відповідно до даного договору, вказується в специфікаціях та накладних.

Умовами п. 2.4 договору сторони погодили, що розрахунок за отриману партію товару проводиться перерахуванням безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що зазначений у цьому договорі протягом 30 (тридцяти) календарних днів після прийняття його на складі покупця разом з необхідними документами, що підтверджують відповідність товару по якості та кількості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № 525 від 07.02.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРКАРГОГРУП» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС КЕПІТАЛ ІНВЕСТ» вироби з гофрокартону на суму 233 032,80 грн., що підтверджується видатковими накладними № 130024 від 15.03.2013 р., № 130028 від 25.03.2013 р., № 130041 від 11.04.2013 р. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково на суму 20 000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість за договором поставки № 525 від 07.02.2013 р. станом на 02.07.2013 р. складала 213 032,80 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 07.02.2013 р. по 27.05.2013 р.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 213 032,80 грн. основного боргу, 5 954,44 грн. пені, 213,03 грн. інфляційних збитків та 1 217,74 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 2.4 договору сторони погодили, що розрахунок за отриману партію товару проводиться перерахуванням безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що зазначений у цьому договорі протягом 30 (тридцяти) календарних днів після прийняття його на складі покупця разом з необхідними документами, що підтверджують відповідність товару по якості та кількості.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними № 130024 від 15.03.2013 р., № 130028 від 25.03.2013 р., № 130041 від 11.04.2013 р., підписаними сторонами, копії яких міститься в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, частково розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 213 032,80 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 213 032,80 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 5.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 5 954,44 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.3 договору поставки № 525 від 07.02.2013 року встановлено, що у випадку прострочення поставленого товару, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату поставки товару, за кожен день прострочення платежу.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 5 924,75 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРКАРГОГРУП» просить суд також стягнути з відповідача 213,03 грн. інфляційної складової боргу та 1 217,74 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 217,74 грн. та 213,03 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС КЕПІТАЛ ІНВЕСТ» (місцезнаходження: 01014, м. Київ, Печерський р-н, провулок Мічуріна, будинок 3/2, код ЄДРПОУ 34047146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАРГОГРУП» (місцезнаходження: 03058, м. Київ, вул. Ніжинська, 5, код ЄДРПОУ 37416212) 213 032 (двісті тринадцять тисяч тридцять дві) грн. 80 коп. основного боргу, 5 924 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 75 коп. пені, 1 217 (одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 74 коп. три відсотки річних, 213 (двісті тринадцять) грн. 03 коп. інфляційних втрат та 4 407 (чотири тисячі чотириста сім) грн. 77 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

09.09.2013 р.

Суддя Спичак О.М.