Постанова № 33407478, 29.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 р. Справа №805/10409/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Кобець О.А.,

з участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003111520 від 25 червня 2013 року про нарахування штрафу у розмірі 96 873,70 грн.,-

в с т а н о в и в :

16 липня 2013 року Приватне акціонерне товариство «Бердянський машинобудівний завод» (далі - позивач, ПрАТ «Бердянський машинобудівний завод») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач, Бердянська ОДПІ Запорізької області ДПС) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003111520 від 25 червня 2013 року про нарахування штрафу у розмірі 96 873,70 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 10 червня 2013 року Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області була проведена перевірка позивача з питань дотримання платіжної дисципліни по орендній платі за землю за період з 28 лютого 2012 року по 24 травня 2013 року, за наслідками якої складено акт від 10 червня 2013 року № 291/152-32954692. Згідно з висновками акту перевірки відповідачем встановлено, що позивачем в порушення вимог пункту 287.3 стаття 287 Податкового кодексу України здійснювалась несвоєчасна сплата сум податкових зобов'язань, самостійно визначених у податкових деклараціях по земельному податку за період з 28 лютого 2012 року по 24 травня 2013 року.

Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003111520 від 25 червня 2013 року, в якому зазначено, що відповідно до акта перевірки № 42/152-32954692 від 25 лютого 2013 року встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, та на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 364, 333, 327, 299, 298, 298, 267 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 484 368,50 грн. ПрАТ «Бердянський машинобудівний завод» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 96 873,70 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та не погоджується із нарахованим штрафом з огляду на наступне. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року по справі № 2а-8273/10/0570 було розстрочено строком на 12 місяців виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду по цій справі від 19 травня 2010 року, згідно якої було стягнуто заборгованість з орендної плати за землю у сумі 1 311 031,64 грн. Ухвалено стягнути з ПрАТ «Бердянський машинобудівний завод» з січня 2013 року по листопад 2013 року включно по 109 252,62 грн. щомісяця, а у грудні 2013 року остаточно 109 252,82 грн.

Відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року по справі № 2а-8273/10/0570 сторонами 19 листопада 2013 року було укладено договір про розстрочення податкового боргу № 1, згідно якого відповідач надав позивачу розстрочення сплати суми податкової заборгованості в розмірі 1 311 031,64 грн. строком на 12 місяців з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року зі сплатою щомісячно по 109 252,62 грн., а у грудні 2013 року 109 252,82 грн. Позивач, виконуючи договір про розстрочення податкового боргу № 1, здійснив оплату розстроченого платежу разом із сумою нарахованих на цю суму штрафних санкцій та пені, що підтверджується платіжними дорученнями.

Уклавши договір про розстрочення податкового боргу № 1 від 19 листопада 2012 року, сторони узгодили перенесення строків сплати платником податків податкового боргу. Позивач сплачував основний платіж за договором разом із сумою самостійно нарахованих на даний платіж пені та штрафних санкцій, що відповідає судовому рішенню, укладеному між сторонами договору та статті 100 Податкового кодексу України.

Відповідач же, нарахувавши на суми сплачених позивачем сум основного платежу, штрафної санкції та пені штраф у загальному розмірі 96 873,70 грн., притягнув позивача до фінансової відповідальності фактично вдруге, що є неправомірним. Також, відповідачем неправомірно нараховані позивачу штрафні санкції на суму, яка була сплачена як пеня та штрафні санкції по договору про розстрочення податкового боргу № 1 від 19 листопада 2012 року, так як зазначена сума не може вважатися сплатою податкового зобов'язання, відповідно відсутні підстави для застосування відповідальності передбаченої статтею 126 Податкового кодексу України. Адже штраф нараховується за порушення строків сплати грошового зобов'язання, а в даному випадку - штраф нарахований на суми сплачених штрафу та пені. Крім того, відповідач порушив статтю 100 Податкового кодексу України, оскільки позивач сплачував грошове зобов'язання, строк сплати якого був перенесений, і позивач здійснив платіж без порушень приписів договору стосовно строку його сплати, відповідно - за відсутності факту порушення неправомірним є притягнення платника податку до відповідальності у вигляді штрафу.

У зв'язку з наведеним, позивач просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0003111520 від 25 червня 2013 року, винесене Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби (арк. справи 3-7).

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Через канцелярію суду позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій також зазначено, що позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі (арк. справи 44).

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Через канцелярію суду відповідач надав письмові заперечення (арк. справи 61-64), в яких зазначив, що Бердянська ОДПІ з адміністративним позовом ПрАТ «Бердянський машинобудівний завод» не згодна, вважає вимоги позивача помилковими. Як зазначено в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року у справі № 2а-8273/10/0570, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року позовні вимоги Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області до ПрАТ «Бердянський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості у розмірі 1 311 031,64 грн. було задоволено. Суд задовольнив заяву ПрАТ «Бердянський машинобудівний завод» про розстрочення вказаної суми боргу на 12 місяців зі сплатою з січня 2013 року по листопад 2013 року включно по 109 252,62 грн. щомісячно, а у грудні 2013 року остаточно 109 252,82 грн. Разом с тим, постановою суду від 19 травня 2010 року стягнуто заборгованість по орендній платі за земельні ділянки у розмірі 1 311 031,64 грн., що виникла станом на 11 березня 2010 року.

19 листопада 2012 року між сторонами було укладено договір розстрочення податкового боргу № 1 на загальну суму податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1 311 031,64 грн. відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року у справі № 2а-8273/10/0570. На виконання договору розстрочення податкового боргу було узгоджено графік погашення розстрочених сум, згідно якого заборгованість з орендної плати за землю у сумі 1 311 031,64 грн. розстрочено на 12 місяців з січня 2013 року по грудень 2013 року зі сплатою щомісячно по 109 252,62грн 25 числа кожного місяця, а в грудні 2013 року в сумі 109 252,82 грн. підпунктом 3.2 договору передбачено право платника достроково розірвати договір повністю погасивши розстрочений податковий борг, пеню та штрафні санкції, нараховані на суми податкового боргу. Тобто, умовами договору передбачено нарахування пені та штрафних санкцій, нарахованих на суми погашеного боргу лише у випадку дострокового розірвання договору.

Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1261 від 30 листопада 2012 року, передбачено особливий вид відповідальності платника податків за розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань чи податкового боргу, а саме нарахування за кожний календарний день користування платником розстрочення (відстрочення).

Актом про результати перевірки з питань дотримання платіжної дисципліни від 10 червня 2013 року № 291/152/32954692 було встановлено порушення позивачем вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати сум податкових зобов'язань самостійно визначених у податкових деклараціях по земельному податку за період з 28 лютого 2012 року по 24 травня 2013 року. Розрахунок штрафних санкцій визначено в додатку до акту № 1. При цьому на виконання вимог діючого законодавства України до Бердянської ОДПІ позивачем надавалися податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, терміни сплати грошового зобов'язання за якими сплили: декларація № 2716 від 16 лютого 2012 року - 01 березня 2012 року, № 4513 від 19 березня 2012 року - 30 березня 2012 року, № 5714 від 05 квітня 2012 року - 30 квітня 2012 року, 16082 від 16 травня 2012 року - 30 травня 2012 року, 16848 від 13 червня 2012 року - 30 червня 2012 року, № 18469 від 06 липня 2012 року - 30 липня 2012 року, № 24665 від 01 серпня 2012 року.

Всього з березня 2012 року по серпень 2012 року позивачем сплачено 595 506,77 грн., на які нараховано 20% штрафних санкцій у розмірі 96 873,70 грн., які визначені у податковому повідомленні-рішенні від 25 червня 2013 року № 0003111520. Таким чином, фахівцями Бердянської ОДПІ застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за період з 28 лютого 2012 року по 24 травня 2013 року, проте постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у справі № 2а-8273/10/0570 було стягнуто заборгованість по орендній платі за земельну ділянку у розмірі 1 311 031,64 грн., що виникла раніше, а саме станом на 11 березня 2010 року. Тобто, штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб застосовані за попередній період (до моменту укладення договору про розстрочення податкового боргу № 1 від 19 листопада 2012 року.)

На підставі зазначеного вважає, що дії податкового органу щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, та просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року, що внесена секретарем судового засідання до журналу судового засідання, замінено первісного відповідача - Бердянську об'єднану державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби, його правонаступником Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Бердянський машинобудівний завод» зареєстроване як юридична особа Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області 18 листопада 2004 року за адресою: 87400, Донецька область, Першотравневий район, селище міського типу Мангуш, вулиця Мурзи, будинок 16, квартира 6, включено до ЄДРПОУ за номером 32954692, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 012311 (арк. справи 11) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 455462 (арк. справи 12). Позивач перебуває на обліку в Бердянській ОДПІ як платник окремих податків, а саме орендної плати за землю.

Відповідач - Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, що є правонаступником Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

10 червня 2013 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України головним державним податковим інспектором відділу місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області Нікітіною В.І. проведено камеральну перевірку ПрАТ «Бердянський машинобудівний завод» з питань дотримання платіжної дисципліни по орендній платі за землю за період з 28 лютого 2012 року по 24 травня 2013 року, за результатами якої складено акт № 291/152-32954692 від 10 червня 2013 року, яким встановлено порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати сум податкових зобов'язань самостійно визначених у податкових деклараціях по земельному податку за період з 28 лютого 2012 року по 24 травня 2013 року (арк. справи 10).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 25 червня 2013 року № 0003111520, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 364, 333, 327, 299, 298, 298, 267 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 484 368,50 грн. платника податків зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20 % у сумі 96 873,70 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб (арк. справи 14).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання недійсним зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є обґрунтованість висновків податкового органу стосовно несвоєчасної сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати у сумі 484 368,50 грн. із затримкою термінів сплати понад 30 календарних днів, і, як наслідок, правомірність застосування штрафних санкцій до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Стосовно цього суд зазначає наступне.

У пункті 9.1 статті 9 Податкового кодексу України закріплено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Одночасно, підпунктами 14.1.73 та 14.1.74 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди; земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, позивач подавав до податкового органу звітні та уточнюючі декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за наступні податкові періоди:

- за січень 2012 року - № 2716 від 20 лютого 2012 року, якою визначено розмір орендної плати у сумі 91 164,90 грн. (арк. справи 18-19);

- за лютий 2012 року - № 4513від 19 березня 2012 року, якою визначено розмір орендної плати у сумі 91 164,90 грн. (арк. справи 22-23);

- за березень 2012 року - № 5714 від 05 квітня 2012 року, якою визначено розмір орендної плати у сумі 60 407,74 грн. (арк. справи 26-27);

- за квітень 2012 року - № 16082 від 16 травня 2012 року, якою визначено розмір орендної плати у сумі 60 407,74 грн. (арк. справи 28-29);

- за травень 2012 року - № 16848 від 13 червня 2012 року, якою визначено розмір орендної плати у сумі 60 407,74 грн. (арк. справи 30-31);

- за червень 2012 року - № 18469 від 06 липня 2012 року, якою визначено розмір орендної плати у сумі 60 407,74 грн. (арк. справи 32-33);

- за липень 2012 року - № 24665 від 01 серпня 2012 року, якою визначено розмір орендної плати у сумі 60 407,74 грн. (арк. справи 34-35).

Крім того, позивачем надавалися відповідачу уточнюючі декларації за січень 2012 року за № 5715 від 05 квітня 2012 року та за лютий 2012 року за № 5700 від 05 квітня 2012 року, якими нараховано до зменшення податкові зобов'язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності у січні та лютому 2012 року по 30 757,16 грн. відповідно (арк. справи 20-21, 24-25), що також знайшло своє відображення у зворотному боці облікової картки платника податку, яка міститься в матеріалах адміністративної справи (арк. справи 65-74).

Разом із цим, судом встановлено, що згідно вищенаведеного зворотного боку облікової картки платника податку за позивачем на початок звітного періоду, тобто станом на 01 січня 2012 року, обліковувалася недоїмка у розмірі 2 765 786,44 грн. (арк. справи 65).

За приписами пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Отже, з огляду на наведену норму Податкового кодексу України, кошти, які сплачувалися позивачем в рахунок погашення податкового зобов'язання з плати за землю, податковим органом зараховувалися в рахунок погашення наявного податкового боргу позивача згідно з черговістю його виникнення. При цьому, зарахування відбувалося в автоматичному режимі, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, що також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку.

Згідно із підпунктом 152 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

З дослідження у судовому засіданні зворотного боку облікової картки платника податку - ПрАТ «Бердянський машинобудівний завод» судом встановлено, що вищенаведені податкові зобов'язання, визначені у поданих позивачем податкових деклараціях, відбувалося із затримкою понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З дослідження розрахунку штрафної санкції до спірного податкового повідомлення-рішення (арк. справи 15), судом встановлено, що відповідачем до позивача означеним рішенням застосовані штрафні санкції у розмірі 20 відсотків від погашеної суми податкового зобов'язання, визначеного у поданих позивачем деклараціях, що вказані судом вище. Однак, відповідачем при застосуванні вказаного штрафу не враховано, що позивачем подавалися уточнюючі декларації за січень 2012 року за № 5715 від 05 квітня 2012 року та за лютий 2012 року за № 5700 від 05 квітня 2012 року, якими зменшені податкові зобов'язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності у січні та лютому 2012 року на 30 757,16 грн. відповідно, що призвело до того, що штрафні санкції у сумі 18 232,98 грн. та 18 232,97 грн. до позивача застосовані із розрахунку сплати податкового боргу за вказаний період у розмірі 91 164,90 грн. та 91 164,85 грн. відповідно, що визначалися звітними деклараціями за січень 2012 року - № 2716 від 20 лютого 2012 року, за лютий 2012 року - № 4513 від 19 березня 2012 року.

Приймаючи до уваги, що позивачем самостійно були зменшені власні податкові зобов'язання з плати за землю у січні та лютому 2012 року на 30 757,16 грн. до проведення камеральної перевірки, то суд вважає, що відповідачем помилково застосовано штраф із розрахунку податкових зобов'язань вказаних у вищенаведених звітних деклараціях.

Отже, спірним податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції в загальній сумі 12 302, 86 грн. застосовані помилково (30 757,16 х 2)*20% = 12 302,86).

Водночас, посилання позивача, що ним сплачувалися вчасно грошові зобов'язання на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року по справі № 2а-8273/10/0570, якою було розстрочено строком на 12 місяців виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду по цій справі від 19 травня 2010 року, згідно якої було стягнуто заборгованість з орендної плати за землю у сумі 1 311 031,64 грн., судом не приймаються до уваги, оскільки наведені судові рішення в адміністративній справі № 2а-8273/10/0570 стосуються інших періодів та не відносяться до періоду, що був предметом камеральної перевірки податкового органу.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003111520 від 25 червня 2013 року про нарахування штрафу у розмірі 96 873,70 грн., підлягають частковому задоволенню, зокрема підлягає визнанню недійсним спірне податкове повідомлення рішення в частині застосування штрафних санкцій у відношенні позивача у розмірі 12 302, 86 грн., а в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, тобто 123, 02 грн. (арк. справи 2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003111520 від 25 червня 2013 року про нарахування штрафу у розмірі 96 873,70 грн., - задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 0003111520 від 25 червня 2013 року в частині застосування штрафу у розмірі 12 302, 86 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» (87400, Донецька область, Першотравневий район, селище міського типу Мангуш, вулиця Мурзи, будинок 16, квартира 6, код ЄДРПОУ 32954692) витрати по сплаті судового збору у розмірі 123, 02 грн. (сто двадцять три гривні 02 копійки).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 серпня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 03 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.