Рішення № 33407401, 02.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 917/864/13 02.09.13

За позовом Приватного підприємця - суб'єкта підприємницької діяльності Лозовенко Олександра Олексійовича

до Приватного підприємства "Нива-В.Ш."

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ Державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ковалевський С.І.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Северін О.В.

про визнання недійсним правочину

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явився;

від відповідача:Танащук М.В., довіреність № 45/13 від 08.01.13;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився.

В судовому засіданні 02 вересня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

30.04.2013 до канцелярії Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява б/н від 30.04.2013 Приватного підприємця - суб'єкта підприємницької діяльності Лозовенко Олександра Олексійовича до Приватного підприємства "Нива-В.Ш." про визнання недійсним правочину.

Позивач просить суд визнати недійсним правочин, вчинений при продажу майна з аукціону 12.04.2013 за протоколами 172110-26, 172110-27, 172110-28 з підстав порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.06.2013 у справі №91/864/13 на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справу №917/864/13 за позовом Приватного підприємця - суб'єкта підприємницької діяльності Лозовенко Олександра Олексійовича до Приватного підприємства "Нива-В.Ш." про визнання недійсним правочину передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 справу №917/864/13 прийнято до провадження суддею Цюкало Ю.В., розгляд справи призначено на 15.07.2013.

15.07.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника третьої особи-1 надійшли пояснення.

В судове засідання, призначене на 15.07.2013, представники сторін не з'явились, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2013, розгляд справи відкладено на 12.08.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 12.08.2013, представник позивача з'явився та надав документи для долучення їх до матеріалів справи.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явились, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013, розгляд справи відкладено на 02.09.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2013 Приватне підприємство "НИВА - В.Ш." (далі за текстом - ПП "Нива - В.Ш.", відповідач) провело аукціон з реалізації арештованого рухомого майна, за результатами якого було складено протоколи №№ 1712110-26, 1712110-28, 1712110-29.

Відповідно до вказаних протоколів, ПП "Нива - В.Ш." продало із аукціону майно: зерномет ЗМ-60, прес-екструдер КМЗ-2М та лінію МКУ-1,5.

На думку позивача, організаторами аукціону грубо порушений порядок його проведення, що суперечить законодавству України та цивільним правам Приватного підприємства - суб'єкта підприємницької діяльності Лозовенко Олександра Олексійовича (далі за текстом - ПП - СПД Лозовенко О.О.).

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всуперч нормам ч. 5 ст.58 Закону України "Про виконавче провадження", органи ДВС актуалізацію оцінки не провели, а здійснили повторну уцінку майна, взявши за початкову вартість суму експертної оцінки, яка втратила чинність.

Позивач наголошує увагу суду на тому, що відповідач не повідомив позивача про час та місце аукціону.

Також, позивач стверджує, що учасник аукціону Місник Т.М., формально, без наміру вчинити юридично значимі дії, брала участь в аукціоні, оскільки запропонувала ціну на 5 гривень більше за стартову, а коли учасник №1 запропонував також ціну на 5 гривень більше, від подальшої участі в аукціоні відмовилась.

На підставі вищезазначеного, ПП - СПД Лозовенко О.О. просить суд визнати недійсним правочин, вчинений при продажу майна з аукціону 12.04.2013 за протоколами 172110-26, 172110-27, 172110-28 з підстав порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується, вважаючи вимоги позивача необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Так Відповідач вказав, що оскільки дії працівників філії 17 ПП "НИВА - В.Ш." по реалізації арештованого рухомого майна боржника були здійснені з дотриманням всіх вимог Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-ХІV, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 №42/5 та інших нормативно-правових актів, тому визнавати аукціон недійсним, який за своєю природою є правочином, немає підстав.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вже було встановлено судом, 12.04.2013 ПП "НИВА - В.Ш." провело аукціон з реалізації арештованого рухомого майна, за результатами якого було складено протоколи №№ 1712110-26, 1712110-28, 1712110-29.

Вказані торги були проведені в межах зведеного виконавчого провадження відділу ДВС Кременчуцького РУЮ по примусовому виконанню наступних виконавчих документів:

- наказу Господарського суду Полтавської області № 19/290 від 05.11.2007 про стягнення з ФОП Лозовенка О.О. на користь ПАТ "Промінвестбанк" заборгованості в сумі 264 530,47 грн.;

- наказу Господарського суду Полтавської області № 18/1026/11 від 06.07.2011 про стягнення з ФОП Лозовенка О.О. на користь ПАТ "Промінвестбанк" заборгованості в сумі 97 675,87 грн.;

- виконавчого листа Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №2-681 від 23.05.2008 про стягнення з Лозовенка О.О. на користь ПАТ "Промінвестбанк" заборгованості в сумі 46 016,41 грн.

11.03.2009 в межах даного зведеного виконавчого провадження державним виконавцем було проведено опис та арешт майна ФОП Лозовенка О.О., яке перебуває в заставі ПАТ "Промінвестбанк" за договором застави № 64/1 від 02.06.2006, а саме промислового обладнання в кількості 5 одиниць, у тому числі:

- Млин Р6-АВМ-15;

- Прес-екструдер КМЗ-2М;

- Лінія по виготовленню круп ВМП-2;

- Лінія по виготовленню комбікормів МКУ-1,5;

- Зерномет ЗМ-60.

Вищевказане майно було реалізовано на користь ПАТ "Промінвестбанк" з аукціону 12.04.2013 за протоколами 172110-26, 172110-27, 172110-28, який ФОП Лозовенко О.О. просить визнати недійсним.

Переможцем вказаних аукціонів стали: лот №26, 28 - Северин О.В., лот № 29 - Ковалевський С.І.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що реалізація арештованого рухомого майна боржника була здійснена з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, Порядку реалізації арештовнаого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 №42/5 та інших нормативно-правових актів, а позовні вимоги ПП - СПД Лозовенко О.О. є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивач посилається на те, що органи ДВС актуалізацію оцінки не провели, а здійснили повторну уцінку майна, взявши за початкову вартість суму експертної оцінки, яка втратила чинність.

В свою чергу, правила проведення аукціонів визначаються Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 №42/5. Цей Порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, майна, зазначеного в частині 5 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження". Порядком визначаються дії організаторів до проведення аукціону, порядок його проведення, порядок переоцінки майна, розрахунків за придбане на аукціоні майно та оформлення кінцевих результатів торгів.

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Право боржника щодо оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби закріплене ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, а саме: скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, яка полягає в продажу майна боржника, на яке звернено стягнення, та переході права власності до покупця - переможця аукціону, слід зазначити, що має місце правочин, який може визнаватись недійсним в судовому порядку з підстав порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року №42/5, відповідно до вимог частини першої ст. 215 ЦК України (у зв'язку з невідповідністю змісту правочину нормам ЦК України та іншим актам цивільного законодавства).

Права позивача оскаржити дії чи бездіяльність ВДВС Кременчуцького РУЮ до Господарського суду шляхом подачі скарги не обмежувались, з огляду на що посилання ПП - СПД Лозовенко О.О. на неправомірні дії органів ДВС не відносяться до вирішення спору у даному провадженні.

В позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач відмовився прийняти зазначене майно, що, як стверджує позивач, позбавляло його права проводити аукціон.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно з п.5.6.6. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 №74/5 (чинної на момент проведення державним виконавцем процедури опису й арешту майна боржника), при проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника державний виконавець складає акт опису й арешту майна.

Як зазначає відповідач, та підтверджується матеріалами справи, 18.04.2011 державним виконавцем ВДВС Кременчуцького РУЮ було складено акт опису й арешту майна боржника. Зі змісту цього акту вбачається, що спірне рухоме майно передано державним виконавцем на відповідальне зберігання ПП Лозовенко.

Щодо тверджень позивача про фіктивність проведених аукціонів слід зазначити наступне.

Згідно з ч.1,2 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до пп. 5, 7 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального окдексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; перелік документів та інших доказів. що додаються до заяви.

Оскільки ПП-СПД Лозовенко О.О. в порушення вказаних процесуальних норм не надав суду доказів на підтвердження того, що учасник Місник Т.М. брала участь в спірному аукціоні фіктивно, тому суд прийшов до висновку про необгрунтованість позовних виомг в цій частині.

Слід зазначити, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі за текстом - Закон № 606-XIV).

Відповідно до ст. 5 Закону № 606-XIV державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в ч. 8 ст. 55 Закону № 606-XIV, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Згідно ст. 57 Закону № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, а відповідно до п. 5 вказаної статті про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення протоколу та акту про проведення торгів (аукціону) є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних (публічних) торгах, а відтак є правочином.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України).

В статті 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є, зокрема, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1, 3, 5, 6 ст. 203 цього ж Кодексу.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином, що може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом, зокрема, через його невідповідність актам цивільного законодавства.

При цьому зі змісту ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України вбачається, що підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдни

Процедура проведення аукціону та визнання його недійсним регулюються, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 року. Відтак при вирішенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог зазначених законодавчих актів при проведенні прилюдних торгів, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів.

Дослідивши матеріали справи, за викладених в позові обставин, необґрунтованими є позовні вимоги ПП - СПД Лозовенка О.О. про визнання недійсним правочину, оскільки дії працівників філії 17 ПП "НИВА - В.Ш." по реалізації арештованого рухомого майна боржника були здійснені з дотриманням всіх вимог Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-ХІV, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 №42/5 та інших нормативно-правових актів.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Копію даного рішення направити позивачу, третій особі-1, третій особі-2, третій особі-3 у справі № 917/864/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.09.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало