Рішення № 33407229, 04.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10817/13 04.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-буд"

про стягнення 524 661,07 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Цурка Н.О. - довіреність б/н від 06.02.2013 року;

від відповідача: Тарачук О.В. - довіреність б/н від 20.07.2013 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-буд" про стягнення 531 358,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості спожитої теплової енергії згідно умов Договору № 520371 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 03.11.2010 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 509 684,29 грн. - основного боргу, 229,05 грн. - інфляційних втрат, 18 737,51 грн. - пені, 2 707,74 грн. - 3% річних, 10 627,17 грн. - судового збору.

Ухвалою від 10.06.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.06.2013 року.

25.06.2013 року через канцелярію суду представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача на свою користь 509 684,29 грн. - основного боргу, 107,76 грн. - інфляційних втрат, 12 390,85 грн. - пені, 2 478,17 грн. - 3% річних.

25.06.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, судом відкладено розгляд справи на 09.07.2013 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 09.07.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Якименко М.М. у відпустці, справу передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Трофименко Т.Ю.) від 09.07.2013 року справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 27.08.2013 року.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року у зв'язку з виходом судді Якименко М.М. з відпустки, справу передано судді Якименко М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Якименко М.М.) від 12.08.2013 року справу прийнято до провадження.

В судовому засіданні 27.08.2013 року відкладено розгляд справи до 04.09.2013 року.

04.09.2013 року представник позивача подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, в зв'язку з його сплатою відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні 04.09.2013 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.09.2013 позовні вимоги визнав та просив.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 04.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2010 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі по тексту - позивач, енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житло-буд" (далі по тексту - відповідач, абонент) було укладено Договір № 520371 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 18.04.2011 року (п. 8.1. Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4. Договору). Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Згідно з п. 2.3.1. Договору абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку, розрахунковим способом.

Згідно з п. 5 Додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків за теплову енергію» (далі по тексту - Додаток № 4) абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: вул. Товарна, буд № 1, розрахункова група, тел. 529-88-93, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості спожитої теплової енергії відповідно до умов Договору у останнього за період з 01.11.2012 року по 01.05.2013 року (спірний період) перед позивачем виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 509 684,29 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії облікових карток (табуляграм) за спірний період (копії табуляграм містяться в матеріалах справи), за спожиту теплову енергію за Договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв споживачу теплову енергію згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період з 01.11.2012 року по 01.05.2013 року.

04.09.2013 року через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 509 684,29 грн. в зв'язку з їх сплатою, на підтвердження чого позивач надав суду платіжні доручення: № 689 від 21.05.2013 року про сплату 162 984,85 грн., № 981 від 26.06.2013 року про сплату 115 607,76 грн., № 42 від 27.08.2013 року про сплату 231 091,68 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що частину основний борг в розмірі 509 684,29 грн. було сплачено відповідачем, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 509 684,29 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 7 Додатку № 4, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 12 390,85 грн. (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Пунктом 3.5. Додатку № 4 встановлено, що Абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) Енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 12 390,85 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 478,17 грн. - 3% річних та 107,76 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2 478,17 грн. та 107,76 грн. - інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 509 684 (п'ятсот дев'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 29 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-буд" (01012, м. Київ, Шевченківський район, МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ, будинок 2, код ЄДРПОУ 24368041) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, Печерський район, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) 12 390(дванадцять тисяч триста дев'яносто) грн. 85 коп. - пені, 2 478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 17 коп. - 3% річних, 107 (сто сім) грн. 76 коп. - інфляційних втрат, 7 233 (сім тисяч двісті тридцять три) грн. 52 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 09.09.2013 року.