Рішення № 33407224, 04.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15428/13 04.09.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 18613,68 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Голоднюк О.Г. (представник за довіреністю);від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі - позивач або СК «Уніка») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (далі - відповідач або СК «Україна») 18613,68 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.02.2013 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «Кіа», державний реєстраційний номер АА 1149 ME, який був застрахований у СК «Уніка». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкоду було завдано внаслідок експлуатації автомобіля «Форд», державний реєстраційний номер АА 9389 ОМ, а цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують зазначений автомобіль на законних підставах, була застрахована в СК «Україна», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, про що зокрема свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення, з якого слідує, що ухвала суду про порушення провадження у справі була вручена відповідачу 19.08.2013.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом робився запит до Моторно-транспортного страхового бюро про надання інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

На вказаний запит суду була отримана відповідь з Моторно-транспортного страхового бюро із запитуючою інформацією.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За наявності витребуваних судом даних з Моторно-транспортного страхового бюро, а також враховуючи наявні у матеріалах справи докази, підстав, які б перешкоджали розгляду справи по суті судом не встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.2013 о 10 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Набережне шосе, міст «Метро» сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Форд», державний реєстраційний номер АА 9389 ОМ (далі - автомобіль «Форд»), під управлінням водія Мажари Максима Станіславовича, із автомобілем «Кіа», державний реєстраційний номер АА 1149 ME (далі - автомобіль «Кіа»), під управлінням водія Щава Андрія Івановича.

Причиною ДТП стало те, що водій Мажара М.С., керуючи автомобілем «Форд» не врахував швидкість руху та дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Кіа», що спричинило пошкодження транспортних засобів. Даними діями водій Мажара М.С. порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2013 в адміністративній справі №757/5585/13-п громадянина Мажару Максима Станіславовича визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Кіа», який належить приватному підприємству «Мегафарм».

Дані обставини підтверджуються первинною та розгорнутою довідками ВДАІ, а також постановою Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2013 в адміністративній справі №757/5585/13-п, копії яких містяться у матеріалах справи.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 011065/4002/10000149 від 21.06.2012, укладеного між СК «Уніка» та приватним підприємством «Мегафарм» (далі - Договір добровільного страхування).

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Кіа» у результаті його пошкодження при ДТП, на замовлення СК «Уніка» суб'єктом оціночної діяльності - ПП «Експертна компанія «Укравтоекспертиза» 25.03.2013 було складено Звіт № 19703 про оцінку колісного транспортного засобу автомобіля «Кіа» (далі - Звіт), з якого вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) вказаного автомобіля складає 18937,62 грн. При цьому, зі Звіту слідує, що коефіцієнт фізичного зносу (Ез) для складових цього автомобіля дорівнює « 0,00».

Водночас, за ремонт автомобіля «Кіа» станцією технічного обслуговування - ТОВ «Автоцентр на Харківському» було виставлено рахунок-фактуру № С-00003847 від 02.04.2013 на загальну суму 18613,68 грн.

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, заяви страхувальника, страхового акта № 00111153 від 05.04.2013, рахунку-фактури № С-00003847 від 02.04.2013, враховуючи Звіт, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 18613,68 грн. (кошти були перераховані на рахунок СТО - ТОВ «Автоцентр на Харківському»). Дана обставина підтверджуються платіжним дорученням № 011859 від 09.04.2013, копія якого міститься у матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, СК «Уніка», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 18613,68 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Мажарою М.С. внаслідок експлуатації автомобіля «Форд».

На час скоєння вищевказаної ДТП (27.02.2013) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Форд» на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АВ/8392161 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн.

Доказів того, що Мажара М.С. перебував у автомобілі «Форд» на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АВ/8392161 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Форд» на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при Уніканні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «Кіа» з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Кіа», склав 18613,68 грн., відповідно до рахунку-фактури ТОВ «Автоцентр на Харківському» № С-00003847 від 02.04.2013. При цьому, судом враховано, що у Звіті коефіцієнт фізичного зносу (Ез) для складових цього автомобіля було визначено, як такий, що дорівнює « 0,00».

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (на суму встановлену при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, але не більше 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих).

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхуання»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/8392161 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збітків, і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 17613,68 грн. (18613,68 грн. - 1000 грн. франшизи).

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача в частині стягнення зазначеної суми страхового відшкодування, а отже позов підлягає задоволенню саме у цій сумі. У решті суми позову (франшизи) слід відмовити з підстав необґрунтованості та незаконності позовних вимог у цій частині.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу в квітні 2013 року звернувся до відповідача із регресною вимогою (вих. № 03408 від 29.03.2013) про виплату страхового відшкодування за полісом № АВ/8392161. Дана заява (регрес на вимога) із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 30.04.2013, про що свідчить відбиток штемпеля відповіла на вказаній регресній вимозі (вхід. № 572).

Проте, відповідач після отримання зазначеної регресної вимоги суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, м. Київ, Дарницький район, вулиця Ревуцького, будинок 42-Г, ідентифікаційний код 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01103, м. Київ, Печерський район, вулиця Кіквідзе, будинок 14-В, ідентифікаційний код 20033533) 17613,68 грн. (сімнадцять тисяч шістсот тринадцять гривень 68 копійок) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1628,06 грн. (одну тисячу шістсот двадцять вісім гривень 06 копійок) судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.09.2013

СуддяСташків Р.Б.