Постанова № 33405382, 10.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р.Справа № 916/728/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Журавльова О.О., Мацюри П.Ф.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням заступника голови суду № 681 від 09.09.2013р. )

При секретарі: Станковій І.М.

За участю представників сторін:

від ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" - Карпенко О.П., довіреність № б/н, від 10.11.2012р.;

від Одеського обласного центру зайнятості - Незамаєв В.А., довіреність № 2767/9/10 від 02.08.2013р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості

на рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2013р.

по справі № 916/728/13

за позовом Приватного підприємства „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ"

до Одеського обласного центру зайнятості

про стягнення 16 266,51 грн.

та за зустрічним позовом Одеського обласного центру зайнятості

до Приватного підприємства „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ"

про визнання недійсним договору та акту здачі-приймання виконаних робіт

Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Встановила:

У березні 2013 року Приватне підприємство „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеського обласного центру зайнятості про стягнення заборгованості у розмірі 16 266,51 грн., з яких 14 000,00 грн. основного боргу, 1 195,82 грн. інфляційних втрат та 1 070,69 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання консультаційних послуг № 27/5 від 01.08.2010р. укладеного між сторонами.

Одеський обласний центр зайнятості також звернувся до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" про визнання недійсним договору про надання консультаційних послуг від 01.08.2010 р. № 27/5 та акту здачі-приймання виконаних робіт від 29.08.2010 р. № 5.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про надання консультаційних послуг № 27/5 від 01.08.2010р. укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, в порушення вимог ст.ст.203,215,216,228,229 ЦК України, ст.ст.179,180,207,208 ГК України, п.5 ст.2, п.2 ст.4 Закону України „Про здійснення державних закупівель" та ч. 5 ст.48 Бюджетного кодексу України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.08.2013р. (головуючий суддя Лічман Л.В., суддя Малярчук І.А., суддя Гут С.Ф) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Одеського обласного центру зайнятості на користь Приватного підприємства „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" 14 000 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги, 1 067грн. 84 коп. 3% річних, 1 195 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 1 720 грн. 20 коп. судового збору. В решті первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.

Суд першої інстанції дійшов висновку що, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню, оскільки Одеським обласним центром зайнятості в порушенні приписів ст.ст.525,526,610,612,629,901,903 ЦК України не були виконані вимоги договору про надання консультаційних послуг № 27/5 від 01.08.2010р. стосовно оплати вартості спожитих послуг. Вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають стягненню на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В частині часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних, рішення обґрунтовано арифметичною помилкою у розрахунку Приватного підприємства „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ".

Також, місцевий суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги щодо визнання недійсним Договору поставки є необґрунтованими, оскільки зазначений договір укладений у відповідності до норм чинного законодавства.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Одеський обласний центр зайнятості звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2013р. повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову повністю; зустрічний позов Одеського обласного центру зайнятості задовольнити, визнати недійсним договір про надання консультаційних послуг № 27/5 від 01.08.2010р. та акту здачі-приймання виконаних робіт № 5 від 29.08.2010р.

На думку скаржника, рішення господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, а висновки суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог - помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи.

Більш детальніше доводи вказані у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2010р. між Одеським обласним центром зайнятості (Замовник) та ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" (Виконавець) укладений договір № 27/5, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати йому інформаційні, консультаційні, методичні послуги та іншу допомогу по організації і проведенню процедури закупівлі (відкриті торги) на будівництво Білгород-Дністровського МРЦЗ з урахуванням специфічних потреб Замовника та вимог чинного законодавства.

Замовник зобов'язується: протягом 3 робочих діб з моменту підписання цього Договору надати Виконавцю необхідні документи та інформацію про предмет закупівлі торгів (п.1.1 розділу „Обов'язки сторін" Договору); оплатити виконані Виконавцем роботи у порядку, встановленому даним Договором (п.1.2 розділу „Обов'язки сторін" Договору).

Виконавець зобов'язується: виконати у встановлені строки роботи, передбачені Договором, і передати роботи Замовнику згідно акту прийому-передачі в обумовлені Договором терміни (п.2.1 розділу „Обов'язки сторін" Договору); забезпечити повне, якісне і своєчасне виконання робіт, що передбачено цим Договором та діючим законодавством (п.2.2 розділу „Обов'язки сторін" Договору).

Згідно з п.п.1, 2 розділу „Вартість робіт та порядок розрахунків" договору про надання консультаційних послуг №27/3 вартість робіт визначається на основі кошторису (додаток 1 до договору), який є невід'ємною частиною даного договору та складає 60 000 грн., в т.ч. ПДВ. Розрахунки за виконані роботи з виконавцем здійснюються в 5-ти денний термін після виконання і приймання послуг, передбачених цим договором та підписання акту прийому здачі виконаних робіт.

Роботи вважаються закінченими після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (п.3 розділу „Термін виконання робіт" Договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2010р., але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.1 розділу „Інши умови" договору про надання консультаційних послуг).

Договір був скріплений печатками та підписаний повноважними представниками сторін без зауважень та заперечень.

На виконання умов договору ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" були надані Одеському обласному центру зайнятості послуги на загальну суму 14 000,00 грн., на підтвердження чого був складений без зауважень, підписаний поважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств акт здачі-приймання виконаних робіт № 5 від 29.08.2010р., копія якого міститься в матеріалах справи. (а.с. 10 т.1)

Відповідно до приписів ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Доказів сплати вартості спожитих послуг відповідач за первісним позовом до суду не надав, таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо існування заборгованості Одеського обласного центру зайнятості перед ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" у розмірі 14 000 грн., що підлягає стягненню.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача щодо стягнення 3 % річних та витрат від інфляції, також є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відносно вирішення зустрічного позову, судова колегія зазначає наступне.

Як стверджує позивач у зустрічній позовній заяві та апеляційній скарзі, договір про надання консультаційних послуг №27/5 від 01.08.2010р. має бути визнаний недійсним, як такий, що не відповідає вимогам Закону України „Про здійснення державних закупівель", що, в свою чергу, призводить до порушення конституційних прав інших фізичних та юридичних осіб, як були позбавлені права приймати участь у конкурсних торгах по визначенню переможця процедури закупівель і свідчить про порушення у зв'язку з укладенням оспорюваного договору публічного порядку, що також є підставою для визнання його недійсним на підставі ст.228 ЦК України.

Але, стороною в обґрунтування недійсності спірного договору з урахуванням положень ст.228 ЦК України не надано жодного доказу, який би засвідчував намір на порушення публічного порядку, в той час як п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що при кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має врахуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім того, статтею 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" передбачено, що він застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень.

Між тим, пунктом 1 розділу "Вартість робіт та порядок розрахунків", укладеного між сторонами договору про надання консультаційних послуг від 01.08.2012р. встановлено, що вартість робіт по ньому визначається на основі кошторису (додаток №1), який є невід`ємною частиною даного договору, та складає 60000гривень, у т.ч.ПДВ (20%) 10000грн.

Таким чином, виходячи з ціни договору, застосування Закону України "Про здійснення державних закупівель", при укладенні цього договору - не вимагалось.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду що порушень Закону України "Про здійснення державних закупівель" при укладенні спірного договору - сторонами не допущено, тому відсутні підстави для визнання спірного договору недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України від 21.06.2010р. (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Проте, зазначена норма Закону не містить наслідків визнання договірних зобов'язань без наявності відповідного бюджетного призначення недійсними, у зв'язку з чим недотримання розпорядником бюджетних коштів вимог бюджетного законодавства могло призводити до відповідальності такого розпорядника, визначеної Законом, а не призводити до недійсності укладених таким розпорядником правочинів.

Пунктом 3 ст.48 Бюджетного кодексу України, який вступив в силу з 01.01.2011р., передбачено, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що посилання сторони стосовно того, що спірний договір є недійсний, так як укладений без достатніх бюджетних асигнувань, є необґрунтоване, оскільки положення ст. 48 Бюджетного кодексу України не поширюються на спірні правовідносини як такі, що виникли до набрання чинності останнім.

Інші доводи спростовуються обставинами справи, а тому судовою колегією не приймаються до уваги.

Статтями 32-34 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вище викладене, судова колегія вважає що суд першої інстанції належним чином дослідив обставини справи та дійшов до правильного висновку про те, що договір надання консультаційних послуг №27/5 від 01.08.2010 р. не суперечить вимогам чинного законодавства, не порушує права та охоронювані Законом інтереси держави, тому зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду залишається без змін, як прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права при повному з'ясуванні обставин справи, що мають істотне значення у справі.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2013р. по справі № 916/728/13 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 11.09.2013 року

Головуючий суддя В.А.Лисенко

Суддя О.О. Журавльов

Суддя П.Ф. Мацюра