Постанова № 33405290, 09.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.09.2013 р. справа №905/3497/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.За участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4, за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ, Донецької областіна рішення господарського судуДонецької областівід22.07.2013 р. (підписано 26.07.13 р.)у справі№ 905/3497/13 (суддя Величко Н.В.) за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ, Донецької областідо Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецької областіпрозобов'язання укласти договір В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року до господарського суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Краматорськ, Донецької області (позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області (відповідач) про зобов'язання Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" укласти з позивачем договір на постачання електричної енергії до об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання відповідачем на підпис позивачеві підписаного відповідачем та скріпленого його печаткою проекту договору про постачання електричної енергії протягом 7 робочих днів з дня набрання рішенням господарського суду за цим позовом законної сили.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.07.2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення по справі, на недоведеність обставин, які господарський суд визнав встановленими, на невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник посилався на порушення судом першої інстанції приписів п.п. 5.3, 5.4. Правил користування електричною енергією.

Також зазначив, що обраний ним спосіб захисту свого порушеного права не позбавлений можливості відновити таке право.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2013р. змінено склад судової колегії, суддю Чернота Л.Ф., у зв'язку з відпусткою останньої, було змінено на суддю Шевкову Т.А.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без представника позивача, що не скористався правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду - без змін, надав пояснення, аналогійні викладеним в запереченні на апеляційну скаргу.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 20.12.2011р. укладено договір № 703 про постачання електричної енергії (а.с.26). За поясненнями сторін, на теперішній час цей договір не припинив своєї дії.

Встановлено, що позивач є власником приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі укладеного 29.12.2011р. між позивачем та ФОП ОСОБА_6 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, що також підтверджується витягом про державну реєстрацію прав, виданим Краматорським міським бюро технічної інвентаризації, яке не охоплюється межами дії Договору № 703 від 20.12.2011р.

З матеріалів справи також вбачається, що між відповідачем, як енергопостачальником, та ФОП ОСОБА_6, як споживачем, був укладений договір № 1414 від 18.10.2004р. на постачання електричної енергії на об'єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 115-120).

Позивач листами від 26.06.2012р. № 5 та від 01.10.2012р. № 6 звертався до відповідача з проханням укласти договір на постачання електричної енергії шляхом укладення окремого договору або внесення доповнень в діючий договір № 703 про постачання електричної енергії від 20.12.2011р., проте листами № 1457 від 27.08.2012р., № 1949 від 30.11.2012р. відповідачем відмовлено в укладенні такого договору на підставі п. 6.18 Правил користування електричною енергією (далі - Правила) через те, що вже існує такий договір з попереднім власником приміщення - ФОП ОСОБА_6, дію якого не припинено.

Також в матеріалах справи є докази того, що ФОП ОСОБА_6 31.01.2012р. було подано заяву до відповідача про розірвання договору на постачання електричної енергії № 1414 від 18.10.2004р. та заяву про закриття особового рахунку за вказаним договором (а.с. 17, 18).

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача укласти Договір, звернувся до господарського суду, вимагаючи зобов'язати відповідача укласти договір про постачання електричної енергії до об'єкту нерухомого майна - нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання відповідачем на підпис позивачеві підписаного відповідачем та скріпленого його печаткою проекту договору про постачання електричної енергії протягом 7 робочих днів з дня набрання рішенням господарського суду за цим позовом законної сили.

Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач посилався на наявність заборгованості з боку попереднього користувача по спірному об'єкту, через що Договір про постачання електричної енергії з ФОП ОСОБА_6 не може бути розірвано, що у відповідності до п.6.18 Правил перешкоджає укладенню нового Договору.

Висновок суду першої інстанції щодо безпідставності та незаконності такої відмови є обґрунтованим.

За приписами п. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

В силу ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ст. 275 Господарського кодексу України укладення договору спірної категорії є обов'язковим.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладення господарських договорів. Особливості укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені статтею 184 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до частини 3 вказаної статті укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Пунктом 5.4 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЄ від 31.07.96р. №28 з наступними змінами (далі-Правила) встановлено, що для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання або договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача заявник має надати відповідній організації передбачені цим пунктом документи.

Ініціатором укладення відповідного договору може бути будь-яка із сторін такого договору.

Встановлено, що позивач, звертаючись до господарського суду з позовом, просив зобов'язати відповідача укласти договір про постачання електричної енергії, але будь-якої редакції проекту договору про постачання електричної енергії - останнім суду не надано.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом позовних вимог позивач вважає порушеним своє право споживача електричної енергії на укладення договору про постачання електричної енергії.

Згідно до вимог ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Встановлений в Додатку до Правил користування електричної енергії типовий договір на постачання електричної енергії не містить істотних умов стосовно конкретного об'єкту позивача та сам по собі не зможе створювати будь-яких правових наслідків для сторін з приводу постачання електричної енергії на цей об'єкт.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права не призводить до поновлення його права на укладення конкретного договору на постачання електричної енергії за визначеним об'єктом.

За таких підстав, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Доводи позивача про недотримання відповідачем вимог п. 5.3 Правил в частині обов'язку надати на розгляд проект відповідного договору, не є підставою до задоволення позову, оскільки цей обов'язок є лише частиною встановленого Правилами алгоритму дій сторін для укладення такого договору та не є моментом укладення договору в розумінні ч. 2 ст. 180 ГК України.

Отже, будь-який спір між сторонами стосовно укладення конкретного договору на даний момент відсутній, оскільки ані позивачем, ані відповідачем, конкретний проект договору з істотними умовами не виготовлявся та у якості пропозиції іншій стороні не надавався.

Також скаржник в апеляційній скарзі посилається на порушення господарським судом при винесенні рішення норм процесуального права, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового засідання - 22.07.2013р.

Судова колегія вважає доводи апеляційної скарги не заснованими на законі, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи неодноразово відкладався, крім того, як вбачається з протоколу судового засідання від 18.07.2013р. у судовому засіданні, в якому був присутній і представник позивача було оголошено перерву до 22.07.2013р. о 10:40 год., а отже позивач був обізнаний про дату наступного засідання.

Щодо доводів скаржника, про те, що в оскаржуваному рішенні господарським судом Донецької області допущено помилку в найменуванні позивача, то така описка може бути виправлена судом першої інстанції в порядку ст. 89 ГПК України за заявою будь-якої із сторін.

Наявна на а.с. 156 ухвала суду від 05.08.2013р. щодо виправлення описки "у всіх процесуальних документах по справі № 905/3497/13" виправленням описки в рішенні суду від 22.07.2013р. в порядку ст. 89 ГПК України не є, але зазначене процесуальне порушення не вплинуло на правильність вирішення спору.

Будь-яких інших порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 22.07.2013 року у справі № 905/3497/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ, Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 22.07.2013 року у справі № 905/3497/13 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Стойка О.В.

Судді Діброва Г.І.

Шевкова Т.А.

Надр.5 прим.

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС