Постанова № 33397164, 06.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2446/13-а

06 вересня 2013 р. 10год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Жуковської Л.А. (головуючий), суддів Сало А.Б. Дорошенко Н.О. , за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача1: представник не з'явився

відповідача2: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДержавної податкової служби України Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції (Рокитнівське відділення) про зобов'язання ведення обліку платника податків без ідентифікаційного номера,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Рокитнівського відділення Сарненської об'єднанної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі- Рокинтівське відділення Сарненської ОДПІ), яким просила: 1) зобов'язати ДПС України не вносити інформацію про позивача до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; 2) зобов'язати ДПС України зберегти за позивачем форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації); 3) зобов'язати Рокитнівське відділення Сарненської ОДПІ здійснювати в подальшому облік позивача, як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії та номеру паспорту (за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації); 4) зобов'язати Рокитнівське відділення Сарненської ОДПІ не вносити інформацію про позивача до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обовязкових платежів; 5) зобов'язати Рокитнівське відділення Сарненської ОДПІ скасувати відмітку у паспорті «про право на проведення та здійснення платежів без наявності цифрового кодифікатора».

В обгрунтування позову вказує, що позивач є віруючою православною християнкою, прихожанкою Свято-Троїцького Храму Української православної Церкви в смт. Рокитне Рівненської області. 24.01.2013 року позивач зверталася до відповідачів з заявами про те, щоб здійснювати в подальшому облік позивача, як платника податків та інших обов'язкових платежів, під власним ім'ям (прізвище, імя та по батькові) згідно з ст.28, 294, 296 Цивільного кодексу України; не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, без згоди фізичної особи-платника податків згідно з ст.35 Конституції України та ст.6 Закону України «Про захист персональних даних». На подані заяви позивач отримали відповідь, в якій відповідачі покликаються на ст.70 Податкового кодексу України та пропонують звернутися до податкового органу та подати повідомлення за ф. № 1П, з чим позивач не погоджується.

Також вказує, що згідно із ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. У ст. 32 Конституції України вказується, що не допускається збір, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. У ст. 6 цього Закону зазначається, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Також ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, однак податковим органом обмежено права позивача, що зазначені в Конституції України. Представник позивача пояснив, що позивач не відмовляється сплачувати податки і обов'язкові платежи, однак хоче здійснювати це без застосування цифрових ідентифікаторів. Також зазначає, що позивач має відмітку у паспорті за судовим рішенням від 16 лютого 2005 року № 22а-27/05, яким зобов'язано Державну податкову адміністрацію України виключити ідентифікаційний номер ОСОБА_1 та всю інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків та інших обов'язкових платежів.

До початку судового засідання позивачем подано письмове клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач 1 Державна податкова служба України заперечень на адміністративний позов не подав, участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив без повідомлення причин, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України суд вважає можливим вирішити справу за відсутності представника відповідача 1, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач 2- Сарненська МДПІ Рівненської області ДПС подала клопотання про здійснення процесуального правонаступництва шляхом заміни відповідача на її правонаступника - Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області (далі- Сарненська ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області). Керуючись ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі-КАС України ) відповідач-2 просив розглянути справу без участі представника податкового органу (а.с.34). Проти адміністративного позову заперечував повністю, подав письмові заперечення (а.с.35). Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно із п. 63.6 ст. 63 Податкового кодексу України (далі- ПК України) облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Відповідач 2 зазначив, що відповідно до п.70.1 ст. 70 ПК України облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Тобто, відповідно п. 70.5 ст. 70 ПК України Податкового кодексу України фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.

Відповідно до додатку 7 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.12.2010 №954 зазначається, що фізична особа , яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків повинна подати повідомлення до органу державної податкової служби за місцем свого проживання за ф. № 1П, а також пред'явити паспорт.

15.07.2011 року ОСОБА_1 було подано до Рокитнівського відділення Сарненської МДПІ Рівненської області ДПС повідомлення ф. № 1П та 27.07.2011 до її паспорта НОМЕР_1 була поставлена відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Відповідач не заперечує законного права позивача здійснювати платежі без застосування ідентифікаційного номера та зазначає, що податковим органом в даному випадку право позивача не порушено, оскільки реалізація такого права повинно передувати звернення до відповідного органу за встановленою формою.

Встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Рокитнівського відділення Сарненської ОДПІ про зобов'язання ведення обліку платника податків без ідентифікаційного номер, слід відмовити в повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є прихожанкою Свято-Троїцького Храму Української Православної Церкви смт. Рокитне, Рівненської області (а.с.12).

Відповідно до вчення Православної Церкви, будь-який замінник християнського імені (цифровий ідентифікатор, що базується на серії та номері паспорта) протирічить Біблії (Гл.13,14). Отже, виходячи із вчення Православної Церкви та Святого Письма позивач - ОСОБА_1 звернулася до відповідача - Рокитнівського відділення Сарненської МДПІ Рівненської області ДПС із заявами у яких просить здійснювати подальший облік , як платника податків та інших обов'язкових платежів, під власним ім'ям, згідно з ст. 28, 294, 296 Цивільного кодексу України, а також не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків без згоди фізичної особи платника податків (ст.35 Конституції України, та ст.6 ЗУ «Про захист персональних даних»).

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2013 року позивач подала заяву до Рокитнівського відділення Сарненської ОДПІ, в якій просила здійснювати в подальшому облік, як платника податків без застосування цифрового ідентифікатора, а саме за прізвищем, ім'ям, по-батькові та за місцем проживання; не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів; поставити відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі без номера облікової картки(а.с.8, 10). На дані заяви ОСОБА_1 орган державної податкової служби надав відповідь від 05.02.2013 № 644/10/18-8514, в якій вказано, що ПК України збережено право фізичних осіб -платників податків відмовитися від податкового номера через релігійні переконання. Для реалізації такого права фізична особа -платник податків особисто подає повідомлення про відмову до органу державної податкової служби за місцем проживання (а.с.11). У відповіді від 01.03.2013 № 245/18-09/1, йдеться про те, що згідно із п. 63.6 ст. 63 ПК України від 02 грудня 2010року № 2755-VIіз змінами та доповненнями (набрав чинності з 01 січня 2011 року) облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (а.с.9).

Із матеріалів справи вбачається позивачем подано повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до Додатку 7 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків за формою №1П (а.с.13).

Відповідно до рішення Колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області від 16 лютого 2005 року № 22а-27/05 зобов'язано Державну податкову адміністрацію України виключити ідентифікаційний номер ОСОБА_1 та всю інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків та інших обов'язкових платежів(а.с.14-15).

Відповідно до сторінки 7 паспорту громадянина України - ОСОБА_1 наявна відмітка «має право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номера» (а.с.17).

Оцінюючи встановлені в ході судового розгляду справи фактичні обставини, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України.

Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків від 29.12.2010 року № 1388/18683, затвердженого наказом ДПА України від 17.12.2010 №954 втратив чинність, тому Законом України, що регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України, що набрав чинності з 01.01.2011р., прийнятий Верховною Радою України 02.12.2010р. № 2755-VI.

Згідно з пп.16.1.1 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України. А відповідно до пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять, зокрема, конфіденційну інформацію, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

Загальні положення щодо обліку платників податків закріплені в статті 63 ПК України. Так, згідно п.63.1 вказаної статті облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Відповідно до п.63.2 взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків. Відповідно до п.63.5 всі фізичні особи-платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.63.6 облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом державної податкової служби. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по-батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.

Пунктом 63.7 ст.63 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, патентах, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.

Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Пунктом 70.2 ст.70 ПКУ встановлено, що до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація: прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий.

Абзац 2 п.70.5 ст.70 ПКУ покладає на фізичну особу - платника податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, обов'язок особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.

Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

Форма облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) і порядок їх подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до п.70.15. ПК України відомості з Державного реєстру використовуються органами державної податкової служби виключно для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства України.

Відповідно п.2 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків від 29.11.2012р. №2007/22319, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 №1147 (далі- Положення)

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України (далі - паспорт) без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта(розділ 2 п.1цього Положення).

Складовою частиною Державного реєстру є окремий реєстр Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби (розділ 4 п.1)

Облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та надали до органу державної податкової служби Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (розділ 6п.2).

Відповідно до розділу 11 п.2 Положення документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених пунктом 1 цього розділу, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.

Системний аналіз вищевказаних норм Податкового кодексу України та Положення №2007/22319 дають суду підстави для висновку, що з прийняттям Податкового кодексу України, у відповідності до частини 3 статті 22 Конституції України, збережене право фізичних осіб-платників податків відмовитись від податкового номера через свої релігійні переконання. Податковим кодексом України законодавчо закріплено альтернативну форму та порядок обліку таких платників податків. Податковий кодекс України не містить винятків щодо обліку фізичних осіб-платників податків; внесення визначеної законом інформації до Державного реєстру носить обов'язковий характер. Чинним податковим законодавством передбачене ведення окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, до якого у встановленому порядку підлягає внесенню інформація про фізичних осіб-платників податків, які відмовилися від ідентифікаційного номера (номера облікової картки платника податків), облік яких забезпечується за прізвищем, ім'ям, по-батькові та серією і номером паспорта.

Реалізації закріпленого в законі права платника податків відмовитися від ідентифікаційного номера (номера облікової картки платника податків) повинні передувати обов'язкові активні дії платника податків в порядку, закріпленому законом, а саме: подати до органу державної податкової служби за місцем проживання повідомлення за встановленою центральним органом державної податкової служби формою, особисто або надіслати рекомендованим поштовим відправленням (за умови нотаріального посвідчення підпису платника податків на такому повідомленні).

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що органами податкової служби не порушено право платника податків щодо відмови від ідентифікаційного номера (номера облікової картки платника податків), про що є поставлена спеціальна відмітка у паспорті НОМЕР_1, а саме про можливість здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (відповідно до ст 63,ст.70 ПК України, а також вищезазначеного Положення) А тому, посилання позивача у позовних вимогах на скасування відмітки у паспорті про право на проведення та здійснення платежів без наявності цифрового кодифікатора, а також зобов'язання Рокитнівського відділення Сарненської ОДПІ здійснювати в подальшому облік, як платника податків за раніше встановленими формами обліку без використання серії та номеру паспорту (за прізвищем, ім'ям, по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації); зобов'язання не вносити інформацію про особу до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів є необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству.

Оскільки п.63.6 ПУ України чітко зазначає, що облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Тому, дії органів податкової служби є правомірними та таким, що відповідають нормам чинного законодавства. Як наслідок, посилання позивача в позовних вимогах на ведення обліку без використання серії та номеру паспорта є необґрунтованими.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" N 2297-VI від 01.06.2010р. встановлені загальні вимоги до обробки персональних даних. Зокрема, мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця бази персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Персональні дані мають бути точними, достовірними, у разі необхідності - оновлюватися. Склад та зміст персональних даних мають бути відповідними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки. Обсяг персональних даних, які можуть бути включені до бази персональних даних, визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних або відповідно до закону. Первинними джерелами відомостей про фізичну особу є: видані на її ім'я документи; підписані нею документи; відомості, які особа надає про себе. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Якщо обробка персональних даних є необхідною для захисту життєво важливих інтересів суб'єкта персональних даних, обробляти персональні дані без його згоди можна до часу, коли отримання згоди стане можливим. Персональні дані обробляються у формі, що допускає ідентифікацію фізичної особи, якої вони стосуються, у строк, не більший ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення.

Враховуючи, що згідно п.63.1 ст.63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, і безпосередньо в законі передбачений порядок обліку, форма та обсяги інформації, які забезпечують можливість ідентифікації фізичної особи - платника податків, суд вважає, що проаналізовані вище норми чинного податкового законодавства узгоджуються з положеннями Закону України "Про захист персональних даних".

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства

За результатами судового розгляду суд приходить до переконання про відсутність порушень у спірних правовідносинах зі сторони відповідачів - суб'єктів владних повноважень, які діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбаченим законом. Доводи сторони позивача не грунтуються на законі, об'єктивно не доводять протиправності дій суб'єктів владних повноважень та не дають суду підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий cуддя Жуковська Л.А.

Судді Сало А.Б.

Дорошенко Н.О.