Постанова № 33379858, 05.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2901/13-а

05 вересня 2013 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Завод обробки каменю"

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій неправомірними, -ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Завод обробки каменю" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.08.2013 року №0000632240 про нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті у сумі 38842,72 грн.; визнати протиправним та скасувати наказ "Про проведення документальної позапланової перевірки ПП "Завод обробки каменю", код ЄДРПОУ - 35308229" від 26.07.2013 року №107; визнати неправомірними дій відповідача щодо проведення перевірки на підставі наказу від 26.07.2013 року №107.

На обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що ним було укладено експортний контракт від 15.03.2012 року №03/15 з "POWERTECH SP. z.o.o." (Польща), на виконання якого поставлено щебінь на загальну суму 153701,00 дол. США. Проте, станом на 15.07.2013 року контрагентом умови контракту не виконано, а саме, не оплачено товару на суму 27911,00 дол. США. Позивач вказав, що Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на підставі наказу від 26.07.2013 року №107 проведено позапланову документальну перевірку Приватного підприємства "Завод обробки каменю" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту від 15.03.2012 року №03/15, під час якої встановлено порушення підприємством строків здійснення розрахунків в іноземній валюті, що полягало у ненадходженні валютних коштів у сумі 27911,00 дол. США. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.08.2013 року №0000632240 про нарахування пені у сумі 38842,72 грн. Позивач не погоджується з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, а також вважає, що перевірка проведена відповідачем на підставі наказу, винесеного із порушенням вимог закону. Зокрема, позивач посилається на ту обставину, що Приватним підприємством "Завод обробки каменю" умови контракту від 15.03.2012 року №03/15 виконано в повному обсязі. Вказує, що Приватне підприємство "Завод обробки каменю" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом про стягнення з "POWERTECH SP. z.o.o." заборгованості за контрактом від 15.03.2012 року №03/15. Вважає, що оскільки вини у порушенні умов контракту з його боку немає, підстави для притягнення до відповідальності у вигляді накладення адміністративно-господарських санкцій відсутні. Крім того, позивач зазначив, що чинне податкове законодавство розрізняє виїзні та невиїзні перевірки платників податків, проте відповідач в оспорюваному наказі не вказав на те, який саме вид перевірки буде здійснювати, що, на думку позивача, свідчить про неправомірність дій по проведенню такої перевірки.

Представник позивача у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем подано письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що Філією "Північно-Західне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" надіслано податковому органу повідомлення про порушення Приватним підприємством "Завод обробки каменю" строків здійснення розрахунків в іноземній валюті при виконанні умов контракту від 15.03.2012 року №03/15, укладеного з нерезидентом - "POWERTECH SP. z.o.o." (Польща). На підставі вказаних повідомлень Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області проведено позапланову документальну перевірку Приватного підприємства "Завод обробки каменю" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту від 15.03.2012 року №03/15, під час якої встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР, що полягало у ненадходженні на розрахункові рахунки підприємства валютних коштів у сумі 27911,00 дол. США., що дорівнює 223092,62 грн., в тому числі: 13984,00 дол. США, що дорівнює 111774,11 грн., граничний термін надходження яких 30.04.2013 року та 13927,00 дол. США, що дорівнює 111318,51 грн., граничний термін надходження яких 05.06.2013 року. За наслідками перевірки винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховано пеню за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті у сумі 38842,72 грн. Відповідач вважає, що ним було дотримано встановлений законом порядок проведення перевірки позивача, а оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та в межах повноважень, за наявності для цього обґрунтованих підстав.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судом встановлено, що 29.07.2013 року - 31.07.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, на підставі наказу №107 від 26.07.2013 року та повідомлень Філії "Північно-Західне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" №1056 від 01.06.2013 року, №1279 від 01.07.2013 року, проведено позапланову документальну перевірку Приватного підприємства "Завод обробки каменю" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту №03/15 від 15.03.2012 року, укладеного з фірмою-нерезидентом "POWERTECH SP. z.o.o." (Польща), за період з 01.03.2013 року по 15.07.2013 року. Результати перевірки оформлено актом №581/17-16-22-04/35308229 від 02.08.2013 року (а.с. 7-12, 48-49).

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000632240 від 05.08.2013 року про нарахування Приватному підприємству "Завод обробки каменю" пені за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті у сумі 38842,72 грн. (а.с. 13).

В основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення покладено висновки податкового органу про порушення платником податків вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР, яке полягало у ненадходженні на рахунки підприємства виручки в іноземній валюті у сумі 27911,00 дол. США., що дорівнює 223092,62 грн., в тому числі: 13984,00 дол. США, що дорівнює 111774,11 грн., граничний термін надходження якої 30.04.2013 року та 13927,00 дол. США, що дорівнює 111318,51 грн., граничний термін надходження якої 05.06.2013 року.

Суд вважає, що перевірку відповідачем проведено на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законом, а висновки, покладені в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення, є обґрунтованими та відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби, мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Абзацами 1, 3, 5 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, серед яких - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З системного аналізу наведених норм слідує, що документальні перевірки, предметом яких є, зокрема, дотримання платниками податків вимог валютного законодавства, за підставами проведення поділяються на планові та позапланові, за місцем проведення - на виїзні та невиїзні.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки позивача у оспорюваному наказі №107 від 26.07.2013 року зазначено отримання повідомлень банку про порушення розрахунків в іноземній валюті та ненадання платником податків повної відповіді на запит податкового органу (а.с. 7).

Отже, у відповідача були передбачені пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України підстави для проведення позапланової документальної перевірки позивача.

Що стосується незазначення відповідачем у наказі на проведення перевірки №107 від 26.07.2013 року місця її проведення - виїзна чи невиїзна, то суд вважає, що дана обставина не впливає на права платника податків та не може вважатися виходом за межі повноважень податкового органу.

Оскільки актом перевірки від 02.08.2013 року №581/17-16-22-04/35308229 підтверджується, що дана перевірка проводилася за місцезнаходженням платника податків, у присутності представників підприємства, із попереднім пред'явленням направлення та врученням копії наказу на її проведення, то відсутність в наказі №107 від 26.07.2013 року вказівки, що перевірка є виїзною, не може слугувати самостійною підставою для скасування оспорюваного наказу і визнання дій відповідача щодо проведення перевірки неправомірними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що перевірка Приватного підприємства "Завод обробки каменю" проведена Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на підставі правомірно прийнятого наказу та із дотриманням встановленого законом порядку, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000632240 від 05.08.2013 року суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Механізм здійснення розрахунків між суб'єктами експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності врегульовано Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року (надалі - Закон №185/94-ВР).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону №185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Однак, частиною 4 статті 2 Закону №185/94-ВР передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою Правління Національного банку України №475 від 16.11.2012 року встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, незалежно від дати укладання зовнішньоекономічного договору, якщо авансовий платіж за імпортним договором або поставка товару за експортним договором здійснюються в період дії Постанови Правління Національного банку України №475 від 16.11.2012 року, то на такі операції розповсюджуються вимоги щодо завершення цих операцій у 90-денний строк.

Позиція аналогічного характеру наведена у пункті 2 Роз'яснення щодо практичного застосування окремих нормативно-правових актів Національного банку України, викладеного в Листі Національного банку України №29-209/12263 від 05.12.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №185/94-ВР, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону №185/94-ВР, в разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями визначено Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, що затверджена постановою Правління Національного банку України від №136 від 24.03.1999 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №338/3631 28.05.1999 року.

Пунктом 5.9 даної Інструкції передбачено, що банк надає податковому органу інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень в разі ненадходження в законодавчі встановлені строки виручки чи товарів по зовнішньоекономічних контрактах.

З системного аналізу наведених норм слідує, що в разі укладення зовнішньоекономічного контракту, на резидента покладено обов'язок дотримуватись строків надходження на власні валютні рахунки виручки в іноземній валюті. Порушення цих строків можливе лише за умови отримання спеціального дозволу, інакше воно тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення до моменту досягнення сумою пені розміру неодержаної виручки або до моменту прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом, Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення відповідної заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2012 року між Приватним підприємством "Завод обробки каменю" (Постачальник) та "POWERTECH SP. z.o.o." (Польща, Покупець) укладено договір поставки щебеневої продукції №03/15 (а.с. 29-33).

Сторонами погоджено, що орієнтовна сума договору складає 6000000,00 дол. США, номенклатура, кількість, строки, об'єми поставки та вартість кожної партії товару визначаються в замовленнях Покупця, умови поставки - DAP (залізничний прикордонний перехід Ягодин-Дорохуск) згідно правил Інкотермс 2010 (п. 1.4, п. 2.1, п. 4.2.2 договору).

На виконання умов даного договору позивачем 30.01.2013 року відвантажено товару (здійснено митне оформлення експортної операції) на суму 13984,00 дол. США, 07.03.2013 року - на суму 13927,00 дол. США (а.с. 34-44).

Отже, граничним терміном оплати товару, відвантаженого 30.01.2013 року, є 30.04.2013 року, а товару, відвантаженого 07.03.2013 року - 05.06.2013 року.

Актом перевірки №581/17-16-22-04/35308229 від 02.08.2013 року, актом попередньої перевірки №130/22-326/35308229 від 14.03.2013 року та повідомленнями банку підтверджується, що на виконання умов контракту №03/15 від 15.03.2012 року на валютні рахунки позивача надійшла виручка в загальній сумі 125790,00 дол. США. Станом на 15.07.2013 року кошти в оплату вартості товару на суму 27911,00 дол. США, що дорівнює 223092,62 грн., на рахунки позивача не надійшли. З них, виручка, граничний термін надходження якої 30.04.2013 року, у сумі 13984,00 дол. США, що дорівнює 111774,11 грн., та виручка, граничний термін надходження якої 05.06.2013 року, у сумі 13927,00 дол. США, що дорівнює 111318,51 грн. (а.с. 9-12, 48-54).

Приватне підприємство "Завод обробки каменю" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до "POWERTECH SP. z.o.o." про стягнення заборгованості в сумі 223288,00 грн. 15.07.2013 року судом винесено ухвалу про порушення справи та прийняття позовної заяви до розгляду (а.с. 14-15).

Таким чином, позивачем було перевищено строки здійснення розрахунків в іноземній валюті, які передбачено частиною 1 статті 1 Закону №185/94-ВР, а саме, в частині ненадходження на валютні рахунки виручки в іноземній валюті у сумі 27911,00 дол. США, що дорівнює 223092,62 грн., в тому числі: 13984,00 дол. США, що дорівнює 111774,11 грн., граничний термін надходження якої 30.04.2013 року та 13927,00 дол. США, що дорівнює 111318,51 грн., граничний термін надходження якої 05.06.2013 року.

Тому, відповідач мав законні підстави для нарахування Приватному підприємству "Завод обробки каменю" пені за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті при виконанні умов контракту №03/15 від 15.03.2012 року, укладеного з "POWERTECH SP. z.o.o.", а саме, за період з 01.05.2013 року по 15.07.2013 року у сумі 25484,50 грн. (з розрахунку: 76 днів * 0,3% * 13984,00 дол. США, що дорівнює 111774,11 грн. / 100%) та за період з 06.06.2013 року по 15.07.2013 року у сумі 13358,22 грн. (з розрахунку: 40 днів * 0,3% * 13927,00 дол. США, що дорівнює 111318,51 грн. / 100%), що разом складає 38842,72 грн. (а.с. 12).

При цьому суд не бере до уваги твердження позивача щодо відсутності з його боку вини у невиконанні умов контракту, як підставу для звільнення від відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 241 Господарського кодексу України, перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Частина 1 статті 1 Закону №185/94-ВР покладає обов'язок дотримуватися строків розрахунків при здійсненні експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності саме на резидента, оскільки виручка в іноземній валюті від таких операцій надходить на валютні рахунки останнього.

Тому, відсутність з боку резидента вини у порушенні умов контракту не звільняє його від відповідальності у вигляді накладення адміністративно-господарських санкцій шляхом стягнення пені у порядку та розмірах, передбачених частиною 1 статті 4 Закону №185/94-ВР.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0000632240 від 05.08.2013 року є обґрунтованим та правомірним, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

За наведених обставин, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати на користь суб'єкта владних повноважень не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Приватному підприємству "Завод обробки каменю" в задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій неправомірними відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.