КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/624/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
05 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
За участю секретаря судового засідання: Семенової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігрос СКМ» та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.13р. у справі №826/624/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігрос СКМ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лігрос СКМ» щодо обчислення достовірності задекларованих та повноти сплачених обов'язкових платежів та реальності ведення господарської діяльності за період з 01.04.10р. по 31.03.12р. та визнання протиправними дій відповідача щодо висновків викладених в акті перевірки №946/22-80/37146828 від 31.07.12р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.13р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Лігрос СКМ» щодо обчислення достовірності задекларованих та повноти сплачених обов'язкових платежів та реальності ведення господарської діяльності в період з 01.04.2010р. по 31.03.2012р.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою в частині позовних вимог у задоволенні яких відмовлено, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт-позивач мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що податковий орган необґрунтовано дійшов висновку про нікчемність укладених між позивачем та контрагентами угод, не досліджуючи при цьому первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарської діяльності.
Не погоджуючись з вказаною постановою у частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт - відповідач мотивує тим, що невиїзна позапланова документальна перевірка була проведена у межах та у спосіб наділених повноважень.
У судовому засідання представники апелянтів підтримали доводи апеляційних скарг.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо обчислення достовірності задекларованих та повноти сплачених обов'язкових платежів та реальності ведення господарської діяльності в період з 01.04.10р. по 31.03.12р., за результатами якої складено акт від 31.07.12р. №946/22-80/37146828.
Висновками акта встановлено відсутність у позивача адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, обумовлених угодами
Задовольняючи адміністративний позов в частині, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом проведено перевірку за відсутності для цього передбачених правових підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених Податковим кодексом України. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову у іншій частині, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки не є атом індивідуальної дії в розумінні КАС України, а тому висновки викладені у акті перевірки самі по собі не породжують жодних правових наслідків для платника податків, який перевірявся.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, спірна документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Лігрос СКМ» щодо обчислення достовірності задекларованих та повноти сплачених обов'язкових платежів та реальності ведення господарської діяльності за період з 01.04.10р. по 31.03.12р. проведена на підставі п.п.78.1.1.п.78.1.ст.78,п.79.1.,79.2.ст.79 Податкового кодексу України.
Стаття 78 Податкового кодексу України регламентує порядок проведення документальних позапланових перевірок, а п.78.1.1. п.78.1. визначає, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (ДПС), якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Отже, вищенаведена норма чітко визначає передумову для здійснення документальної позапланової перевірки - ненадання платником податку пояснення та документального підтвердження даних на письмовий запит органу державної податкової служби.
Ця норма кореспондується зі змістом п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, згідно якої органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (ч. 4 п. 73.3 ПК України).
Разом з тим, такий запит на адресу позивача податковим органом не надсилався, що останнім не заперечується, а відтак висновок суду першої інстанції про те, що перевірку проведено з порушенням вимог податкового законодавства - обґрунтований.
Покликання податкового органу на те, що відповідачем дотримано вимог Податкового кодексу України щодо виконання умов для проведення перевірки, визначених ст.79 Податкового кодексу України, а саме: надіслано копію наказу про проведення перевірки та копію письмового повідомлення про дату початку та місяця проведення перевірки, - не спростовують факту порушення порядку (відсутність підстав) перевірки платника податку органом ДПС.
Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись субґєктом владних повноважень при вчиненні ним дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких дій (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого субґєкт владних повноважень зобовґязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Право податкового органу на проведення перевірки регламентоване законом, підлягає певним законодавчим обмеженням та реалізується з дотримання порядку, встановленого законом.
Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури , встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки (як от прийняття рішень про донарахування сум грошових зобов'язань чи застосування штрафних (фінансових) санкцій законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій.
Отже, доводи апелянта відповідача про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення його права або інтересу - не заслуговують на увагу.
Водночас не можна визнати обґрунтованим посилання апелянта - позивача на те, що висновки акта перевірки №946/22-80/37146828 від 31.07.12р. породжують для позивача права та обов'язки, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мають обов'язковий характер для платника податків, який перевірявся.
Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який може породжувати певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).
Отже, за змістом наведених правових норм, ключовим моментом є виникнення правовідносин, що мають активний вплив на права і обов'язки фізичних та юридичних осіб; припиняють, змінюють чи породжують певні правові наслідки для цих осіб.
У такому випадку реалізується компетенція видавця акта як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
Акт перевірки податкового органу - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є лише носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
У свою чергу, висновки акта перевірки не породжують для позивача прав та обов'язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся.
В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л И В:
апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігрос СКМ» та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.13р. у справі №826/624/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.13р. у справі №826/624/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Романчук О.М.
Пилипенко О.Є.
Повний текст ухвали складений:09.09.13р.
.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.
Судове рішення № 33396287, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/624/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: