Постанова № 33396152, 10.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 р. Справа № 805/12233/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., при секретарі Кушнерьовій К.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Новоазовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 2449,40 грн., штрафна санкція у розмірі 2361,90 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Новоазовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 2449,40 грн., штрафна санкція у розмірі 2361,90 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку серпень - грудень 2012 року (щомісячно 214,60 грн.) у розмірі 1073 грн., січень-червень 2013 року (щомісячно 229,40 грн.) у розмірі 1376,40 грн., а всього у розмірі 2449,40грн.

Крім того, зазначає, що відносно відповідача позивачем винесено два податкових повідомлень-рішень № 0006371700 від 12.11.2012 року, № 0009391700 від 03.12.2012року, яким застосовано штраф у загальному розмірі 2361,90 грн.

Правовою підставою стягнення заборгованості позивач вважає норми ст. ст. 14, 16, 20, 41, 57 Податкового кодексу України. Зазначає, що борг у відповідача виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за самостійно поданою заявою, який на день звернення до суду з даним позовом не сплачений. Тому просили позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Частиною 6 статті 128 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

При цьому відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

З наведених норм вбачається, що їх приписи не виокремлюють поняття «фізичної особи - підприємця» і поняття «фізичної особи» з огляду на статус платника податків, тому, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби має право на підставі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач - ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером 22500000000000966, перебуває на обліку у позивача, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, про що свідчить корінець свідоцтва платника єдиного податку.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 294.4 статті 294 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідачем самостійно подано до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 06.03.2012, в якій визначено вид діяльності за КВЕД 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами.

Згідно з п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, відповідачу нарахована штрафна санкція за податковими повідомленнями рішеннями № 0006371700 від 12.11.2012 року, № 0009391700 від 03.12.2012 року у загальному розмірі 2361,90 грн.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Внаслідок несплати податкового зобов'язання утворилася заборгованість з єдиного податку серпень - грудень 2012 року (щомісячно 214,60 грн.) у розмірі 1073 грн., січень-червень 2013 року (щомісячно 229,40 грн.) у розмірі 1376,40 грн., а всього у розмірі 2449,40грн., штрафна санкція за податковими повідомленнями рішеннями № 0006371700 від 12.11.2012 року, № 0009391700 від 03.12.2012 року у загальному розмірі 2361,90 грн., а всього у сумі 4811,30 грн., яка підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Відповідачу направлена податкова вимога від 10.10.2012 № 138, яка отримана відповідачем 19.10.2012 року.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Новоазовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 2449,40 грн., штрафна санкція у розмірі 2361,90 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку у сумі 2449,40 грн., штрафну санкцію 2361,90 на рахунок №31517970700372, отримувач -Тельманівська С/Р, банк _ ГУ ДК СУ у Донецькій області, Мфо - 834016, код - 37926984, а всього : у розмірі 4811,30 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя Аканов О.О.