Постанова № 33396086, 20.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2013 року Справа № 812/6285/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого-судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі: Захарової Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1

представник відповідача: Адамович І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Стахановської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, визнання протиправними висновків Акту перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3, в якому позивач просив визнати противоправними дії, визнати протиправним та скасувати наказ Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганській області Державної податкової служби №496 від 18.04.2013 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_3» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, визнати противоправними висновки Акту перевірки від 15.05.2013 №15/17-0113/2940912135 та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0000231704.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що з 26.04.2013 по 08.05.13 відповідачем була проведена перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складаний акт від 15.05.13 №15/17-0113/2940912135 та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.05.13 №0000231704. Підставою для проведення перевірки послугувала інформація Стахановського МВ ГУМВСУ в Луганській області від 27.03.13 №53/6322, протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 26.02.2013 та відомості з бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України за період з 01.01.2010 по 31.12.2012. Позивач вважає, що зазначені документи не можуть слугувати підставою для висновків документальної перевірки платника податків.

Також позивач вважає, що підстав для призначення позапланової документальної перевірки його, як платника податків у відповідача не було, оскільки він приватним підприємцем не є, крім того, він не отримував запиту про надання необхідних документів для проведення такої перевірки також не отримав і наказу про проведення перевірки.

Що стосується визнання противоправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_3 позивач зазначив, що відповідач проводив перевірку в порушення п. п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, ст.ст. 83, 85 Податкового кодексу України, тому що інформація Стахановського МВ ГУМВСУ в Луганській області від 27.03.13 №53/6322 не є підставою для проведення перевірки.

Таким чином, як вважає позивач, у відповідача не було законних підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, тому оскаржений наказ та податкове повідомлення підлягає скасуванню.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, через свого представника надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що Стахановською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області була отримана інформація Стахановського МВ ГУМВСУ в Луганській області від 27.03.2013 №53/6322, в якій зазначено, що позивач з 2011 року займається незаконною підприємницькою діяльністю. У зв'язку з чим на адресу позивача був направлений запит від 12.03.2013 №1997/к/17 щодо надання документів та пояснень відносно отримання доходів за 2011, 2012 та 2013 роки, який позивач не отримав. 18.04.2013 відповідачем був винесений наказ №496 «Про проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3» та направлений на адресу позивача. За результатами перевірки були встановлені порушення, а саме неподання податкових декларацій за перевіряємий період, які зафіксовані в акті перевірки від 15.05.2013 №15/17-0113/2940912135 та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0000231704. Відповідач вважає, що діяв на підставі і в межах повноважень, наданих Податковим кодексом України, тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити за необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази, відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до наступного.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на адресу Стахановської ОДПІ було спрямовано лист Стахановського МВ ГУМВС України в Луганській області від 27.02.2013 №53/6392 про те, що ОСОБА_3 з 2011 року по теперішній час займається незаконною підприємницькою діяльністю у вигляді купівлі та розібрання приватних будівель (а. с. 33), що було виявлено в ході проведення досудового розслідування та допиту свідка ОСОБА_3 та зафіксовано в протоколі допиту свідка від 26.02.2013 (а. с. 34-35).

Як пояснив представник позивача, зазначена інформація була отримана при досудовому слідстві відносно позивача, який був притягнутий до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів. Розслідування щодо факту зайняття ОСОБА_3 незаконною підприємницькою діяльністю не проводилось, факти, викладені в протоколі допиту його як свідка правоохоронними органами не перевірялись.

Стахановською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області на адресу позивача було направлено запит від 12.03.2013 №1997/к/17 про надання інформації, їх документального підтвердження та пояснень щодо отримання доходів у 2011, 2012 та 2013 роках (а. с. 36). Проте вказаний запит не було отримано, оскільки на адресу відповідача повернувся конверт із зазначенням про закінчення терміну зберігання (а. с. 38).

У період з 26.04.2013 по 08.05.2013 на підставі п. 79.1 ст. 79, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу №496 від 18.04.2013 (а. с. 39) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт №15/17-0113/2940912135 від 15.05.2013 (а. с. 5-8). Наказ на проведення перевірки був направлений на адресу позивача супровідним листом від 19.04.2013 №3359/к/17 (а. с. 38) та отримано ним 24.04.2013 (а. с. 41).

В ході перевірки було виявлено порушення позивачем:

- п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. п. 168.2 ст. 168, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено неподання податкових декларацій за період, що перевірявся, в тому числі по податкових (звітних періодах) за 2011-2012 роки;

- п. п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п. п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, п. п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 179.1 ст. 179, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 7200,00 грн., в тому числі по податкових (звітних) періодах: за 2011 рік - 3600,00 грн., за 2012 рік - 3600,00 грн.

На підставі акту перевірки від 15.05.2013 Стахановською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області було винесено податкове повідомлення - рішення №0000231704 від 30.05.2013, згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 8891,00 грн., з яких основний платіж - 7200,00 грн., за штрафними санкціями - 1691,00 грн. Сума податкового зобов'язання та штрафних санкцій підтверджується відповідним розрахунком (а. с. 49). Зазначене податкове повідомлення - рішення було направлено на адресу позивача супровідним листом №4441/к/17 від 30.05.2013 (а. с. 47) та отримане ним 04.06.2013 (а. с. 48).

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, сфера дії податкового кодексу України розповсюджується на відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділ, які мають, одержують об'єкти спадкування або провадять діяльність, що є об'єктом оподаткування згідно Податкового кодексу або законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Статтею 16 Податкового кодексу України передбачені обов'язки платника податків, зокрема: платник податків зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи та інше.

Відповідно до вимог ст. 162 Податкового кодексу України, платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно ст. 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_3 є фізичною особою та знаходиться на обліку в Стахановській ОДПІ за місцем проживання , що підтверджується довідкою про присвоєння ідентифікаційного коду. Як приватний підприємець чи фізична особа, яка займається підприємницькою діяльність, або як само зайнята особа позивач не зареєстрований.

Як вбачається із п. 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування для податку на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, а саме будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 ПК України.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач Стахановська ОДПІ не надала доказів того, що ОСОБА_3 отримував дохід, який би йому було нараховано або виплачено протягом 2011-2012 років із джерел походження в Україні. У якості бази оподаткування відповідач зазначив, що дохід ОСОБА_3 отримав від провадження господарської діяльності, наявність якої встановлено лише на припущеннях, які було отримано під час його допиту як свідка у кримінальній справі. Іншої достовірної інформації про те, що позивач займається господарською діяльністю та отримує певний дохід відповідач не зазначив.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати відповідно до статті 171 ПК України є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, а з інших доходів - податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до пп.14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа, само зайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-провового статусу та способу оподаткування іншими податками та\або форми нарахування доходу зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність та нести відповідальність за його порушення.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач у якості доказів, що ОСОБА_3 має дохід у розмірі 2 тис.грн. в місяць надав протокол його допиту, де він був допитаний як свідок по кримінальній справі а потім був і обвинувачений в ухиленні від сплати аліментів. У якості джерела доходу ОСОБА_3 вказав, що він існує за рахунок того, що розбирає старі будинки та продає старі будівельні матеріали від розібраних будинків та має приблизний дохід 2 тис.грн. в місяць. Відповідач Стахановська ОДПІ зазначену інформацію розцінила, як достатній доказ здійснення ОСОБА_3 господарської діяльності, але суд не може погодитись з такою позиціє відповідача, оскільки із матеріалів справи не вбачається, що позивач ОСОБА_3 взагалі є самозайнятою особою, повинен сплачувати податок з доходів фізичних осіб та може нести відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету вказаного податку у розумінні положень Податкового кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що відповідач Стахановська ОДПІ не мала права здійснювати перевірку ОСОБА_3 як платника податку на доходи фізичних осіб.

Згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Стахановською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області на адресу позивача було направлено запит від 12.03.2013 №1997/к/17 про надання інформації, їх документального підтвердження та пояснень щодо отримання доходів у 2011, 2012 та 2013 роках. Проте вказаний запит не було отримано, оскільки на адресу відповідача повернувся конверт із зазначенням про закінчення терміну зберігання та, у зв'язку з цим, не було надано відповідних пояснень та документів.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач ОСОБА_3 на протязі трьох років, починаючи з 2010 року, не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та не перебуває на обліку у податковій інспекції як платник податків, не займається будь-якою підприємницькою діяльністю, на обліку в центрі зайнятості в якості безробітного не знаходиться, про що було повідомлено відповідача листом від 26.04.2013 (а. с. 42).

Суд вважає, що у відповідача не було підстав для спрямування ОСОБА_3 запиту про надання інформації відповідно до положень пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Пунктом 78.1 цієї статті передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, обов'язковою умовою проведення податковими органами позапланової перевірки, з підстав передбачених п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, є ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, а також надіслання (вручення) платнику податків копії відповідного наказу про призначення перевірки.

Суд зазначає, що наявність лише податкової інформації про можливе порушення позивачем вимог податкового законодавства, не є достатньою підставою для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки за п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу.

Оскільки в судовому засіданні достовірно встановлена протиправність дій відповідача щодо витребування у позивача інформації відповідно до вимог п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу, то як наслідок видання наказу №496 від 18.04.2013 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3» також є протиправним, наказ підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до положень п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем документальна позапланова перевірка позивача фізичної особи ОСОБА_3 була проведена лише на підставі протоколу допиту позивача по кримінальній справі, де він зазначив, що його місячний дохід приблизно складає 2000,00грн. (а.с. 34-35), та пояснень громадянки ОСОБА_5, яка сповістила, що її колишній чоловік, на її думку, мав дохід від реалізації будівельних матеріалів від старих будівель в 2011 та 2012 роках приблизно 2000,00 гривень на місяць, виходячи із сплачених аліментів (а.с.43).

Зазначені документи, суд не може розцінити як документи фінансової або іншої звітності, які б достовірно свідчили про отримання певного доходу позивача від підприємницької діяльності та підтверджували розмір доходу.

У зв'язку з тим, що інших документів, які б були досліджені при документальній перевірці платника податків не було, то суд приходить до висновку про безпідставність складення акту перевірки від 15.05.2013 року №15/17-0113/2940912135 та визначення позивачу податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік - 3600,00грн., за 2012 рік - 3600,00грн.

За цих же самих обставин у відповідача не було підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 року №0000231704 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основаним платежем 7 200,00грн. та штрафні санкції 1691,00грн., а тому зазначене рішення необхідно скасувати.

Що стосується вимоги позивача щодо визнання протиправними висновків акту перевірки від 15.05.2013 №15/17-0113/2940912135, то суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи на підставі акту перевірки 15.05.2013 податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення №0000231704 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 8891,00 грн.

Оскільки акт перевірки від 15.05.2013 №15/17-0113/2940912135 не породжує для позивача певних правових наслідків, так само, як і висновки цього акту не є обов`язковими для позивача, права та обов`язки для позивача створює тільки податкове повідомлення-рішення, яке прийняте на підставі висновків акту та також оскаржено позивачем, суд вважає вимогу позивача про визнання протиправними висновків зазначеного акту безпідставною.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними висновків акту перевірки від 15.05.2013 №15/17-0113/2940912135 слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Стахановської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними дій щодо організації та проведення перевірки, визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, визнання протиправними висновків Акту перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Стахановської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо проведення перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_3

Визнати протиправним та скасувати наказ №496 від 18.04.2013 року Стахановської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області про проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_3

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форми «Р» від 30.05.2013 року №0000231704 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основаним платежем 7 200,00грн. та штрафні санкції 1691,00грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 114,70грн. за квитанцією №78378006 від 8 липня 2013 року та у розмірі 17,50грн. за квитанцією № к14/м/187 від 22 липня 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 27 серпня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва