Рішення № 33394473, 09.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

09 вересня 2013 року Справа № 913/2255/13

Провадження №14/913/2255/13

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 25 450 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

Секретар судового засідання Гаращук В.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Хлабистін Д.М., юрисконсульт, довіреність № 27 від 01.01.2013;

від відповідача - Бондаренко В.А., представник, довіреність № 1-3/3д-58 від 01.04.2013.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 25450 грн. 00 коп. штрафу за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 48718696 у вагонах № 66235177 та № 62538145.

Від представник відповідача надійшло письмове клопотання № 1642 від 09.09.2013, яким ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до рівня провізної плати. У зазначеному клопотанні відповідач посилаючись на норми статті 509 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського процесуального кодексу України та статей 22 і 83 Господарського процесуального кодексу України просить суд зменшити розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, аргументуючи зазначене клопотання тим, що розмір штрафу за невірне зазначення відомостей у залізничній накладній є занадто великим для підприємства, оскільки на даний час ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" перебуває у скрутному фінансовому становищі та сплата штрафу у повному обсязі значно погіршить фінансовий стан підприємства.

Відповідачем зазначено, що збиток підприємства складає 264513 тис. грн. Зазначене скрутне становище підтверджується доданими до клопотання копією звіту про фінансові результати за 1-й квартал 2013 року та копією балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.03.2013.

Також, ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" у клопотанні посилається на те, що на думку відповідача, невірне зазначення відомостей у залізничній накладній не завдало жодних збитків ні позивачу, ні іншим учасникам господарських відносин.

У клопотанні відповідачем зазначено, що на його думку, залізниця свідомо допустила вантаж до перевезення з даними, що не відповідають дійсності, оскільки нестача вантажу вигідна залізниці, тому що, залізниця не понесла жодних збитків, а навпаки отримала прибуток, здійснивши перевезення вантажу меншою масою та отримавши провізну плату у повному розмірі.

Клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій задоволено та з доданими до нього документами долучено до матеріалів справи.

Суд приступив до розгляду справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, 12 березня 2013 року по залізничній накладній № 51450146 на станцію на станцію Ігрень Придніпровської залізниці на адресу ТОВ "ДТЕК Придніпровська ТЕС" ПАТ "ДТЕК Днепроєнерго" у вагонах (напіввагоні) №№ 60477767 та 65336216 ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" зі станції Фащівка Донецької залізниці відправлено вантаж - антрацит.

На станції призначення, на підставі ст. 52 Статуту залізниць України, проведена видача вантажу вантажоодержувачам з перевіркою маси вантажу на 150-тоних вагонних вагах повірених 17.08.2012.

При переважуванні вагонів слідів крадіжки та течії вантажу не виявлено, в технічному та комерційному відношенні вагони справні, двері люка закриті, завантаження нижче рівня бортів на 30-35 см, навантаження рівномірне по всій площі вагонів без скосів а поглиблень, вантаж маркований вапном двома паралельними смугами 100 мм по довжині вагону, маркування не порушено.

В ході перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній № 48718696 у графі "маса вантажу в кг визначена відправником" не відповідає фактичній масі вантажу, а саме:

- у вагоні № 66235177 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 66300 кг, що на 2700 кг менше ніж вказано у накладній;

- у вагоні № 62538145 вказана маса вантажу складає 70000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 69000 кг, що на 1000 кг менше ніж вказано у накладній.

В зв'язку з вищевикладеним, у відповідності з ст. 129 Статуту та п. 4 "Правил складання актів", затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 № 334, було складено Акт загальної форми № 40 від 15.03.2013 та Комерційний акт АА № 044936/97 від 15.03.2013.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача 25450 грн. 00 коп. штрафу за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 48718696 у вагонах № 66235177 та № 62538145.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Законом України "Про залізничний транспорт", ст. 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (надалі - Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування... є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, при проведенні видачі вантажу на станції призначення при переважуванні вагонів на вагонних 150-тоних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 48718696 у вагонах №№ 66235177, 62538145 не відповідає фактичній масі вантажу у вагонах, а саме: вказана маса вантажу складає відповідно 69000 та 70000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає відповідно 66300 кг та 69000 кг, що на 2700 кг та 1000 кг відповідно менше ніж вказано у накладній, про що було складено Акт загальної форми № 40 від 15.03.2013 та Комерційний акт АА № 044936/97 від 15.03.2013.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничній накладній № 48718696 у вагонах №№ 66235177, 62538145 складає - 2545,00 грн.

Штраф за неправильно зазначену масу вантажу становить:

2545,00 грн. х 5 х 2 = 25450,00 грн.

Наведені вище норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Для відповідальності вантажовідправника обов'язковою умовою є наявність вини у неправильному зазначенні маси вантажу.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

У пункті 6.2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 № 04-5/225 роз'яснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 48718696 щодо маси вантажу у вагонах № 66235177 та №62538145.

Відповідач не надав доказів відсутності вини у невірному зазначенні маси вантажу.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

При розгляді клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій суд враховує:

- ступінь виконання зобов'язання боржником;

- майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;

- не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Так, із наданих відповідачем доказів вбачається, що товариство є вугільним підприємством, знаходиться в тяжкому фінансовому стані та має заборгованість зі сплати обов'язкових податків та зборів.

В даному випадку, позивачем не доведено суду, що йому були спричинені будь-яки збитки в наслідок невірно зазначених відомостей про масу вантажу, які були припущені відповідачем у наведеній вище накладній.

Також, недовантаження вугілля не потягло за собою будь-яких наслідків і для безпеки залізниці або її шляхів та інших осіб.

Враховуючи наведене та те, що відповідач знаходиться в тяжкому фінансовому стані. Згідно звіту про фінансові результати за 1-й квартал 2013 року фінансові результати від звичайної діяльності підприємства відповідача є збитковим, в тому числі збиток ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" складає 264513 тис. грн. Тобто, у відповідача склалось скрутне фінансове становище, для виправлення якого потрібні час та можливість здійснення фінансових операцій. Відповідно, накладення штрафу на ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" у розмірі, вказаному позивачем, призведе до поглиблення фінансових проблем підприємства, що в свою чергу унеможливить сплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що в свою чергу паралізує роботу підприємства та вкрай ускладнить виконання рішення суду у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 Господарського кодексу України та задовольнити клопотання відповідача та зменшити суму штрафних санкцій до 20360,00 грн., враховуючи те, що підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому становищі та шкоди чи збитків позивачу не завдано.

Суд вважає, що вина відповідача у неправильному зазначенні відомостей у накладній є такою, що підтверджена матеріалами справи, але враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, яке судом задоволено, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" про стягнення 25450 грн. 00 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (місцезнаходження юридичної особи: 94701, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, будинок 6, код ЄДРПОУ 37713861) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" (місцезнаходження юридичної особи: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) штраф за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній у розмірі 20360 грн. 00 коп. та стягнути витрати на сплачений судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 09 вересня 2013 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського кодексу України.

Дата підписання рішення 11 вересня 2013 року.

Суддя Є.А.Лісовицький