Рішення № 33394446, 11.09.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 925/1173/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

позивача - Коваленко Т.Б. - по довіреності,

відповідача - Ярова В.П. - по довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №925/1173/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібопродуктів «Талне»

до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів»

про стягнення 584 851,49 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібопродуктів «Талне» звернулось в суд з позовом про стягнення з дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» 584 851,49 грн., з яких:

42 267,50 грн. основної заборгованості, 1 806,11 грн. пені, 3 681,41 грн. - 30% річних (по договору поставки №325 від 04.12.2012 року),

27 297,17 грн. основної заборгованості, 1 489,25 грн. пені, 3 026,13 грн. - 30% річних (по договору поставки №115 від 31.10.2012 року),

261 262,94 грн. основної заборгованості, 9 082,62 грн. пені, 18 599,24 грн. - 30% річних (по договору оренди обладнання №3/1 від 01.10.2012 року),

198 843,75 грн. основної заборгованості, 5 735,62 грн. пені, 11 759,75 грн. - 30% річних (по договору №8/1 від 01.10.2012 року про надання послуг зовнішнього спостереження).

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов'язань по наступним договорам: поставки №325 від 04.12.2012 року (Т1,а.с.21-23), поставки №115 від 31.10.2012 року (Т1,а.с.65-67), оренди обладнання №3/1 від 01.10.2012 року (Т1,а.с.116-118), надання послуг зовнішнього спостереження за збереженням матеріальних цінностей №8/1 від 01.10.2012 року (Т1,а.с.181-182).

У судових засіданнях 08.08.2013 року та 11.09.2013 року представник позивача позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просить його задовольнити.

У судові засідання 08.08.2013 року та 11.09.2013 року представник відповідача з'явився, надав відзив на позов №116 від 05.08.2013 року, в якому позов визнав повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів поставки №325 від 04.12.2012 року та №115 від 31.10.2012 року.

За умовами пункт 1.1. договору поставки №325 від 04.12.2012 року Постачальник зобов'язаний передати, а Покупець прийняти й оплатити на умовах даного договору, наступний товар: борошно пшеничне, українського походження із зерна врожаю 2012 року в мішкотарі або насипом. Асортимент, кількість, ціна товару вказується в накладних до окремих партій і вважається погодженою між постачальником і покупцем при наявності печаток обох сторін договору, в такому випадку накладна виконує функцію Специфікації (пункт 1.2. договору).

Відповідач здійснює 100%-ву оплату кожної партії товару шляхом банківського переведення вартості партії товару на розрахунковий рахунок позивача, протягом 3-х банківських днів, з моменту виставлення рахунків та отримання товару (пункт 2.1 договору).

За умовами пункт 1.1. договору поставки №115 від 31.10.2012 року в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується передати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена сторонами у рахунках та накладних.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат Постачальника здійснюється у безготівковому порядку протягом 3-х банківських днів з моменту фактичного отримання товару (пункт 3.1. договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він свої зобов'язання по договорам поставки №325 від 04.12.2012 року та №115 від 31.10.2012 року виконав, поставивши відповідачу товар на загальну суму 70 085,67 грн. (по договору №325 - 42 267,50 грн., договору №115 - 27 818,17 грн.), що підтверджується видатковими накладними:

- по договору №325 (Т1,а.с.24-64): №211 від 04.12.2012 року на суму 3 520 грн., №379 від 25.12.2012 року на суму 3 520 грн., №157 від 22.01.2013 року на суму 3 740 грн., №322 від 15.02.2013 року на суму 3 960 грн., №442 від 07.03.2013 року на суму 3 850 грн., №546 від 27.03.2013 року на суму 3 575 грн., №701 від 16.04.2013 року на суму 5 032,50 грн., №756 від 24.04.2013 року на суму 3 630 грн., № 870 від 20.05.2013 року на суму 3 630 грн., №923 від 30.05.2013 року на суму 4 290 грн., №1123 від 02.06.2013 року на суму 3 520 грн.;

- по договору №115 (Т1,а.с.68-115): №4 від 31.10.2012 року на суму 7 353,37 грн., №223 від 30.11.2012 року на суму 2 004 грн., №431 від 31.12.2012 року на суму 788,03 грн., №228 від 31.01.2013 року на суму 646,80 грн., №317 від 15.02.2013 року на суму 276,24 грн., №376 від 22.02.2013 року на суму 1 260 грн., №433 від 28.02.2013 року на суму 823,20 грн., №577 від 30.03.2013 року на суму 1 283,81 грн., №596 від 31.03.2013 року на суму 7 361,31 грн., №868 від 07.05.2013 року на суму 2 371,61 грн., №887 від 22.05.2013 року на суму 657,60 грн., №1019 від 03.06.2013 року на суму 1 950,20 грн., №501 від 30.06.2013 року на суму 521 грн., №1156 від 30.06.2013 року на суму 521 грн.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами пункту 2.1. договору поставки №325 від 04.12.2012 року покупець здійснює 100%-ву оплату кожної партії товару шляхом банківського переведення вартості партії товару на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 3-х банківських днів, з моменту виставлення рахунків та отримання товару.

За правилами пункту 3.1. договору поставки №115 від 31.10.2012 року розрахунки за кожну поставлену партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат Постачальника здійснюється у безготівковому порядку протягом 3-х банківських днів з моменту фактичного отримання товару (пункт 3.1. договору).

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов'язок по оплаті товару не виконав, визнав заборгованість по договору №325 в сумі 42 267,50 грн. (Т1,а.с.17) і по договору №115 в сумі 27 297,17 грн. (Т1,а.с.18), тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами в пунктах 5.4., 6.3. договорів встановлено інший розмір процентів - 30% річних від простроченої суми заборгованості. Позивач нараховує 30% річних по кожній видатковій накладній окремо, що є правомірним.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 30% річних в сумі 3 681,41 грн. по договору №325 від 04.12.2012 року, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 30% річних в сумі 3 026,13 грн. по договору №115 від 31.10.2012 року, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Пунктом 1 статті 199 Господарського кодексу України та пунктом 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пунктів 5.4., 6.3. договорів поставки, згідно з якими за порушення строків оплати покупець сплачує неустойку у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожен день прострочення платежу.

Суд вважає, що при нарахуванні пені необхідно враховувати пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач при нарахуванні пені по накладним №211 від 04.12.2012 року, №379 від 25.12.2012 року, №4 від 31.10.2013 року, №223 від 30.11.2012 року встановив неправильні періоди нарахування, оскільки вони перевищили більш ніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що є неправомірно.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені по договору поставки №325 від 04.12.2012 року в сумі 1 806,41 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку - 1 750,49 грн.), тому задовольняє позов частково в сумі 1 750,49 грн., в іншій частині позову про стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Кількість днівРозмір облікової ставки НБУ за один деньРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені (грн.)09.12.2012-09.06.2013 3 520 183 7,5 % 0.041% 26430.12.2012 - 09.06.2013 10.06.2013 - 30.06.2013 3 520162 217,5 % 7,0 %0.041% 0.038%233,70 28,3525.01.2013 - 09.06.2013 10.06.2013 - 10.07.2013 3 740136 317,5 % 7,0 %0.041% 0.038%209,03 44,4720.02.2013 - 09.06.2013 10.06.2013 10.07.2013 3 960110 317,5 % 7,0 %0.041% 0.038%179,01 47,0913.03.2013- 09.06.2013 10.06.2013-10.07.2013 3 85089 317,5 % 7,0 %0.041% 0.038%140,82 45,7801.04.2013- 09.06.2013 10.06.2013-10.07.2013 3 57570 317,5 % 7,0 %0.041% 0.038%102,84 42,5119.04.2013-09.06.2013 10.06.2013- 10.07.2013 5032,50 52 317,5 % 7,0 %0.041% 0.038%107,54 59,8429.04.2013-09.06.2013 10.06.2013- 10.07.2013 3 630 42 317,5 % 7,0 %0.041% 0.038% 62,65 43,1623.05.2013- 09.06.2013 10.06.2013- 10.07.2013 3 630 18 317,5 % 7,0 %0.041% 0.038%26,85 43,1604.06.2013- 09.06.2013 10.06.2013- 10.07.2013 4 290 10 31 7,5 % 7,0 % 0.041% 0.038% 10,58 51,0105.07.2013-10.07.2013 3 520 6 7,0 % 0,038% 8,10Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені по договору поставки №115 від 31.10.2012 року в сумі 1 489,25 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку - 1 268,57 грн.), тому задовольняє позов частково в сумі 1 268,57 грн., в іншій частині позову про стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Кількість днівРозмір облікової ставки НБУ за один деньРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені (грн.)06.11.2012-06.05.2013 7 353,37 182 7,5 % 0.041% 548,4906.12.2012- 06.06.2013 2 004 183 7,5 % 0.041% 150,30 08.01.2013 - 09.06.2013 10.06.2013 - 08.07.2013 788153 297,5 % 7,0 %0.041% 0.038%49,55 8,7706.02.2013- 09.06.2013 10.06.2013- 11.07.2013 646,80124 327,5 % 7,0 %0.041% 0.038%32,96 7,9420.02.2013-09.06.2013 10.06.2013- 11.07.2013 276,26110 327,5 % 7,0 %0.041% 0.038%12,49 3,3928.02.2013.- 09.06.2013 10.06.2013- 11.07.2013 1 260102 327,5 % 7,0 %0.041% 0.038%52,82 15,4704.04.2013-09.06.2013 10.06.2013-11.07.2013 7 361,31 67 327,5 % 7,0 %0.041% 0.038%202,69 90,3514.05.2013- 09.06.2013 10.06.2013- 11.07.2013 2 371,61 27 327,5 % 7,0 %0.041% 0.038%26,32 29,1128.05.2013-09.06.2013 10.06.2013- 11.07.2013 657,6013 327,5 % 7,0 %0.041% 0.038%3,51 8,0707.06.2013-09.06.2013 10.06.2013-11.07.2013 1 950,203 327,5 % 7,0 %0.041% 0.038%2,40 23,94

Між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди обладнання №3/1 від 01.10.2012 року (Т1,а.с.116-118), за умовами пункту 1.1. якого Орендодавець (відповідач) зобов'язується передати Орендареві (позивачеві), а останній зобов'язується прийняти в строкове платне користування обладнання, та зобов'язується оплатити Орендодавцю орендну плату.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що Орендар і Орендодавець домовились, що орендна плата становить 0,2% від суми використаної електроенергії Орендаря, після підписання сторонами акту-розподілу електроенергії.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За твердженням позивача, він свої зобов'язання по договору оренди обладнання №3/1 від 01.10.2012 року виконав, що підтверджується підписаними сторонами Актами надання послуг енергозабезпечення та Актами розподілу електроенергії (Т1,а.с.119-164): №28 від 31.10.2012 року на суму 189 775,03 грн., №230 від 30.11.2012 року на суму 120 973,21 грн., №433 від 31.12.2012 року на суму 141 560,10 грн., №259 від 31.01.2013 року на суму 87 230,96 грн., №430 від 28.02.2013 року на суму 92 970,81 грн., №592 від 30.03.2013 року на суму 66 268,27 грн., №812 від 30.04.2013 року на суму 71 557,95 грн., №943 від 31.05.2013 року на суму 24 514,60 грн., №1127 від 30.06.2013 року на суму 18 323,87 грн.

Абзацом 3 пункту 5.2. договору №3/1 від 01.10.2012 року сторонами встановлено, що відповідач зобов'язується відшкодувати понесені позивачем втрати за сплачену по лічильнику електроенергію на підставі акту-розподілу електроенергії, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту-розподілу та виставленого рахунку.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, що підтверджується банківськими виписками (Т1,а.с.165-178), визнав заборгованість в сумі 261 262,94 грн. (Акт звірки - Т1,а.с.19), тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторонами в пункті 8.3. договору №3/1 встановлено інший розмір процентів - 30% річних від простроченої суми заборгованості.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 30% річних в сумі 18 599,24 грн. за відповідні періоди, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Пунктом 1 статті 199 Господарського кодексу України та пунктом 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 8.3. договору №3/1, згідно з яким за порушення строків оплати Орендодавець сплачує неустойку у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожен день прострочення платежу.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 9 082,62 грн. за відповідні періоди, встановив правильність її нарахування, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір №8/1 від 01.10.2012 року про надання послуг зовнішнього спостереження за збереженням матеріальних цінностей (Т1,а.с.181-182), за умовами якого Виконавець (позивач) зобов'язався надати Замовнику (відповідачу) на постійній основі послуги зовнішнього спостереження за збереженням матеріальних цінностей за адресою: Черкаська обл., м. Тальне, вул. Вокзальна,буд.93, а Замовник (відповідач) зобов'язався прийняти такі послуги та оплатити їх (пункт 1.1. договору).

Вартість послуг складає 18 281,25 грн. в т.ч. 20% ПДВ за місяць (пункт 2.1. договору). Додатковою угодою №1 від 09.01.2013 року (Т1,а.с.183) було збільшено вартість послуг зовнішнього спостереження до 29 000 грн. за місяць.

За правовою природою даний договір є договором про надання послуг і відповідає вимогам статті 901 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За твердженням позивача, він свої зобов'язання по договору №8/1 від 01.10.2012 року виконав на загальну суму 228 843,75 грн., що підтверджується підписаними сторонами Актами надання послуг (Т1,а.с.184-210): №29 від 31.10.2012 року на суму 18 281,25 грн., №229 від 30.11.2012 року на суму 18 281,25 грн., №434 від 31.12.2012 року на суму 18 281,25 грн., №240 від 31.01.2013 року на суму 18 281,25 грн., №408 від 28.02.2013 року на суму 18 281,25 грн., №567 від 30.03.2013 року на суму 18 281,25 грн., №806 від 30.04.2013 року на суму 18 281,25 грн., №932 від 31.05.2013 року на суму 71 875 грн., №1121 від 30.06.2013 року на суму 29 000 грн.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що Замовник сплачує Виконавцю за надані послуги за кожний календарний місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, протягом 3-х банківських днів з дня виставлення рахунку та підписання акту виконаних робіт.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково в сумі 30 000 грн., що підтверджується банківською випискою (Т1,а.с.211-212), визнав заборгованість в сумі 198 843,75 грн. (Акт звірки - Т1,а.с.20), тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторонами в пункті 5.3. договору №8/1 встановлено інший розмір процентів - 30% річних від простроченої суми заборгованості.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 30% річних в сумі 11 759,75 грн. за відповідні періоди, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Пунктом 1 статті 199 Господарського кодексу України та пунктом 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 5.3. договору, згідно з яким за порушення строків оплати Замовник сплачує неустойку у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожен день прострочення платежу.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 5 735,62 грн. за відповідні періоди, встановив правильність її нарахування, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 584 575,19 грн., з яких: основна заборгованість - 529 671,36 грн. (42267,50+27297,17+261262,94+198 843,75), пеня - 17 837,30 грн. (1750,49+1268,57+9082,62+5735,62), 30% річних - 37 066,53 грн. (3681,41+3026,13+18599,24+11759,75).

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 11 691,51 грн.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» (Черкаська обл., м. Тальне, вул. Вокзальна, буд.93, р/р 26006003244002 в Донецькій філії ПАТ «Укрінбанк», МФО 334873, код ЄДРПОУ 00952551) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібопродуктів «Талне» (Черкаська обл., м. Тальне, вул. Вокзальна, буд.93, р/р 26006001360949 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 36779832) - 529 671,36 грн. основної заборгованості, 17 837,30 грн. пені, 37 066,53 грн. - 30% річних, в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 11 691,51 грн.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Повне рішення складено 11.09.2013 року

Суддя С.С.Боровик