Постанова № 33394370, 09.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. Справа№ 910/7032/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Копилова Л.С., представник за довіреністю № б/н від 20.11.2012;

від першого відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Трейд Груп" - Поліщук Т.А., представник за довіреністю № б/н від 16.05.2013;

від другого відповідача - публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" - Ларьков В.І., представник за довіреністю № 1938/13 від 08.07.2013,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2013 у справі № 910/7032/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Трейд Груп" та публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Трейд Груп" та публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги № 01/2012 від 22.03.2012.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року у справі №910/7032/13 позов задоволено повністю: визнано недійним Договір відступлення права вимоги № 01/2012 від 22.03.2012, укладений між публічним акціонерним товариством "Радикал-Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс Трейд Груп".

При ухваленні рішення по даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуваний договір підлягає визнанню недійсним, оскільки його було укладено за відсутності згоди позивача, обов'язковість надання якої останнім передбачена п. 7.6 кредитного договору № КЛ-159/1-980 від 16.04.2010.

Не погодившись з прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року у справі №910/7032/13 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, а отже в даному випадку оскаржуваний договір було правомірно укладено за відсутності письмової згоди товариства з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд".

Крім цього, апелянт, в апеляційній скарзі посилається на те, що позивач був обізнаний про укладення оскаржуваного правочину, оскільки після його укладення ТОВ "БКПБ "Цембуд" було відчужено предмет застави на користь ТОВ "Ресурс Трейд Груп" в рахунок погашення заборгованості по відступленій вимозі.

Представник апелянта - другого відповідача у справі в судовому засіданні 09.09.2013 надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

Представники позивача та першого відповідача в судовому засіданні 09.09.2013 проти апеляційної скарги заперечили та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком, як кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд", як позичальником 14.04.2008 укладено Кредитний договір № 2419/1-980.

Предметом договору є правовідносини, за якими банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався використати його на придбання фронтального навантажувача марки XG955II-L, що купується згідно договору № 03/22 від 03.04.2008, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом та своєчасно повернути кредит (п. 1.1, 1.5 договору).

Також, між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком, як кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд", як позичальником 29.12.2008 укладено кредитний договір № 2419/2-980, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався його використати на придбання поповнення обігових коштів, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом та своєчасно повернути кредит банку (п. 1.1, 1.5 договору).

ПАТ "Зембанк" (правонаступник Харківського акціонерного комерційного Земельного банку) листом від 16.08.2010 повідомив товариство з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" про те, що Національним банком України прийнято рішення про відкликання ліцензії та відкриття ліквідаційної процедури ПАТ "Зембанк".

У зв'язку з ліквідацією ПАТ "Зембанк", останнім було укладено Договір про передачу кредитного зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" на користь ПАТ "Радикал Банк".

Для належного оформлення зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" щодо сплати непогашеної суми кредиту за кредитними договорами № 2419/1-980 від 14.04.2008 та № 2419/2-980 від 29.12.2008, між ПАТ "Радикал Банк", як позикодавцем та ТОВ "БКПБ "Цембуд", як позичальником 16.04.2010 укладено Кредитний договір № КЛ-159/1-980.

Предметом даного договору є правовідносини, за якими кредитодавець відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3.1 договору виконання зобов'язання за цим договором забезпечується заставою рухомого майна, а саме: навантажувача фронтального марки XG955II-L, 2007 р.в., заводський номер № 955 L071024, двигун № С307005314, реєстраційний № 44433АА, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 555129, виданого Інспекцією Держтехнагляду м. Києва 12.05.2008.

З метою забезпечення виконання зобов'язання позичальника за даним договором між ПАТ "Радикал Банк", як заставодержателем, та ТОВ "БКПБ "Цембуд", як заставодавцем, 16.04.2010 укладено договір застави рухомого майна (обладнання) № DZ-159/1-980, відповідно до умов якого заставою за цим договором забезпечено вимоги заставодержателя за Кредитним договором № КЛ-159/1-980 від 16.04.2010 в межах кредитної лінії в розмірі 510 000,00 грн. (п.1.1 договору).

Згідно з п. 1.2.1 договору в заставу за цим договором заставодавець передає належний йому на праві власності навантажувач фронтальний марки XG955II-L, 2007 р.в., заводський номер № 955 L071024, двигун № С307005314, реєстраційний № 44433АА.

Згодом, між ПАТ "Радикал-Банк", як первісним кредитором та ТОВ "Ресурс Трейд Груп", як новим кредитором, 22.03.2012 укладено Договір відступлення права вимоги № 01/2012, відповідно до умов якого (п.1.1 договору) первісний кредитор зобов'язався передати, а новий кредитор прийняти всі права вимоги за:

- Кредитним договором № КЛ-159/1-980 від 16.04.2010 на відкриття відновлювальної кредитної ліні, укладеного 16.04.2010 між первісним кредитором та ТОВ "БКПБ "Цембуд";

- Договором застави рухомого майна (обладнання) № DZ-159/1-980 від 16.04.2010, укладеного між первісним кредитором та ТОВ "БКПБ "Цембуд" в якості забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору.

ПАТ "Радикал-Банк" на адресу ТОВ "БКПБ "Цембуд" направлено лист від 16.08.2012 № 18-00/02-1531, відповідно до якого перший відповідач повідомив позивача про те, що 22.03.2012 між ПАТ "Радикал-Банк" та ТОВ "Ресурс Трейд Груп" укладено Договір відступлення права вимоги № 01/2012 від 22.03.2012, за яким другий відповідач передав першому відповідачу право вимоги за Кредитним договором № КЛ-159/1-980 від 16.04.2010 та Договором застави рухомого майна (обладнання) № DZ-159/1-980 від 16.04.2010.

Крім того, ТОВ "Ресурс Трейд Груп", у зв'язку з набуттям права вимоги, було направлено позивачу лист від 26.03.2013 № 26/03 про дострокове погашення ТОВ "БКПБ "Цембуд" кредиту.

Відповідно до пункту 7.6 кредитного договору № КЛ-159/1-980 від 16.04.2010 відступлення права вимоги кредитодавцем іншій особі, за зобов'язанням позичальника по цьому договору, можливе лише за письмової згоди позичальника.

Оскаржуваний договір було укладено за відсутності такої згоди з боку ТОВ "БКПБ "Цембуд" (позичальника за кредитним договором).

Позивач, вважаючи, що Договір відступлення права вимоги № 01/2012 від 22.03.2012 було неправомірно укладено за відсутності його згоди звернувся до суду з позовом про визнання даного договору недійсним.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Пунктом 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до пункту 7.6 кредитного договору № КЛ-159/1-980 від 16.04.2010 відступлення права вимоги кредитодавцем іншій особі, за зобов'язанням позичальника по цьому договору, можливе лише за письмової згоди позичальника.

Отже, пунктом 7.6 кредитного договору № КЛ-159/1-980 від 16.04.2010 передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється лише за згодою боржника, тобто ТОВ "БКПБ "Цембуд".

Проте, станом на момент укладення оспорюваного правочину письмової згоди позивача на відступлення права вимоги за кредитним договором № КЛ-159/1-980 від 16.04.2010 другим відповідачем отримано не було, доказів зворотнього до суду не надано.

Апелянт, в апеляційній скарзі посилається на те, що позивач був обізнаний про укладення оскаржуваного правочину, оскільки після його укладення ТОВ "БКПБ "Цембуд" було відчужено предмет застави на користь ТОВ "Ресурс Трейд Груп" в якості погашення заборгованості по відступленій вимозі.

Так, відчуження предмету застави не впливає на необхідність отримання згоди від позичальника у разі відступлення права вимоги кредитодавцем іншій особі, оскільки п. 7.6 кредитного договору передбачено обов'язковість отримання такої згоди (яка в даному випадку відсутня).

Також, це відчуження не доводить отримання згоди після укладення оскаржуваного договору.

Таким чином, наведене порушення, а саме відсутність письмової згоди позивача на відступлення права вимоги за кредитним договором, є підставою для визнання оскаржуваного договору недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень п. 7.6 кредитного договору.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання Договору відступлення права вимоги № 01/2012 від 22.03.2012 недійсним.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на другого відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2013 у справі № 910/7032/13 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - другого відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 910/7032/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Руденко М.А.