Постанова № 33391315, 05.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 р. Справа №805/10953/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:25год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Мальцевої Н.Г.

при секретарі судового засідання Бікшиєвої О.М.

за участю

представника позивача: Харитонової М.І., яка діє на підставі дов. №17/10 від 11.02.2013р

представника відповідача: Лисенкова Д.М., який діє на підставі дов. №1114/10/10-1 від 22.07.2013р

розглянув адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ», м.Краматорськ

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування рішення

Публічне акціонерне товариство «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - ДПІ, податковий орган) про скасування податкового повідомлення - рішення №0000931517/13968/10/15-17-1-00210602 від 30.05.2013р на суму 59992,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність дій відповідача при прийнятті спірного повідомлення-рішення діючому законодавству України, відсутність у податкового органу підстав для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 59992, 00 грн., помилковий висновок податкового органу про порушення позивачем норм чинного законодавства України. Зазначає, що Публічним акціонерним товариством «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» було заповнено Додаток №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)(Д8)» до декларації з податку на додану вартість зі скаргою на постачальника товарів (послуг) та надано до податкового органу копії всіх необхідних документів, які підтверджують факт сплати податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг) та копії первинних документів, що свідчать про факт отримання товарів та послуг. В зв'язку з наведеним, вважає, що позивач правомірно включив суми в розмірі 59992, 00 грн. до складу податкового кредиту за березень 2013р.

Відповідачем у судовому засіданні 20.08.2013р були надані заперечення на позовну заяву №3309/10/10 від 17.08.2013р, відповідно до яких податковий орган позов не визнав, посилаючись на ті обставини, що до додатку №8 до декларації за березень 2013р позивачем надано копії первинних документів, складених з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що, за твердженням відповідача, не підтверджують факт отримання таких товарів (послуг) на загальну суму ПДВ 59992,00 грн., а саме на видаткових накладних відсутні необхідні реквізити.

В судовому засіданні 30.08.2013р позивачем були надані пояснення №17/1231 від 22.08.2013р, згідно з якими Публічне акціонерне товариство «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» зазначає, що видаткові накладні складені без порушень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме в графі місце складання первинного документа вірно вказано м. Донецьк - населений пункт, в якому був складений документ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №608386 (а.с.7) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 20.11.1995р, та включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 00210602, що підтверджується довідкою АБ №564306 (а.с. 8). Взято на облік в органах податкової служби, на момент розгляду справи перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів. Згідно з свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100336168 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість 05.08.1997р.

17.04.2013р Позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів було подано декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2013 року з додатками (а.с.37-62).

У додатку №8 до вказаної податкової декларації «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)(Д8)» позивачем було відображено суму ПДВ в розмірі 59992, 00 грн. по податковим накладним, отриманим з порушенням податкового законодавства постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіл Трейд».

Одночасно з цим, Публічне акціонерне товариство «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» направило на адресу відповідача скаргу на зазначеного постачальника та листом №13/1782 від 17.04.2013р надало копії відповідних первинних документів (а.с.36).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З 22.04.2013р по 08.05.2013р податковим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Публічним акціонерним товариством «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» у податковій декларації з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування за березень 2013р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт №311/15-17/1-1-00210602 від 08.05.2013р «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування» (а.с. 10-23).

Висновками вказаного акту ДПІ встановлено наступне:

«В порушення п.201.10 ст.201, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України та п.20 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р №1492 (із змінами і доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р за №1490/20228 завищено податковий кредит за березень 2013 року на 59992 грн., що призвело до завищення від'ємного значення на суму 59992 грн. за березень 2013р».

Обґрунтовуючи висновки про виявлені порушення відповідач посилається на ті обставини, що Публічним акціонерним товариством «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» заявлено про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну та/або порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До додатку №8 до декларації за березень 2013року ПАТ «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» не надано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів (послуг) або копії первинних документів складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг на загальну суму ПДВ 59992грн., у тому числі по постачальнику - ТОВ «Стіл Трейд» по податковим накладним від 07.03.2013р, 12.03.2013р, 15.03.2013р, 21.03.2013р, 25.03.2013р.

За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем порушені вимоги пункту 201.10 статті 201, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Не погодившись з висновками акту ДПІ 20.05.2013р позивачем на адресу відповідача були направлені заперечення №13/2223 (а.с.24-25). Згідно з відповіддю №13648/10/13-17-1 від 27.05.2013р на вказані заперечення податковий орган вважає акт перевірки правомірним, внаслідок чого заперечення до уваги відповідачем прийняті не були (а.с.28-35).

На підставі розглядуваного акту перевірки заступником керівника ДПІ Смирновою І.А. 30.05.2013р було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000931517/13968/10/15-17-1-00210602 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 59992,00 грн (а.с.9).

Надаючи оцінку вказаному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписом пунктів 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що реальність здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Стіл Трейд» за договором купівлі-продажу №15/1906 від 24.12.2012р відповідачем під сумнів не ставиться.

Системний аналіз положень розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум податку на додану вартість, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Судом встановлено, що 07.03.2013р ТОВ «Стіл Трейд» було виписано податкову накладну №2 на суму 81248,96 грн. в т.ч. ПДВ - 13541,49 грн., 12.03.2013р «Стіл Трейд» було виписано податкову накладну №3 на суму 69678, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 11613, 00 грн., 15.03.2013р ТОВ «Стіл Трейд» було виписано податкову накладну №4 на суму 68632, 84 грн. в т.ч. ПДВ - 11438, 81 грн., 21.03.2013р ТОВ «Стіл Трейд» було виписано податкову накладну №5 на суму 71451,84 грн. в т.ч. ПДВ - 11908, 64грн., 25.03.2013р ТОВ «Стіл Трейд» було виписано податкову накладну №6 на суму 68938, 80 грн. в т.ч. ПДВ - 11489,80 грн.

При цьому, зазначені податкові накладні були оформлені ТОВ «Стіл Трейд» з порушенням вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача з відповідною заявою та скаргою на свого постачальника з копіями первинних документів та доказами оплати щодо порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, суд приходить до висновку, що Публічне акціонерне товариство «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» правомірно включило до складу податкового кредиту за березень 2013 року суму податку на додану вартість в розмірі 59992,00 грн. згідно з податковими накладними №2 від 07.03.2013р, №3 від 12.03.2013р, №4 від 15.03.2013р, №5 від 21.03.2013р, №6 від 25.03.2013р та заявою зі скаргою про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.п.200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Оскільки позивачем правомірно було сформовано податковий кредит за березень 2013 року на суму 59992,00 грн., суд дійшов висновку, що розмір від'ємного значення в сумі 59992,00 грн., яке утворилося в результаті розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, Публічним акціонерним товариства «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» завищений не був.

Посилання податкового органу на те, що до заяви зі скаргою ПАТ «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» надано копії первинних документів, складених з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що не підтверджують факт отримання таких товарів/послуг на загальну суму ПДВ 59992, 00 грн., суд до уваги не приймає враховуючи наступне.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Розглянувши надані до матеріалів справи первинні документи, які були подані позивачем відповідачу згідно з листом №13/1782 від 17.04.2013р, суд приходить до висновку, що зазначені документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» оскільки містять всі необхідні обов'язкові реквізити, внаслідок чого, твердження відповідача щодо відсутності таких реквізитів є безпідставними.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги ті обставини, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростували доводи позивача, не доведена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про скасування податкового повідомлення - рішення №0000931517/13968/10/15-17-1-00210602 від 30.05.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з наданим платіжним дорученням №94624 від 19.07.2013 року (а.с. 2) позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1147,00 гривень, який відповідно до приписів ст. 94 КАС України підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення - рішення №0000931517/13968/10/15-17-1-00210602 від 30.05.2013р про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 59992,00 грн. - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000931517/13968/10/15-17-1-00210602 від 30.05.2013р Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень 00 (нуль) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 05 вересня 2013 року, в присутності представників сторін.

Постанову складено у повному обсязі 10 вересня 2013 року.

Суддя Мальцева Н.Г.