Вирок № 33390686, 11.09.2013, Оболонський районний суд міста Києва

11.09.2013 Справа № 756/11199/13-к

№1-КП/756/473/13

№756/11199/13

В И Р О К

І М е н е М У К Р А Ї Н И

« 11» вересня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді - Жежери О.В.,

при секретарі - Бабинцевій Т.М.,

за участю прокурора - Дідківської Т.А.,

захисника - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, українця, громадянина України, працюючого формувальником ТОВ «Бетон Комплекс», неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и в:

08.06.2013 року, приблизно о 05 год. 00 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_2, знаходились біля супермаркету «Велика Кишеня», що по пл. Дружби Народів, 6 в м. Києві, де, підчас спільного розпивання спиртних напоїв, між останніми виник словесний конфлікт на ґрунті неприязних відносин. В цей час у ОСОБА_3 винник злочинний умисел спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 навмисно наніс один удар лівою рукою в праве око ОСОБА_2, що призвело до втрати органу, а саме правого ока, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1198/Е від 23.07.2013 року: 1.2.3.4.6. Дані наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою 08.06.2013 року о 05 год. 38 хв., у нього мало місце наступне тілесне ушкодження: відкрита травма правого ока - контузія ока важкого ступеня, гематома на повік, сукон»юнктивальний крововилив, гемофтальм, проникаюче корнеосклеральне поранення (розрив склери, розрив рогівки) з випадінням внутрішніх оболонок і середовищ правого ока з послідуючим оперативним видаленням очного яблука (евісцерація) та формуванням культі. Відповідно п.п 4.6 та 2.1.4 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України (далі по тексту «Правила»), вказане тілесне ушкодження, за ступенем тяжкості, відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм втрати органу). Характер та морфологія виявленого ушкодження свідчить про те, що воно утворилося від травматичної дії тупого предмету, не виключається внаслідок удару рукою, зібраною в кулак, за давністю утворення не виключається у термін зазначений у постанові, тобто 08.06.2013 року. Враховуючи локалізацію та характер виявленого ушкодження у ОСОБА_2, можливість його утворення при падінні потерпілого з вертикального чи близького до вертикального положення тіла на поверхню, виключається.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав в повному обсязі, повністю підтвердивши обставини вчиненого, зокрема пояснивши, що 08.06.2013 року, приблизно о 05 год. 00 хв. він з друзями, знаходились біля супермаркету «Велика Кишеня», що по пл. Дружби Народів, 6 в м. Києві, де до них підійшов потерпілий ОСОБА_2, підчас спільного розпивання спиртних напоїв, між ним та потерпілим виник словесний конфлікт, в результаті якого він навмисно наніс один удар лівою рукою в праве око ОСОБА_2, після чого потерпілий пішов до дому. Крім того, обвинувачений зазначив в судовому засіданні, що дійсно підчас вчинення інкримінованого йому діяння він перебував у стані алкогольного сп'яніння, також зазначив, що висновків експертиз, проведених підчас досудового слідства не оспорює. Обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо його не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає; останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, що спричинило втрату будь якого органу, скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 міри покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, і вважає правильним обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Однак, враховуючи відношення ОСОБА_3 до вчиненого, матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема, ту обставину, що ОСОБА_3 характеризується позитивно, працює, на обліках у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також враховуючи думку потерпілого ОСОБА_2 щодо призначення міри покарання ОСОБА_3, суд вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства, і тому правильним звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.

Прокурор прокуратури Оболонського району м. Києва в інтересах держави, в особі Олександрівської Клінічної лікарні м. Києва, звернувся з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 1 287 грн. 66 коп., посилаючись на те, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 потерпілий отримав тілесні ушкодження і перебував лікування.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, у зв'язку з чим в період з 08.06.2013 року по 11.06.2013 року перебував на стаціонарному лікуванні в офтальмологічному відділенні Олександрівської Клінічної лікарні м. Києва. Згідно даних, які містяться в довідці-розрахунку Олександрівської Клінічної лікарні м. Києва від 28.07.2013 року №997/01 фактичні видатки на лікування потерпілого ОСОБА_2 за кошти лікарні становлять 1 287 грн. 66 коп. (а.с. 89).

В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила позов задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 цивільний позов прокурора прокуратури Оболонського району міста Києва, поданий в інтересах Олександрівської Клінічної лікарні м. Києва визнав у повному обсязі, просив стягнути з нього на користь медичного закладу загальну суму 1 287 грн. 66 коп.

Відповідно до ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Тому суд приходить до висновку про те, що цивільний позов, заявлений прокурором прокуратури Оболонського району м. Києва підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, потерпілим ОСОБА_2 по справі заявлено цивільний позов про стягнення матеріальних збитків у розмірі 10 000,00 грн. та стягнення моральної шкоди в розмірі 350 000,00 грн.

В ході судового слідства потерпілий ОСОБА_2 подав заяву про зменшення позовних вимог, і просив суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на його користь суму завданих матеріальних збитків в розмірі 10 000,00 грн. та в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди просив стягнути 100 000,00 грн.

Розмір моральної шкоди потерпілий обґрунтовує тим, що в результаті винних дій обвинуваченого ним було перенесено значний психологічний та емоційний стрес, відносини з оточуючими людьми погіршились, він втратив душевний спокій, погіршився стан здоров'я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 цивільний позов потерпілого визнав у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь кожного з підсудних в її заподіянні, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що протиправні дії ОСОБА_3, які виразились в спричиненні потерпілому ОСОБА_2 умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило втрату органу знаходяться в причинному зв'язку з негативними наслідками, які настали для останнього, підстав для звільнення ОСОБА_3 від обов'язку по відшкодуванню заподіяної матеріальної шкоди суд не вбачає, тому цивільний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Суд вважає за необхідне позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 заявлені в частині стягнення завданої моральної шкоди задовольнити частково. При цьому суд, враховує характер та обсяг страждань потерпілого, відношення обвинуваченого ОСОБА_3 до вчиненого, ту обставину, що останній не бажав настання для потерпілого наслідків у виді втрати органу, зважаючи на матеріальний стан обвинуваченого, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що діями ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду на суму 40 000,00 грн., яка підлягає відшкодуванню за рахунок обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, призначеного за вироком суду у вигляді позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, залишити без зміни - особисте зобов'язання.

Цивільний позов прокурора прокуратури Оболонського району м. Києва в інтересах держави, в особі Олександрівської Клінічної лікарні м. Києва - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Олександрівської Клінічної лікарні м. Києва (ідентифікаційний код 01994095) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 1 287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) грн. 66 коп.

Цивільний позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 10 000,00 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 40 000,00 грн., а всього стягнути 50 000, 00 (п'ятдесят тисяч) грн.

Речові докази по справі: кросівки білого кольору «Адідас», джинси синього кольору, кофту білого кольору - повернути за належністю ОСОБА_3 (а.с. 29).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту отримання його копії.

Суддя О.В. Жежера