Рішення № 33390431, 03.09.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3696/13-ц

Провадження № 2/265/1615/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С. С.,

при секретарі Ковальовій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління "Металургмонтаж - 207" про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення трудових прав і права на інформацію про трудову діяльність, та зобов'язання надати письмову інформацію про трудову діяльність, -

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «СУ «Металургмонтаж-207» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення трудових прав і права на інформацію, та зобов'язання надати письмову інформацію про трудову діяльність, посилаючись на наступне. Позивач працював з 15 березня 2012 року по 16 жовтня 2012 року монтажником в ТОВ «СУ «Металургмонтаж-207» та був звільнений 16 жовтня 2012 року. Наприкінці лютого 2013 року ним було направлено відповідачу рекомендований лист від 26 лютого 2013 року, в якому він просив надати: копію наказів про його прийом та звільнення з роботи; копії розрахункових листків про щомісячні нарахуваннях оплати праці або довідки про розмір щомісячних нарахувань йому в рахунок оплати праці; довідку підприємства про кількість відпрацьованого робочого часу (в годинах) помісячно за весь час роботи; довідку про розмір його погодинного заробітку, довідку про розмір середньогодинного заробітку на посаді перед звільненням за два місяці; довідку про кількість відрядних днів по Україні помісячно за весь час роботи з зазначенням сум, які були фактично сплачені; довідку про кількість відрядних днів до Росії помісячно за весь час роботи з зазначенням сум, які були фактично сплачені; довідку про те, яка була на дату його звільнення, та яка на даний момент є у відповідача заборгованість перед позивачем: по заробітній платі, з виплати компенсації за невикористану відпустку, по відрядних до Росії, по відрядних по Україні, по компенсації заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Однак відповідач не надав позивачу повністю запитувану ним інформацію. Позивач натомість отримав відповідь, що містила: супровідний лист, копію наказу про прийом на роботу; довідку про його зарплату, довідки про тарифи у кількості чотирьох штук. Таким чином, роботодавцем позивачу була надана не вся інформація, про яку він просив, тобто була надана неповна інформація. Вказує, що він відчував страждання внаслідок бездіяльності відповідача, який не надав йому повну інформацію. Надання неповної інформації та бездіяльність роботодавця ображає позивача та дискредитує, змальовує його як людину, яка працювала на підприємстві, яке тепер не бажає надати йому довідки про трудову діяльність та повну письмову інформацію. Це приводить позивача до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя, бо був змушений звертатись до суду з позовом про зобов'язання відповідача надати йому інформацію. Додає, що порушення відповідачем його законних прав на інформацію про трудову діяльність триває і продовжується зараз; роботодавець не вибачився належним чином перед ним. Перелічені моральні страждання позивач оцінює в сумі 10000 грн. На підставі переліченого просить суд встановити факт неправомірної бездіяльності відповідача та стягнути з відповідача на його користь 10000 грн. моральної шкоди, заподіяної порушенням його законних трудових прав на інформацію про трудову діяльність; та просив зобов'язати надати письмову інформація про його трудову діяльність, а саме: копію наказу про його звільнення, довідку про кількість відрядних днів по Україні та по Росії помісячно за весь час роботи з зазначенням сум, які були фактично сплачені; довідку про те, яка була на дату його звільнення, та яка була на дату подачі ним заяви від 26 лютого 2013 року заборгованість: по заробітній платі, з виплати компенсації за невикористану відпустку, по відрядних до Росії та по Україні; по компенсації заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, його інтереси на підставі довіреності представляє ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, до судового засідання не з`явився, надавши суду заяву з проханням вирішити справу в його відсутність, при цьому на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі.

Представник відповідача Харченко С. О., який дій на підставі довіреності, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вказуючи, що на звернення позивача була надана інформація, однак не в тому обсязі в якому він просив. Позивач був звільнений з роботи, заборгованість по заробітній платі була виплачена, тому просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, допитавши представника відповідача, вивчивши докази по справі, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працював з 15 березня 2012 року по 16 жовтня 2012 року на підприємстві відповідача, ТОВ «СУ «Металургмонтаж-207», що підтверджується копіями відповідного наказу та трудової книжки позивача (а. с. 6-10, 14).

Також у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 26 лютого 2013 року, адресована директору ТОВ «Металургмонтаж-207», в якій він просив йому надати на підставі Закону України «Про інформацію» копії наказів про його прийом і про звільнення; копії розрахункових листків про щомісячні нарахування йому оплати праці або довідки про розмір щомісячних нарахувань йому в рахунок оплати праці; довідки підприємства про кількість відпрацьованого ним робочого часу (в годинах) помісячно за весь час його роботи; довідки про розмір його погодинного заробітку; довідки про розмір його середньогодинного заробітку на посаді перед його звільненням за два місяці; довідки про кількість відрядних днів по Україні помісячно за весь час його роботи з зазначенням сум, якими вони були фактично сплачені; довідки про кількість відрядних днів до Росії помісячно за весь час його роботи з зазначенням сум, які були фактично сплачені; довідки про те, яка була на дату його звільнення і яка на момент звернення є заборгованість перед ним по заробітній платі, з виплати компенсації за невикористану відпустку, по відрядних до Росії, по відрядних по Україні, по компенсації заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (а. с. 12).

В матеріалах справи також маються копії документів, наданих позивачу на його звернення, а саме: супровідний лист №33, наказ про прийом на роботу №26, довідка про заробітну плату (дохід) ОСОБА_1 з якої вбачається, що загальна сума нарахованої до виплати заробітної плати ОСОБА_1 складає 8637,70 грн., а також надано розрахунок середньогодинного заробітку, середньоденного заробітку позивача та розмір нарахованої компенсації відпускних, а також надано тарифні ставки станом на 01.01.2012 р., 01.04.2012 р., 01.07.2012р., 01.10.2012 року. Вказані документи були направлені позивачу на його запит 15 березня 2013 року представниками відповідача. (а.с.13-19).

Під час судового розгляду представником позивача була надана довідка №142 від 05 червня 2013 року в якій вказана наступна інформація: грошові кошти ОСОБА_1 були направлені поштовими переказами 13.02.2013 р. в сумі 8987,63 грн. та 1809,18 грн. 19 березня 2013 року; простою з вини робітника на підприємстві не було, ОСОБА_1 були надані відпустки без збереження заробітної плати за сімейних обставин з 16.05.2012 р. по 31.05.2012 р. та з 01.06.2012 р. по 15.06.2012 р. на підставі його особистих заяв; компенсація заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її сплати ОСОБА_1 не нараховувалась; керуючись Законом про індексацію та порядком №1078 індексація не проводилась, оскільки сума заробітної плати ОСОБА_1 збільшувалась зі збільшенням прожиткового мінімуму, про що свідчать надані копії тарифних ставок, затверджених в ТОВ «СУ «Металургмонтаж - 207» в 2012 році. (а.с.31)

За ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

На підставі ст. 7 Закону України «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. При цьому заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

За ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви.

На підставі ст. 20 вказаного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених в зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

З аналізу перелічених норм вбачається, що керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності зобов'язані повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) в передбачений законом термін та надавати повну та всебічну відповідь на таке звернення.

Таким чином з огляду на наведені норми суд встановив, що відповідач у встановлений законом строк не надав позивачеві в повному обсязі запитувану ним інформацію, бо за матеріалами справи відсутнє підтвердження отримання усіх витребуваних ОСОБА_1 документів з ТОВ «СУ «Металургмонтаж-207».

На підставі переліченого суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача надати позивачу копію наказу про звільнення ОСОБА_1, довідку про кількість відрядних днів по Україні та до Росії помісячно за весь час роботи ОСОБА_1 із зазначенням сум, які були фактично йому сплачені; розмір заборгованості перед ОСОБА_1 станом на 16 жовтня 2012 року та станом на 26 лютого 2013 року - по заробітній платі, по виплаті компенсації за невикористану відпустку, по відрядних по Україні та до Росії, по компенсації заробітної плати на підставі порушення строків її виплати.

При цьому суд вважає достатнім для надання відповідачем такої інформації ОСОБА_1 строк тривалістю у 10 днів, який необхідно обчислювати з моменту набрання рішенням суду законної сили.

На підставі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Стаття 237-1 КЗпП містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди, зі змісту якої передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин внаслідок чого завдана моральна шкода може бути відшкодована працівнику у вигляді грошової виплати.

При цьому розмір завданої моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин справи.

Суд однак вважає, що ненадання ОСОБА_1 своєчасної інформації ТОВ «СУ «Металургмонтаж-207» не є порушенням в розумінні ст. 237-1 КУпАП прав позивача, бо він не є працівником підприємства-відповідача та вони не перебувають у трудових відносинах, тому посилання на вказану норму позивача є безпідставними. До такого висновку суд приходить також з огляду на надані відомості ТОВ «СУ «Металургомонтаж-207» щодо повного розрахунку із ОСОБА_1 станом на 19 березня 2013 року по заробітній платі.

Згідно ст. 31 Закону України «Про інформацію» в разі, якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

Суд зауважує, що моральні страждання або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя повинні бути належно доведені.

На підставі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

При цьому суд приходить до висновку про те, що позивачем не було доведено понесені ним моральні страждання щодо неотримання ОСОБА_1 повної інформації на його запити, адресовані ТОВ «СУ «Металургмонтаж-207», оскільки в судове засідання ані позивач, ані його представник не з'явились, не надавши жодних доказів суду на підтвердження обставин, на які позивач посилався, обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині заподіяння йому моральної шкоди та розміру цієї шкоди.

Суд не бере до уваги викладені у позовній заяві ОСОБА_1 вказівки на його моральні страждання, бо належним чином ці посилання не були ним доведені у судовому засіданні, а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі переліченого суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди необхідно відмовити.

Згідно до ст. 88 ЦПК України з ТОВ «СУ «Металругмонтаж-207» підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн.

На підставі Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію», Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління "Металургмонтаж - 207" про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення трудових прав і права на інформацію про трудову діяльність, та зобов'язання надати письмову інформацію про трудову діяльність - задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління "Металургмонтаж-207" надати ОСОБА_1 в десятиденний строк: копію наказу про звільнення ОСОБА_1, довідку про кількість відрядних днів по Україні та до Росії помісячно за весь час роботи ОСОБА_1 із зазначенням сум, які були фактично йому сплачені; розмір заборгованості перед ОСОБА_1 станом на 16 жовтня 2012 року та станом на 26 лютого 2013 року - по заробітній платі, по виплаті компенсації за невикористану відпустку, по відрядних по Україні та до Росії, по компенсації заробітної плати на підставі порушення строків її виплати.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління "Металургмонтаж - 207", ЄДРПОУ: 33160786, яке знаходиться в місті Маріуполі по проспекту 1 Травня 107, на користь держави судовий збір в сумі 114,70 грн.

Рішення суду може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а учасниками процесу, що не були присутні при проголошенні, - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя