Постанова № 33387056, 11.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 р. Справа № 804/8014/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПавловського Д. П. при секретаріБесчасові Д.П. за участю представника позивачаБлажко Р.П. представника відповідача Голик М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2013р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 14.03.2013 № 0000042720, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську державної податкової служби, яким публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Кривий Ріг» збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 2 069 695,00 грн., а також накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 244 517,50 грн. за заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств; скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 14.03.2013 № 0000032720, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську державної податкової служби, яким Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Кривий Ріг» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 064 497,52, визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 880 860,08грн., а також накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 532 248,76 грн. за завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 14.06.2013р.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на пояснення, наявне у матеріалах справи, яким обґрунтована така позиція.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії акту позапланової документальної перевірки від 04.03.2013 № 13/08-23-120/2/24432974, податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 14.03.2013 № 0000042720, податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 14.03.2013 №0000032720, первинної адміністративної скарги до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 22.03.2013 № 851-12/171, рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державно податкової служби від 24.05.2013 №9564/10/10-233 про результати розгляду первинної скарги, повторної адміністративної скарги до Міністерства доходів і зборів України від 31.05.2013 № 851-12/227, договорів, податкових накладних, реєстрів довіреностей, рахунків, рахунків-фактур, прибуткових ордерів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, прибуткових рахунків, сертифікатів якості, квитанцій про приймання вантажу, актів, довідок, відомостей.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Так, у період з 23.01.2013 до 26.02.2013 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області державної податкової служби (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську державної податкової служби, далі - «Відповідач») було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при здійснені Позивачем фінансово-господарської діяльності з окремими контрагентами за період з 01.01.2011 до 31.12.2012 та правомірності нарахування сум від'ємного значення і бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованих в уточнюючих розрахунках за жовтень 2011 року та березень-липень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем було складено акт № 13/08-23-120/2/24432974 від 04.03.2013, яким встановлено порушення Позивачем:

- пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - «ПК України»), що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.04.2011 до 30.06.2012 на суму 2 069 695,00 грн.; - ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 662, ст. 655 та ст. 656 Цивільного кодексу України (далі - «ЦК України»), пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 193.1 ст. 193, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до: - завищення податкового кредиту та від'ємного значення ПДВ за червень-жовтень 2011 року, січень-квітень, червень 2012 року на суму 1 064 497,52 грн.; - завищення заявленого Позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за липень-листопад 2011 року, лютий-травень, липень 2012 року на суму 1 064 497,52 грн.

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, Відповідачем було прийнято та направлено Позивачу:

І. податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000042720 від 14.03.2013 (далі -«Повідомлення-рішення № 1») про порушення Позивачем пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 2 069 695,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 244 517,50 грн.;

II. податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000032720 від 14.03.2013 (далі -«Повідомлення-рішення № 2») про порушення Позивачем пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 193.1 ст. 193, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, яким зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 1 064 497,52 грн., визначено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 880 860,08 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 532 248,76 грн.

Так, щодо встановлених відповідачем порушень, представник відповідача у свої поясненнях зазначив:

Щодо порушення п. 192.1, п.192.3 ст. 192, п.193.1 ст.193, п.198.3 ст.198 ПКУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за березень 2012 року на суму 22860,0грн

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у реєстрі податкових накладних за березень 2012 року відображено по контрагенту ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» (код ЄДРПОУ -31550176) податкову накладну від 06.03.2012 №21 у сумі 114300 гри., ПДВ 22860 грн.

При співставленні Реєстрів отриманих та виданих податкових накладних ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за березень 2012 року та Єдиного реєстру податкових накладних

(надалі ЄРПН) встановлено, що ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» (код ЄДРПОУ -31550176) у ЄРПН не зареєстровано податкову накладну від 06.03.2012 №21 у сумі 114300 грн.ПДВ 22860 грн.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі направлено до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» інформацію щодо помилок, які виявлені при співставленні Реєстрів отриманих та виданих податкових накладних у березні 2012 року та Єдиного реєстру податкових накладних (лист від 24.04.2012 № 1612/10/08-23-115)

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» надано до СДПІ по роботі з ГМК уточнюючий розрахунок від 18.12.2012р. №9079448527 з податку на додану вартість за березень 2012 року, яким проведено коригування розділу II додатку 5 до декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобовя'зань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» по контрагенту ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» (код ЄДРПОУ - 31550176) у сумі «+» 114300 грн., ПДВ «+» 22860 грн. та у сумі «-» 114300 грн., ПДВ «-» 22860 грн.

Результати проведеного коригування відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2012 року.

Тобто, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» замінено податкову накладну ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» №21 від 06.03.2013 на податкову накладну № 222 від 23.03.2012 на суму 270516,00грн., у т.ч. ПДВ - 45086,0 грн. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» надано до перевірки податкову накладну № 222 від 23.03.2012 на суму 270516,00грн., у т.ч. ПДВ - 45086,0 грн.

Згідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України коригування ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» по взаємовідносинам із ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відхилення складає 22860 грн.

СДПІ по роботі з підприємствами ГМК у м. Кривому Розі направлено запит до ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» (код ЄДРПОУ - 31550176) з питання підтвердження взаємовідносин з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (запит від 05.02.2013 №1110/10/08-23-209).

ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» надано копію розрахунку від 14.06.2012 №142 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 23.03.2012 №222 на суму ПДВ - 45086,0 грн., у розрахунку коригування у строчці «дата отримання розрахунку, підпис покупця» проставлено підпис та дату 31.06.2012.

ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» відображено розрахунок від 14.06.2012 №142 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 23.03.2012 №222 на суму ПДВ - 45086,0 грн. у рядку 4 розділу І додатку 1 до Декларації з ПДВ за червень 2012 року (вх. №9041896720 від 19.07.2012).

У податковому обліку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» розрахунок від 14.06.2012 №142 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 23.03.2012 №222 на суму ПДВ - 45086,0 грн. не знайшов відображення.

Сума ПДВ віднесена ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до складу податкового кредиту за березень 2012 року за податковою накладною від 23.03.2012 №222 складає 22860 грн.

В порушення п. 192.1, п.192.3 ст. 192, п.193.1 ст.193, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» завищено суму податкового кредиту за березень 2012 року на 22860,0грн.

Згідно із п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 192.1 ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 192.3 ст.192 ПК України,).

Згідно із формою розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», покупець при його отриманні має засвідчити факт такого отримання, а саме вказати на примірнику розрахунку продавця дату отримання розрахунку та поставити підпис.

Таким чином, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача одночасно підлягають відповідному коригуванню в деклараціях з ПДВ того звітного податкового періоду, на який припадає дата отримання отримувачем розрахунку.

Щодо встановлених відповідачем порушень, представник позивача у адміністративному позові та у свої поясненнях зазначив:

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних: Відповідач безпідставно стверджує, що у Позивача відсутні належним чином оформлені товарно-транспортні накладні (далі - «ТТН») за операціями з окремими контрагентами

, а отже, фактична поставка товарів Позивачу не підтверджується.

ТТН не оформлювалися у рамках чинного законодавства, яке передбачає необхідність оформлення ТТН лише в окремих випадках.

По-перше, відповідно до чинного законодавства ТТН оформляються лише у випадку, якщо перевезення вантажів здійснюється автомобільним транспортом, - обов'язок оформлення ТТН встановлюється Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - «Правила № 363»), дія яких поширюється лише на автомобільний транспорт.

По-друге, ТТН оформляються лише у тих випадках, коли для перевезення товару залучається перевізник, який надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом. Якщо ж товар перевозиться власним автомобільним транспортом продавця (вантажовідправника) чи власним транспортом покупця (вантажоодержувача), ТТН не оформляються.

Такий висновок дозволяє зробити аналіз змісту затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні. Даний перелік передбачає, що у водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, повинна бути ТТН (п.1), але не передбачає подібної вимоги для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб (п. 2).

Крім цього, правильність висновку про те, що ТТН не повинна оформлюватися у випадках, коли перевезення товару здійснюється власним транспортом продавця (вантажовідправника) чи власним транспортом покупця (вантажоодержувача), підтверджується змістом Правил № 363. Визначений розділом 11 цих правил порядок оформлення ТТН передбачає участь у її оформленні трьох суб'єктів, а саме вантажовідправника, вантажоодержувача і перевізника. Отже, якщо перевезення здійснюється без залучення перевізника (відсутність третього суб'єкта), ТТН не може бути оформлена.

Зважаючи на зазначене вище та враховуючи те, що перевезення товарів за договорами із зазначеним вище контрагентами здійснювалося власним транспортом контрагентів , Позивачем не було порушено вимоги законодавства щодо обов'язкового оформлення товарно-транспортних накладних.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних за операціями з окремими контрагентами не свідчить про відсутність фактичної поставки товарів за цими операціями, оскільки перевезення товарів не завжди передбачає обов'язкове оформлення товарно-транспортних накладних.

Щодо відсутності окремих реквізитів первинних документів:

На думку Відповідача, у зв'язку з недоліками в оформленні первинних документів, зокрема видаткових накладних, такі документи не можуть вважатися належними доказами фактичного здійснення господарських операцій за договорами з контрагентами. Зокрема, Відповідач звертає увагу суду, що немає можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у господарських операціях, а отже, підтвердити їхнє фактичне здійснення, оскільки:

у видаткових накладних за операціями з деякими контрагентами відсутні посади, прізвища та імена осіб, які підписали ці накладні, а також відсутні відбитки печатки;

у видаткових накладних за операціями з деякими контрагентами відсутні номери та дати довіреностей, за якими отримувався товар представниками Позивача;

у рахунках, виписаних ТОВ «Енергомаш» відсутні прізвище, ім'я та посада особи, яка їх виписала від імені зазначеного вище контрагента. Позивач не погоджується з вищезазначеним обґрунтуванням.

Всі первинні документи (видаткові накладні, рахунки) за операціями із зазначеними вище контрагентами підписані з боку контрагентів однією і тією ж особою (як правило, керівником - як вбачається із зразків підпису), що дає змогу достовірно ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій за договорами з контрагентами. Зважаючи на те, що керівники контрагентів підписували договори (з додатковими угодами) та є посадовими особами контрагентів, інформація про яких міститься у відкритих державних реєстрах, немає підстав стверджувати, що первинні документи підписані невстановленими особами. Первинні документи є невід'ємними частинами договорів, а отже, якщо навіть в них не зазначені певні відомості, вони визначаються згідно з даними, наведеними в договорах (додаткових угодах).

Чинним законодавством, яке регулює порядок складення та оформлення первинних документів, не передбачено, що обов'язковими реквізитами первинних документів є відбиток печатки, а також інформація про номер та дату довіреності за якою отримується товар уповноваженим представником покупця.

Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (інформаційний лист від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Оскільки контрагентами було фактично поставлено товар Позивачу то, навіть якщо припустити, що первинні документи Позивача мають певні недоліки (з чим Позивач категорично не згоден), такі недоліки не спростовують фактичного здійснення господарських операцій за договорами з контрагентами.

Таким чином, відсутність окремих реквізитів у видаткових накладних не свідчить про відсутність фактичної поставки товарів за цими операціями.

Щодо відсутності прізвища, імені та по-батькові підписанта в податкових

накладних: Відповідач вважає, що у зв'язку із відсутністю у ряді податкових накладних, виписаних ПП «М'ясо Херсонщини», прізвища, імені та по-батькові (далі - «ПІБ») особи, яка їх підписала, немає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у господарських операціях та підтвердити їхнє фактичне здійснення. Позивач не погоджується з вищезазначеними висновками з огляду на наступне.

По-перше, податкова накладна є звітним податковим документом, а отже, вимоги до її оформлення встановлюються спеціальним законодавством. Відповідно до норм такого законодавства, а саме п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - «ПК України») податкова накладна не повинна містити такого обов'язкового реквізиту як "ПІБ особи, що оформила та підписала податкову накладну".

По-друге, особу, яка підписала податкові накладні ПП «М'ясо Херсонщини» без зазначення свого ПІБ, легко ідентифікувати. Це ОСОБА_5, підписи якої на податкових накладних без зазначення ПІБ та податкових накладних із зазначенням її ПІБ (податкові накладні від 16.06.2011 № 1023 та від 04.07.2011 № 1163), є тотожними. З огляду на це Відповідач може ідентифікувати особу, яка підписала податкові накладні від імені ПП «М'ясо Херсонщини», які не містять ПІБ уповноваженої особи, а саме переконатися, що їх було підписано ОСОБА_5. Таким чином, відсутність ПІБ уповноваженої особи у податкових накладних, виписаних ПП «М'ясо Херсонщини», не спростовує фактичне здійснення господарської операції з цим контрагентом та не порушує ПК України.

Щодо відсутності актів приймання продукції за кількістю та якістю: На думку Відповідача, приймання товарів Позивачем у контрагентів повинно здійснюватися відповідно до Інструкцій про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю (далі - «Інструкції») , з обов'язковим складання відповідних актів приймання продукції.

Відповідач вважає, що зазначені вище акти повинні складатися у всіх випадках виконання договорів поставки за виключенням визначення у договорі поставки іншого порядку приймання продукції. Відсутність у Позивача актів, складених відповідно до Інструкцій нібито свідчить про те, що укладені між Позивачем та контрагентами договори поставки не створюють юридичних наслідків.

Позивач не погоджується з вищезазначеним обґрунтуванням. Так, за зазначеними вище правочинами Позивач дійсно здійснював приймання товарів у відповідності до вимог Інструкцій (зокрема, перевіряв пломби, маркування та найменування товарів). Що стосується складання актів, передбачених Інструкціями, то Позивач їх не складав через відсутність форми таких актів (форми актів не затверджені ні Інструкціями, ні внутрішніми документами Позивача). Зважаючи на відсутність затверджених форм актів Позивач приймав товари за договорами (контрактами) з контрагентами шляхом підписання видаткових накладних чи інших відповідних первинних документів. Таким чином, відсутність у Позивача актів, складених відповідно до Інструкцій, не може свідчити про те, що укладені між Позивачем та контрагентами договори (контракти) не створюють юридичних наслідків.

Щодо відсутності сертифікатів якості (відповідності): Відповідач безпідставно стверджує, що у Позивача відсутні копії сертифікатів якості (відповідності) на товари за операціями з окремими контрагентами, а отже, фактична поставка товарів Позивачу не підтверджується.

По-перше, звертаємо увагу суду, що чинним законодавством не передбачено вимог стосовно обов'язкової сертифікації (оформлення сертифікатів відповідності) щодо товарів, які постачалися позивачу згідно з договорами, укладеними з окремими контрагентами. Тому для підтвердження якості таких товарів контрагенти надали Позивачу не видані державними органами сертифікації сертифікати відповідності, а інші документи, що засвідчують якість товарів.

По-друге, відповідно до п. 44.1 та п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання протягом встановлених строків первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів. Натомість, документи, які підтверджують якість придбаних Позивачем товарів не пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів та не повинні зберігатися Позивачем протягом строків, встановлених п. 44.3 ст. 44 ПК України.

По-третє, факт поставки товарів за договорами з контрагентами, який заперечується Відповідачем, підтверджується (у залежності від виду придбаних товарів та способу їхньої доставки на підприємство) належним чином оформленими первинними документами, а саме: видатковими накладними та актами приймання-передачі товарів; товарно-транспортними накладними; прибутковими ордерами та реєстрами прибуткових ордерів. Копії вищезазначених первинних документів долучені до матеріалів справи та досліджені судом (клопотання Позивача від 25.06.2013).

Разом з цим, документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів Позивачу, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам.

Щодо відсутності довіреностей та книг обліку довіреностей: Відповідач вважає, що у зв'язку із відсутністю у Позивача довіреностей (книг їхнього обліку), які повинні були видаватися Позивачем уповноваженим особам на отримання товарів за операціями з деякими контрагентами, немає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у господарських операціях та підтвердити її фактичне здійснення. Позивач не погоджується з вищезазначеним обґрунтуванням, оскільки зазначені вище обставини не відповідають дійсності. У Позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій із зазначеними вище контрагентами, у тому числі довіреності, які видавалися Позивачем уповноваженим особам на отримання товару.

Всі документи були долучені до матеріалів справи та досліджені судом. На підтвердження зазначеного вище Позивач надав суду (клопотання від 02.07.2013) витяги із реєстру довіреностей за 2010-2012 роки щодо довіреностей, які були видані Позивачем уповноваженим особам на отримання товарів.

Таким чином, у Позивача є оформлені належним чином довіреності, які дають можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у господарських операціях та підтвердити їхнє фактичне здійснення.

Щодо сплати податку на додану вартість як необхідної умови для отримання

бюджетного відшкодування:

Відповідач стверджував, що відповідно до ПК України бюджетному відшкодуванню підлягають лише ті суми, які були фактично сплачені до бюджету. На думку Відповідача, право на відшкодування податку на додану вартість (далі - «ПДВ») з бюджету виникає лише при фактичному надходженні ПДВ

до державного бюджету від продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем в ціні товару.

Позивач вважає, що вищезазначена позиція Відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки право Позивача на бюджетне відшкодування не може залежати від сплати податків іншими платниками податків. Крім того, положення ПК України не ставлять права платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування у залежність від наявності будь-яких обставин, окрім однієї - правомірності цього відшкодування та відповідності даних податкової декларації платника податку вимогам податкового законодавства. Свою позицію Позивач обґрунтовує наступним.

По-перше, згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування в порядку та за критеріями, визначеними у розділі V ПК України. Отже, за своїм визначенням бюджетне відшкодування не передбачає умови, яка б пов'язувала його з надходженням податку до бюджету від продавця чи його постачальників.

По-друге, ст. 200 ПК України, яка регулює порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податку від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати іншими платниками податку до бюджету. Разом з тим, другим абзацом п. 200.17 вищезазначеної статті забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України. Отже, відшкодування ПДВ залежить виключно від формування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

У своєму листі від 27.05.2013 № 3642/6/99-99-19-04-01-15 Міністерство доходів і зборів України визнало, що бюджетне відшкодування ПДВ залежить від сплати ПДВ у ціні придбання товару (а не фактичного сплати ПДВ до бюджету постачальниками платника податку).

Таким чином, ПК України не передбачає, що для отримання платником податку бюджетного відшкодування обов'язковою умовою є фактичне надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання іншими підприємствами за ланцюгом постачання товарів зобов'язань зі сплати податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для цих підприємств. Факт невиконання іншими підприємствами за ланцюгом постачання товарів зобов'язань зі сплати податку до бюджету не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на бюджетне відшкодування, у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Зважаючи на вищезазначені правила визначення сум бюджетного відшкодування, Позивач вважає безпідставними висновки Відповідача щодо необхідності фактичної сплати ПДВ до бюджету як умови для наданням бюджетного відшкодування. Крім того, Позивач звертає увагу суду на відсутність у Відповідача достатніх доказів несплати ПДВ до бюджету контрагентами позивача та/чи їхніми постачальниками (контрагентами наступних рівнів.

Щодо неправомірного нарахування Відповідачем штрафних (фінансових) санкцій: у розрахунках штрафних (фінансових) санкцій за результатами виїзної позапланової перевірки Позивача, що додаються до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зазначено штрафні санкції, нараховані відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Позивач не погоджується із позицією Відповідача до визначення штрафних (фінансових) санкцій з огляду на наступне.

Відповідно п.123.1 ст. 123 ПК України встановлено, що: «При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування».

Отже, накладаючи на Позивача штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, завищеної суми бюджетного відшкодування з ПДВ, Відповідач виходив із того, що Позивач повторно протягом 1095 днів порушив норми податкового законодавства щодо нарахування та сплати зазначених вище податків.

Однак, повторність вчинення Позивачем протягом 1095 днів порушення норм податкового законодавства стосовно податку на прибуток та ПДВ не підтверджується жодними доказами.

Раніше прийняті контролюючим органом рішення щодо визначення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток, а також щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ оскаржуються Позивачем у судовому порядку. У жодному з випадків судового оскарження немає судових рішень, які б набрали законної сили, і підтверджували правомірність вимог Відповідача.

Також, на підтвердження своєї позиції позивач не погодився з висновками акту перевірки № 13/08-23-120/2/24432974 від 04.03.2013 та відмовився від його підписання. Всі документи з приводу яких виникли розбіжності були долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Таким чином, виходячи із вищевикладеного, позивач діяв відповідно до встановлених норм податкового законодавства України, що документально підтверджено первинними документами, отже, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 14.03.2013 №0000042720 та форми «В1» від 14.03.2013 №0000032720 прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську державної податкової служби.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 2294,00 грн.

Повний текст постанови буде складений до 16.07.2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський