Рішення № 33385853, 16.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11433/13 16.08.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Рада - 2»простягнення 268 009,52 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Петришина А.М.від відповідача:Куницька К.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада - 2» про стягнення 268 009,52 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №450413 від 02.07.2012 р. у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 252 650,72 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. Крім того, відповідачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 12 649,41 грн., 3% річних у розмірі 2 448,27 грн. та інфляційних втрат у розмірі 261,12 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.06.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 05.07.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.07.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 16.08.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав уточнення позовних вимог, за змістом яких зазначив, що позивачем було частково сплачено суму основного боргу у розмірі 5 000,00 грн., в зв'язку із чим позивач просить суду стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 247 650,72 грн., пеню у розмірі 12 649,41 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 261,12 грн. та 3% річних у розмірі 2 448,27 грн.

Надані позивачем письмові уточнення позовних вимог, розцінюються судом як заява про зменшення розміру позовних вимог, яка приймається на підставі п. 4 ст. 22 ГПК України до прийняття рішення по справі, а відтак має місце нова ціна позову у розмірі 263 009,52 грн. в межах якої вирішується спір у даній справі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував, надав клопотання про зупинення провадження у справі №910/11433/13, яке мотивовано зверненням ТОВ «Рада - 2» до Господарського суду м. Києва із позовом до ТОВ «Євро-Реконструкція» про визнання недійсним умов договору та повернення безпідставно отриманих коштів.

Судом в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено, оскільки останнім не надано жодного доказу прийняття Господарським судом м. Києва до провадження позову ТОВ «Рада - 2» до ТОВ «Євро-Реконструкція» про визнання недійсним умов договору та повернення безпідставно отриманих коштів та порушення провадження у справі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 р. між Позивачем (постачальник) та Відповідачем (покупець) укладено договір №450413 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю ТОВ «Рада - 2» теплову енергію у вигляді гарячої води у період з 01.07.2012 р. по 30.06.2013 р. у кількості 3967,384 Гкал, з максимальним тепловим навантаженням 1,808 Гкал/год.

Відповідно до п. 1.2 Договору покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного Договору.

Положеннями п. 2.1 Договору визначено, що поставка товару (постачання теплової енергії) здійснюється «Енергопостачальною організацією» на межу балансової належності, визначеному у додатку №1 до Договору.

Із змісту п. 5.1 Договору вбачається, що облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності «Покупця» та АК «Київенерго», у відповідності до «Тимчасових» правил обліку відпускання і споживання теплової енергії. Встановлення приладів обліку теплової енергії тпідтверджується актом постановки на комерційний облік приладів. Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку.

Згідно п. 6.1 Договору розрахунки з покупцем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, по групах споживачів, що затверджені розпорядженнями (рішеннями) Київської міської державної адміністрації (а також органами місцевого самоврядування, актами інших органів, що затверджують (погоджують, встановлюють) тарифи на теплову енергію) для «Енергопостачальної організації» за кожну відпущену Гігакалорію (грн./1Гкал). Тарифи можуть змінюватися у зв'язку зі змінами розмірів складових калькуляцій собівартості теплової енергії (ціни на паливо, тощо а також в інших випадках передбачених діючим законодавством та нормативними актами). У разі зміни тарифів на теплову енергію сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами, з дня їх введення в дію згідно умов даного Договору. Діючи на час укладення договору тарифи (без урахування ПДВ) на теплову енергію обумовлені Додатком №4 до Договору

Відповідно до п. 6.4 Договору всі розрахунки по цьому Договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від «Енергопостачальної організації», виключно у грошовій формі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Положеннями п. 6.5 Договору визначено, що покупець щомісяця з 07 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередній періоди, що включають у себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію (що визначається енергопостачальною організацією з урахуванням максимального теплового навантаження визначеного цим договором). По одному примірнику підписаних актів звірки та приймання передачі товарної продукції покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця. В разі не підписання або неповернення вчасно акту звіряння цей документ вважається прийнятим в редакції енергопостачальної організації.

Відповідно до п. 10.1 Договору даний договір укладений на термін з 01.11.2012 р. по 01.11.2013 р. і вважається подовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін даного Договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення.

Зобов'язання за Договором виконані позивачем належним чином, та у період з 01.11.2012 р. по 01.05.2013 р. надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді на суму 373 389,38 грн., проте відповідач грошове зобов'язання по сплаті вартості спожитої теплової енергії у гарячій воді виконав не належним чином, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 113 980,00 грн., у зв'язку із чим за період з 01.11.2012 р. по 01.05.2013 р. за ним виникла заборгованість у розмірі 252 650,72 грн., що підтверджується особистими картками (табуляграми) та довідкою про розрахунок суми боргу.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором, проте відповідач грошове зобов'язання по сплаті вартості наданих послуг за спірний період не виконав у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 252 650,72 грн., що зумовило звернення позивача із позовом до суду.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Із змісту п. 6.6 Договору вбачається, що покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи (облікові картки, акти звіряння розрахунків, розрахунок суми боргу) підтверджується надання позивачем послуг із постачання теплової енергії у гарячій воді та існування на момент звернення позивачем із позовом до суду заборгованості відповідача по сплаті вартості спожитої теплової енергії за спірний період у розмірі 252 650,72 грн.

В судовому засіданні представником позивач банківську виписку по особовому рахунку від 23.07.2013 р. з якої вбачається, що відповідач 23.07.2013 р., тобто після порушення провадження у справі частково сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, предмет спору в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмір 5 000,00 грн. відсутній, а відтак провадження у справі в даній частині позову підлягає припиненню згідно п. 1-1. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача із позовом до суду.

За таких обставин, на момент винесення рішення по справі, заборгованість відповідача на користь позивача по сплаті вартості спожитої теплової енергії за спірний період становить 247 650,72 грн. (252 650,72 грн. поставлена теплова енергія за спірний період - 5 000,00 грн. часткової оплати).

Відповідачем вказана заборгованість відповідачем не спростована, доказів її погашення не надано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада - 2» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 247 650,72 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 649,41 грн., 3% річних у розмірі 2 448,27 грн. та інфляційні втрати у розмірі 261,12 грн., що нараховані за кожен місяць окремо у загальний період з листопада 2012 р. по травень 2013 р.

Судом встановлено, що відповідач взяте на себе грошове зобов'язання за договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії не виконав, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із п. 9.2 Договору в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином позивач правомірно здійснює нарахування пені на суму основного боргу за подвійною обліковою ставкою НБУ.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку пені, розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, що підлягає стягненню з відповідача становить 12 216,89 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 432,52 грн. необхідно відмовити оскільки вона обрахована не вірно.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань на цей борг та трьох процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 р. у справі №13/210/10.

Оскільки розрахунок 3% річних наданий позивачем є арифметично вірним, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 448,27 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат з урахуванням викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, враховуючи наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат з листопада 2012 р. по травень 2013 р.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача, становить 347,24 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення інфляційних втрат річних у розмірі, який є меншим, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 247 650,72 грн., пені у розмірі 12 216,89 грн., 3% річних у розмірі 2 448,27 грн. та інфляційних втрат у розмірі 261,12 грн.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 5 000,00 грн. припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада - 2» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 8, код ЄДРПОУ 32769307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код ЄДРПОУ 37739041) заборгованість у розмірі 247 650 (двісті сорок сім тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 72 коп., пеню у розмірі 12 216 (дванадцять тисяч двісті шістнадцять) грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 2 448 (дві тисячі чотириста сорок вісім) грн. 27 коп., інфляційні втрати у розмірі 261 (двісті шістдесят одна) грн. 12 коп. та судовий збір у розмірі 5 351 (п'ять тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 54 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Куркотова Є.Б.

Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2013 р.