Рішення № 33385824, 04.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15847/13 04.09.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»доПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»простягнення 4 951,48 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Лук'янчук А.В. від відповідача:Хромов М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення 4 951,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.09.2013 р.

04.09.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, а відтак враховуючи п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк на прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу не настав, а отже на момент звернення позивача із позовом до суду, порушення його законних прав або охоронюваних інтересів не існує. Також, у судовому засіданні представник відповідача надав копію полісу ВЕ/2935733.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі посилаючись на підстави викладені у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.09.2009 р. між ЗАТ СК «Альфа Страхування», правонаступником якого є позивач та ВАТ «НТК «Елктроприлад» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №009.0036494.222 (надалі - «Договір»).

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням засобом наземного транспорту, а саме: автомобілем «Wolkswagen», реєстраційний номер АА 5567 ІК.

26.09.2010 р. о 13 год. 00 хв. Панченко В.Л. керуючи транспортним засобом «Iveko», реєстраційний номер АА 3964 НС в м. Києві по вул. А. Ахматової, у дворі будинку №13, під час руху заднім ходом, здійснив наїзд на стоячий автомобіль «Wolkswagen», реєстраційний номер АА 5567 ІК, під керуванням Бондарь Р.С., що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, що підтверджується довідкою ДАІ Дарницького району у м. Києві.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 04.11.2010 р. у справі №3-9524/10 водія Панченко В.Л. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту №3754 про оцінку КТЗ, складеного 07.10.2010 р. ТОВ «ЕАК «Довіра» вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Wolkswagen», реєстраційний номер АА 5567 ІК, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 745,65 грн.

Страховими актами №3225.206.10.02.01 від 12.11.2010 р., №3225.206.10.02.02 від 22.11.2010 р. та №3225.206.10.02.02 від 22.11.2010 р. пошкодження транспортного засобу марки «Wolkswagen», реєстраційний номер АА 5567 ІК, внаслідок ДТП, що сталося 26.09.2010 р. о 13 год. 00 хв. в м. Києві по вул. А. Ахматової, у дворі будинку №13, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 5 461,48 грн.

На підставі страхових актів та розрахунків розміру страхового відшкодування, позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 5 461,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням №512 від 12.11.2010 р., №812 від 26.11.2010 р. та №810 від 26.11.2010 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 5 461,48 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вину Панченко В.Л. у вчиненні спірного ДТП встановлено у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «Iveko», реєстраційний номер АА 3964 НС, застрахована ПрАТ «АСК «Інго Україна» згідно із полісом №ВЕ/2935733.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «Iveko», реєстраційний номер АА 3964 НС застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №ВЕ/2935733, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Відповідно до припису частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі, у зв'язку з чим можливість використання судового способу захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів не може бути поставлена законом чи підзаконним нормативно-правовим актом у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, зокрема, й досудового врегулювання спору.

Аналогічного висновку дійшов Конституційний Суд України у рішенні №15-рп/2002 від 09.07.2002 року, вказавши на право кожної особи вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. При цьому, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на зазначене, позивач отримав право вимоги потерпілої особи до страховика після виплати страхового відшкодування та не був зобов'язаний звертатися з вимогою (претензією) виплатити страхове відшкодування в порядку регресу безпосереднього до особи, відповідальної за завданий збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.

Відтак, заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву судом відхиляються.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи (звіт №3754) підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Wolkswagen», реєстраційний номер АА 5567 ІК становить 5 745,65 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 5 461,48 грн.

Полісом №ВЕ/2935733 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВЕ/2935733 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 4 951,48 грн. (5 461,48 грн. набуте право вимоги - 510,00 грн. франшизи) до звернення останнього із позовом до суду.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» страхового відшкодування у розмірі 4 951,48 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування у розмірі 4 951 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 48 коп. та витрати на сплату судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2013 р.