Вирок № 33385771, 05.09.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3984/13-к

1-кп/639/152/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова в складі :

головуючого судді - Федюшина М.В.,

при секретарі - Петуховій В.В.,

за участю прокурора Старченко Я.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

разглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, не працюючого, вдівця, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимого 17.06.2008 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 307 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі умовно - достроково 28.10.2010 року на строк 1 рік, 3 місяці, 3 дні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкає: АДРЕСА_2

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченного ч.1 ст 286 КК України, суд,

встановив :

ОСОБА_1, 28 січня 2013 року близько 20 години керував належним ОСОБА_3 технічно - справним автомобілем «ЗАЗ ДЕУ» р.н. НОМЕР_1, на якому рухався по вул. Конопляній в м. Харкові, з боку вул. Джутової у напрямку вул.. Полтавський Шлях, зі швидкістю 50 км/год.

Під час руху по вул. Конопляній, в районі перехрестя з пр. Ілліча, водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 8.7.3 (е), 8.10 та 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

- п.8.7.3(е) - «Сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два миготливих червоних сигнали, які забороняють рух;

- п.8.10 - «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м. до найближчої рейки перед залізничним переїздом, світлофором, пішохідним переходом, а якщо вони відсутні і у всіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;

- п.12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об 'їзду перешкоди» та скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які перетинали проїжджу частину по пішохідному переходу зліва направо за напрямком руху автомобіля «ЗАЗ ДЕУ».

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_1 виразилося в тому, що він керуючи автомобілем «ЗАЗ ДЕУ», наближаючись до світлофора, на якому для нього був включений забороняючий рух сигнал, не зупинився, а продовжив рух, при цьому проявив неуважність, і при виникненні небезпеки для його руху у вигляді пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які перетинали проїжджу частину по пішохідному переходу на зелений для їх руху сигнал світлофора, зліва направо по ходу напрямку його руху, яких ОСОБА_1 об'єктивно спроможний був виявити, не прийняв своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, створивши небезпеку для інших учасників дорожнього руху і допустив наїзд на ОСОБА_2 та ОСОБА_4, заподіявши ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, що викликали тривалий розлад здоров'я останнього.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_1, згідно висновку автотехнічної експертизи № 160/13 від 22.03.2013р. знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками даної дорожньо- транспортної події.

В результаті даної дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_2, згідно висновку судово - медичної експертизи № 172-А/13 від 14.02.2013р., були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, що викликали тривалий розлад здоров'я, у вигляді важкої черепно-мозкової травми з двосторонніми субдуральними пластинчастими гематомами, важким забоєм головного мозку з осередками контузії обох лобових долей, забитих ран (2) потиличної області, закритого багатоосколкового перелому верхньої та середньої третини діафіза великогомілкової кістки зі значним зміщенням, субкапітального перелому малогомілкової кістки зі зміщенням.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України визнав у повному обсязі та пояснив, що 28 січня 2013 року приблизно о 20 годині він керував належним ОСОБА_3 автомобілем «ЗАЗ ДЕУ» р.н. НОМЕР_1, на якому рухався по вул. Конопляній в м. Харкові у напрямку вул. Полтавський Шлях, зі швидкістю приблизно 50 км/год. В районі перехрестя з пр. Ілліча, який він пересікав на зелений сигнал світлофора, скоїв наїзд передньою частиною автомобіля на двох пішоходів, які закінчували перехід по пішохідному переходу зліва направо за напрямком руху автомобіля.

В результаті ДТП пішоходи - чоловік та жінка були госпіталізовані. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди, позов прокурора в інтересах держави, про стягнення вартості лікування потерпілого ОСОБА_2 та судові витрати визнає в повному обсягу, просить не призначати йому суворе покарання.

Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини, його вина підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 28 січня 2013 року приблизно о 20 годині він разом з ОСОБА_4 прямував на автобусну зупинку розташовану на перехресті вул. Полтавський шлях та пр. Ілліча в м.Харкові по пішохідному переходу, на зелений сигнал світлофора для пішоходів. За декілька метрів від узбіччя на них передньою частиною наїхав автомобіль «Деу», після чого він був госпіталізований. В результат ДТП йому були заподіяні тілесні ушкодження, від яких він досі лікується. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальних збитків та моральної шкоди підтримує в повному обсягу, просить суд суворо його не карати.

Свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що 28 січня 2013 року приблизно о 20 годині вона разом з ОСОБА_2 прямувала на автобусну зупинку розташовану на перехресті вул. Полтавський шлях та пр. Ілліча в м.Харкові по пішохідному переходу, на зелений сигнал світлофора для пішоходів. За декілька метрів від узбіччя на них передньою частиною наїхав автомобіль «Деу» від чого вона впала на проїзну частину та побачила як ОСОБА_2 залетів на капот машини. Після чого вона та ОСОБА_2 були госпіталізовані.

Факт дорожньо - транспортної пригоди зафіксований у протоколі огляду місця ДТП та схемі до нього від 28 січня 2013 року, в якому зафіксовано місце наїзду автомобіля «ЗАЗ ДЕУ» р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_4, гальмівний слід автомобіля.

а.к.п. 9-11

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 19.03.2013 року за участю водія ОСОБА_1, свідка ОСОБА_4, останні в процесі проведення даної слідчої дії на місці ДТП вказали та розповіли про механізм пригоди, подтвердивши раніше дані ними пояснення про обставини ДТП.

а.к.п.57-62

Згідно висновку автотехнічної експертизи НДЕКЦ ГУ МВСУ в Харківській області № 160/13 від 22.03.2013р., за свідченнями водія ОСОБА_1, останній у дорожній ситуації, що склалася, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.3 ПДР України та мав технічну можливість запобігти наїзду на пішоходів виконанням вимог п. 12.3 ПДР України. В його діях вбачаються невідповідності вимогам п.12.3 ПДР України, які з технічної точки зору перебували в причинному зв'язку з подією ДТП.

За свідченнями свідка ОСОБА_4 у дорожній ситуації, що склалася, водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 8.7.3 (е) та 8.10 ПДР України та мав технічну можливість запобігти наїзду на пішоходів виконанням вимог зазначених пунктів ПДР України. В діях відія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 8.7.3 (е) та 8.10 ПДР України, які з технічної точки зору перебували в причинному зв'язку з подією ДТП.

а.к.п. 67-70

Згідно висновку судово - медичної експертизи ХОБСМЕ № 172-А/13 від 14.02.2013р., у зв'язку з ДТП 28.01.2013 року у ОСОБА_2 мали місце наступні тілесні ушкодження: важка черепно-мозкова травма з двосторонніми субдуральними пластинчастими гематомами, важкий забій головного мозку з осередками контузії обох лобових долей, забиті рани (2) потиличної області, закритий багатоосколковий перелом верхньої та середньої третини діафіза великогомілкової кістки зі значним зміщенням, субкапітальний перелом малогомілкової кістки зі зміщенням, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесним пошкодженням, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я.

Зазначені пошкодження утворились від дії тупих твердих предметів, в умовах ДТП, при обставинах вказаних у постанові.

а.к.п. 29-30

Оцінюючи в сукупності, досліджені у справі докази, які є достатніми, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про доведеність провини обвинуваченого ОСОБА_1 і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до вимог ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення скоєне обвинуваченим ОСОБА_1, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони, раніше судимий, судимість не погашена у встановленому законом порядку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щиросердне каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлені.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, те, що ним скоєно злочини невеликої тяжксоті, дані про його особу, обставину, яка пом'якшує його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з обмеженням волі, в межах встановлених санкцією ч.1 ст.286 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_1, що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставин, які пом'якшують його покарання, вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальних збитків у сумі 12442, 87 гривень та моральної шкоди в сумі 35000 гривень підлягає повному задоволенню з урахуванням вимог ст. 129 КПК України, наданих суду доказів, чеків про про придбання ліків та позиції обвинуваченого, яка пов'язана із повним визнанням позовних вимог.

Позов прокурора в інтересах держави про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 вартості лікування потерпілого ОСОБА_2 - 7499, 98 грн. підлягає задоволенню в повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі без позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді обмеження волі звільнити протягом іспитового строку - 2 (двох) років, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 (І/Н НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальних збитків - 12442 гривень 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (І/Н НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди - 35000 гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (І/Н НОМЕР_2) на користь держави в особі Головного управління Державного казначейства України в Харківській області витрати на лікування постраждалого від кримінального правопорушення - 7499 гривень 98 коп., на Р/Р 312352272210024 УДК Харківської області, МФО 851011, ОКПО 02012154.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин