Ухвала суду № 33385254, 03.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/8370/13-а Головуючий у 1- й інстанції : Аблов Є.В.

Суддя - доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державної виконавчої служби України, треті особи: Закрите акціонерне товариство «Укратоменергобуд», Закрите акціонерне товариство «Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями «Укрелектроват», Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-господарський центр «Піраміда» про визнання протиправною та скасування постанови, за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулося у суд із позовом до Державної виконавчої служби України, за участю третіх осіб: ЗАТ «Укратоменергобуд», ЗАТ «Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями «Укрелектроват», ТОВ «Виробничо-господарський центр «Піраміда», у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 18.05.2013 року, якою накладено арешт на кошти позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2013 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за названим позовом.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з таких підстав.

Оскаржувана ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі вмотивована тим, що судове оскарження постанови державного виконавця, прийнятої в порядку забезпечення контролю над виконанням наказів господарських судів підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем оскаржується постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка О.М. з примусового виконання зведеного виконавчого провадження №36363275 від 18.05.2013 року.

Зі змісту оскаржуваної постанови державного виконавця вбачається, що стосовно ДП «НАЕК «Енергоатом», як боржника, відкрито кілька виконавчих проваджень, що на підставі статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» були об'єднані в одне - зведене виконавче провадження №36363275. До зведеного увійшли виконавчі провадження з виконання наступних виконавчих документів:

- наказ Господарського суду м. Києва №23/527-25/58 від 01.08.2012 року;

- наказ Господарського суду м. Києва №18/113-53/81 від 08.02.2012 року;

- наказ Господарського суду Львівської області №5015/1645/12 від 25.07.2012 року;

- постанова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №9907321 від 24.01.2013 року.

Надаючи оцінку висновкам місцевого суду про підвідомчість даного спору господарському суду, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 2 статті 4 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з частиною 1 статті 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Зважаючи на приведені юридичні норми, позивач, як боржник за виконавчим провадженням, не погоджуючись із рішенням державного виконавця - суб'єкта владних повноважень, звернувся до адміністративного суду за захистом своїх інтересів.

Проте, суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі, посилаючись на те, що порядок розгляду спорів щодо оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС щодо виконання рішень господарських судів встановлений Господарським процесуальним кодексом України.

Так, частиною 1 статті 121-2 ГПК України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Аналізуючи висновки суду першої інстанції, колегія суддів зауважує, що судом не було враховано ту обставину, що оскаржувана постанова державного виконавця винесена в межах зведеного виконавчого провадження з приводу виконання не тільки рішень господарських судів, а й з приводу стягнення з боржника виконавчого збору. Колегія суддів вважає, що стягнення виконавчого збору відноситься до окремого виду владної управлінської функції, а сам збір - своєрідний вид майнової відповідальності боржника, який не виконав без поважних причин у строк, встановлений державним виконавцем для добровільного виконання, вимоги виконавчого документа. Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу являються окремим виконавчим документом, що передбачено п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, вимога про скасування рішення державного виконавця, в рамках виконання постанови про стягнення виконавчого збору підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна позиція підтримується Пленумом Вищого адміністративного суду України та викладена в постанові «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.12.2010 року № 3 у редакції постанови Пленуму ВАСУ від 21.05.2012 року № 5.

Окрім того, Пленум Вищого адміністративного суду України у згаданій постанові наголошує, що судам необхідно враховувати, що всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

З огляду на приведене вище, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що позовну заяву Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державної виконавчої служби України, треті особи: Закрите акціонерне товариство «Укратоменергобуд», Закрите акціонерне товариство «Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями «Укрелектроват», Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-господарський центр «Піраміда» про визнання протиправною та скасування постанови не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, місцевим судом безпідставно постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження в порядку адміністративного судочинства по даній справі.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2013 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М