Постанова № 33384963, 03.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3094/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника прокуратури - Атаманюк І.О.,

представник позивача - Братікової О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД про стягнення податкового боргу, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Солом'янського району м. Києва звернувся у суд в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД (далі - ТОВ ВКФ «Сервісшина» ЛТД), в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з останнього податкову заборгованість в розмірі 84640,60 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність заявлених в інтересах податкового органу вимог щодо стягнення самостійно узгодженого позивачем податкового зобов'язання.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Як убачається із матеріалів справи, ТОВ ВКФ «Сервісшина» ЛТД перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби як платник податків.

Колегією суддів установлено, що 08.05.2012 року відповідачем задекларовано зобов'язання зі сплати орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2012 рік всього у загальному розмірі на суму 326597,27 грн.

Оскільки за підсумками звітного року, платником податків не було в повному обсязі проведено сплати визначеного ним податкового зобов'язання, прокурор Солом'янського району м. Києва звернувся у суд в інтересах ДПІ.

Обговорюючи правомірність вимог щодо стягнення податкового боргу в судовому порядку, колегія суддів зважає на таке.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем надсилались на адресу відповідача податкові вимоги від 25.11.2008 року та від 20.01.2009 року на виконання вимог пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», згідно якого в разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів вручення вказаних податкових вимог позивачу. Згідно довідки працівника поштового зв'язку, прикріпленої до конверта про відправлення (а.с. 12) його вміст - податкова вимога від 05.11.2008 року №1/2481 - не був вручений через те, що адресат не проживає за зазначеною адресою. Про що працівниками ДПІ складено акт №448/24-30 від 25.11.2008 року. З приводу вручення другої податкової вимоги в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження даного факту.

Зважаючи на те, що відповідачем заперечується отримання даних вимог, колегія суддів погоджується із покликанням останнього на те, що у відповідності до абзацу 4 підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на момент направлення їх платнику, днем вручення такої вимоги вважається день розміщення вимоги на дошці податкових оголошень, установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.

Зазначена обставина залишилась поза увагою місцевого суму, так саме як і те, що вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якими керувався позивач при повідомленні відповідача про наявність податкового боргу, втратили чинність починаючи з 01.01.2011 року.

Урегулювання спірних правовідносин в частині права податкового органу на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу, який виник з 01.01.2011 року повинно відбуватись за правилами Податкового кодексу України.

Відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 вказаного Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на викладені норми, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи не міститься доказів направлення відповідачу та отримання останнім податкової вимоги, яка містить відомості, передбачені абз. 2 п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України про необхідність погашення суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю.

Враховуючи встановлені обставини та приведені норми, колегія суддів доходить висновку про передчасність позовних вимог про стягнення податкового боргу, оскільки податковим органом не підтверджено дотримання приписів п. 95.2 ст. 95 ПК України, у зв'язку із чим такі задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Прокурору Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст постанови складений 09 вересня 2013 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М