Рішення № 33384826, 10.09.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/4358/13ц

Провадженя № 2/263/1995/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Конівченко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про встановлення нікчемності правочину, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, та стягнення коштів сплачених за договором,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, просив суд вставити нікчемність договору №215189 від 5.10.2012 року, застосувати до нього наслідки нікчемного правочину та стягнути з відповідача на його користь сплачену ним грошову суму у розмірі 1950 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. 5.10.2012 року між ним та Приватним підприємством «Грандфінресурс» (надалі ПП «Грандфінресурс») було укладено договір №215189 на придбання товару на суму 30000 грн., та додатки до нього №1 та №2, предметом якого є надання особі, що уклала Договір, послуги по адмініструванню системи придбання товару у групах на умовах діяльності програми «Альянс Україна», яка базується на створенні груп учасників, метою яких є придбання бажаних товарів з розстроченням платежу на досить тривалий час. Згідно умов Договору ПП «Грандфінресурс» виступає виконавцем певних послуг, зазначених у статті 1 цього Договору, а позивач є їх споживачем. За вказаним договором ним було сплачено одноразовий комісійний внесок у сумі 1950 грн. Грошові кошти, які ПП «Грандфінресурс» зобов'язаний був надати йому у найближчий час за умовами договору на теперішній час не видано, та сплачена ним суми йому не повернута, хоча вимоги про зазначене він виклав у заяві від 5.11.2012 року, адресованій відповідачу. На його думку договір укладений з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів» внаслідок застосування ПП «Грандфінресурс» нечесної підприємницької практики, яка вводить споживача в оману, не відповідає вимогам ст.19 цього Закону, оскільки містить несправедливі умови щодо його розірвання, але не містить будь-яких негативних наслідків для ПП «Грандфінресурс».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні на підставах зазначених в позовній заяві, крім того просив суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати на правову допомогу у розмірі 300 грн.

Представник відповідача ПП «Грандфінресурс» - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заперечення в яких підтвердила сплату позивачем одноразового комісійного внеску у розмірі 1950 грн., при цьому зазначила, що під час укладання зазначеного договору позивачеві були досконало надані роз'яснення представниками ПП «Грандфінресурс», щодо всіх умов договору. Крім того у позивача був час на вивчення та ретельний аналіз умов договору, він міг звернутись з відповідною заявою до ПП «Грандфінресурс», щодо розірвання укладеного договору, проте він не скористався цим правом, а отже він усвідомлював умови договору, йому був відомий перелік його прав та обов'язків, а також перелік прав та обов'язків ПП «Грандфінресур». З огляду на викладене, зазначила, що оскаржуваний правочин відповідає загальним засадам законодавства, а також моральним засадам суспільства, а волевиявлення позивача під час укладання правочину було вільним і відповідало його внутрішній волі. У діяльності відповідача не вбачається ознак пірамідальних схем, нечесної підприємницької діяльності, тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 31-39).

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі наступних норм закону та встановлених судом фактичних обставин справи.

Частиною 2 ст.215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ст.216 ЦК України недійсний (або нікчемний) правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, кожна із сторін цього правочину, зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 5 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та ПП «Грандфінресурс» було укладено договір, предметом якого є надання послуг, спрямованих на придбання товару.

Відповідно до ст.1 Договору Адміністратор за згодою учасника зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, або відповідної суми позики, зазначеної в Додатку №1 до даного Договору; організувати та проводити заходи по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь учасника або надати йому відповідну суму у позику; надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами, у порядку та строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього.

Відповідно до умов даного договору, позивач повинен внести внесок, а також щомісячно сплачувати платежі, які підприємство може використовувати для формування фонду для здійснення оплати товару на користь клієнта, а також адміністративні витрати. Адміністратор організовує комітет, котрий проводить розподіл грошових коштів та надає інформацію щодо їх результатів виключно учаснику.

Відповідно до ст.14 Додатку №2 відповідач гарантує учаснику, придбати на його користь товар або надати відповідну суму у позику, за умови, якщо останній виконає всі зобов'язання, які випливають з цієї угоди.

Пунктом 2.1.2 Договору передбачений обов'язок учасника програми щомісячно сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого Адміністратор здійснює оплату вартості товару, чи надає відповідні суми у позику, та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

Статтею 4 Додатку №2 передбачено, що учасник, який не виконує своїх зобов'язань, передбачених договором та відповідними додатками до нього, не допускається до участі у проведені заходу по розподілу грошового фонду.

Відповідно до п. 8.3 Додатку №2, він вважається розірваним на вимогу Адміністратора в односторонньому прядку з першого числа місяця, в якому виникла заборгованість, за умови, якщо учасник, якому ще не надано дозвіл, не сплатить у строк, передбачений п.3.2, 3.4 ст. 3 цього Додатку до Договору загальний або мінімальний платіж, адміністративні витрати.

За умовами договору ОСОБА_1, як учасник програми, сплатив одноразовий комісійний внесок у розмірі 1950 грн., що підтверджено відповідною квитанцією.

Оцінюючи приведені докази, суд приходить до висновку, що зі змісту договору, який було укладено між ОСОБА_1 та ПП «Грандфінресурс», вбачається, що програма, на умовах якої укладено договір, формується виключно на коштах учасника, без залучення коштів ПП «Грандфінресурс»; оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками, і в подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які компенсують кошти іншим учасникам. Тобто, один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує іншому учаснику програми товар. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на отримання коштів, яке надавалося не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми. Право отримати позивачем товар залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками програми.

Договір не містить строків або термінів отримання учасником товару, не передбачає будь-якої відповідальності ПП «Грандфінресурс» за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасником товару в разі повної оплати його вартості. Натомість, договором передбачено, що у випадку відмови учасника від договору він може його розірвати протягом трьох днів з моменту підписання з отриманням 70 % внесеного одноразового комісійного внеску протягом 60 банківських днів. У разі, якщо учасник виявить бажання розірвати договір після встановленого договором строку (три дні з моменту підписання) одноразовий комісійний внесок та адміністративні витрати учаснику не повертаються. Повернення чистого внеску здійснюється протягом 60 банківських днів після закриття реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється; нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності, є недійсними, у зв'язку з чим договір № 215189 від 5.10.2012 року є нікчемним в силу закону.

За таких обставин та беручи до уваги те, що за змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1950 грн., сплачених за договором № 215189 від 5.10.2012 року, підлягають задоволенню. Заперечення представника відповідача, з урахуванням викладеного, суд до уваги не приймає.

Саме таку правову позицію висловив Верховний суд України в постановах по справам №6-35цс12 від 23 травня 2012 року і № 6-161цс12 від 16 січня 2013 року, які прийняті за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: п.7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів». Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України ці судові рішення є обов'язковими для всіх судів України і суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Згідно ст. 84 ЦПК України, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги і граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду поніс витрати пов'язані з наданням юридичної допомоги в розмірі 300 грн., що підтверджено квитанцією від 24.04.2013 року про надання юридичних послуг та складення позовної заяви, тому суд стягує дану суму з відповідача.

На підставі ст. 88 ЦПК України з Приватного підприємства «Грандфінресурс» на користь держави підлягає стягненню судовий збір, оскільки позивач звільнений від його сплати при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 3,10,15,30,57,60,88,107,169,197,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про встановлення нікчемності правочину, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, та стягнення коштів сплачених за договором - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (01034, м.Київ, Шевченківський район, вул.Ярославів Вал буд. 13/2Б оф. 3, код ЄДРПОУ 31469012) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму коштів сплачених за договором № 215189 від 5.10.2012 року в розмірі 1950,00 грн., та витрат на правову допомогу в розмірі 300 грн., всього 2250 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (01034, м.Київ, Шевченківський район, вул.Ярославів Вал буд. 13/2Б оф. 3, код ЄДРПОУ 31469012) на користь держави судовий збір, несплачений позивачем, в розмірі 229,40 грн.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневій районний суд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Папаценко П.І.