Ухвала суду № 33384709, 05.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 р. Справа № 32361/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року по справі № 2а-2813/10/1770 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ГРУП-ІНВЕСТ" до державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В C Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ГРУП-ІНВЕСТ" звернулося до державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 13 січня 2010 року № 0000041742/0/17-123, від 03 лютого 2010 року № 0000041742/1/17-123, від 20 квітня 2010 року № 0000041742/2/17-123, від 21 червня 2010 року №0000041742/3/17-123, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 231750 грн.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що при проведенні перевірки податковим органом зроблено безпідставно висновок про не утримання та не перерахування позивачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб у випадку, коли податковим агентом не оподатковані майнові внески фізичних осіб до статутного фонду товариства у вигляді рухомого та нерухомого майна. При цьому, відповідач помилково вважає передачу фізичними особами власного майна до статутного капіталу господарського товариства продажем (обміном) такого майна із відповідними правовими наслідками оподаткування таких операцій. Позивач зазначає, що відповідно до положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" при внесенні засновниками майна до статутного капіталу господарського товариства у засновників фізичних осіб не виникає доходу. Крім того, позивач вважає, що вказаний Закон не покладає на емітента корпоративних прав функцій податкового агента, а сама операція по внесенню майна до статутного капіталу не є продажем. Так, у засновників ТзОВ "АЛЬФА-ГРУП-ІНВЕСТ" при внесенні майна до статутного капіталу не виникло доходу і позивач не був зобов'язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб при здійсненні засновниками товариства операцій з інвестиційними активами.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення -рішення державної податкової інспекції в м. Рівне № 0000041742/0/17-123 від 13 січня 2010 року, №0000041742/1/17-123 від 03 лютого 2010 року, №0000041742/2/17-123 від 20 квітня 2010 року, №0000041742/3/17-123 від 21 червня 2010 року.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач, ДПІ в м. Рівне, яка покликаючись на те, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що при перевірці позивача в порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" останнім не був утриманий і перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у випадку, коли податковим агентом ТзОВ "АЛЬФА-ГРУП-ІНВЕСТ" не оподатковано майнові внески фізичних осіб до статутного фонду товариства у вигляді рухомого та нерухомого майна. Зазначає те, що інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності майна є з її боку відчуженням такого майна. Вказує на те, що оподаткування доходів, одержаних від продажу (обміну) нерухомого та рухомого майна здійснюється у відповідності до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", згідно з яким, дохід платника від продажу об'єкта рухомого та нерухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставками встановленими вказаним Законом.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що державною податковою інспекцією у місті Рівне проводилась позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ГРУП-ІНВЕСТ" з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 19 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року, результати якої оформленні актом № 1719/17-100/35307969 від 25 грудня 2009 року. Перевіркою встановлено, порушення п.1.3, п.1.15 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 4.2.6 п.4.2 ст.4, п.7.1, п.7.2 ст.7, пп.8.1.1.пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, ст.11, ст.12, пп. "а" п.17.2 ст.17, пп. "а" п.20.3.1, пп. 20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в порушення яких не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 77250 грн. за 2007 рік, у випадку, коли податковим агентом ТзОВ "АЛЬФА-ГРУП-ІНВЕСТ" не оподатковано майнові внески фізичних осіб до статутного фонду товариства у вигляді рухомого майна вартістю 15000 грн. та нерухомого майна вартістю 1500000 грн. Перевіркою також встановлено, що статутний фонд на момент створення суб'єкта господарювання відповідно до установчих документів склав 15150002 грн., який сформовано за рахунок майнових внесків засновників, а саме: відповідно до статуту вкладом ОСОБА_1 до статутного капіталу товариства є адмінбудівля, вкладом ОСОБА_2 до статутного капіталу товариства є дерев'яні торгові стелажі.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2010 № 0000041742/0/17-123, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 77250 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 154500 грн., всього на суму 231750 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржувалось в адміністративному порядку. Так, рішеннями ДПІ у м. Рівне від 02.02.2010 року, ДПА у Рівненській області від 09.04.2010 року, ДПА України від 09.06.2010 року скарги позивача були залишені без задоволення та винесенні податкові повідомлення-рішення від 03.02.2010р. № 0000041742/1/17-123, від 20.04.2010р. №0000041742/2/17-123, від 21.06.2010р. №0000041742/3/17-123.

Суд першої інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується апеляційний суд, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) дохід - сума будь - яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Як правильно встановив суд першої інстанції, під час внесення засновниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до статутного капіталу майна між неими та позивачем не виникло операції з продажу майна.

При цьому правовідносини між засновниками та товариством мають зовсім іншу правову природу - це правовідносини, пов'язанні з набуттям корпоративних прав.

У відповідності до підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 вищевказаного Закону придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Проте, за правилами вказаної норми Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткуванню підлягає не операція з придбання інвестиційного активу, а інвестиційний прибуток, який розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 цього Закону об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Загальний місячний оподатковуваний доход від здійснення платником операцій з корпоративними правами, визначається у відповідності із положеннями підпункту 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", відповідно до якого до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з корпоративними правами.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що саме інвестиційний прибуток є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб, а не вартість майна - внеску у статутний фонд товариства його засновником.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року по справі № 2а-2813/10/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді В.П. Сапіга

І.О. Яворський