Рішення № 33383371, 10.09.2013, Оболонський районний суд міста Києва

10.09.2013 Справа № 756/7081/13-ц

Унікальний № 756/7081/13-ц

Справа № 2/756/3111/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Васалатія К.А.

при секретарі Шевчик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на наступне. Позивач працював у відповідача - ТОВ „Міжнародна юридична компанія „Гапоненко Роман і партнери" в період з 08.09.2010 р. по 31.05.2011 р. на посаді помічника юриста. При цьому між сторонами було укладено трудовий договір.

Вважає, що відповідач всупереч нормам чинного законодавства не провів із позивачем повний розрахунок, не видав трудову книжку, не надав наказ про звільнення, вигнавши позивача з офісу компанії.

У жовтні 2012 р. позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою сплати невиплаченої заробітної плати. При цьому позивач отримав відповідь від відповідача, із вказівкою, що підстав для розрахунку немає через те, що позивач не надав звіт про виконану роботу, який відповідач вважає підставою для нарахування заробітної плати, як це начебто передбачено внутрішніми наказами, що були видані відповідачем.

Як вказує позивач, його середній заробіток у відповідача складав 862,37 грн., і тому вважає, що відповідач без законних на те підстав необґрунтовано не виплатив позивачу за період з 01 по 31 травня 2011 р. дану суму.

У судовому засіданні позивач змінив предмет позову та просить суд стягнути невиплачену заробітну плату за травень 2011 р. у розмірі 862,37 грн. та стягнути із відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати зарплати у розмірі 20696,88 грн.

Представник відповідача в судове засідання з'явився та підтримав свої заперечення проти даного позову.

При цьому у даних запереченнях було вказано, що 31.05.2011 р. позивач ОСОБА_1 написав 2 пояснювальні записки про відсутність на робочому місці більше ніж 3 год. без поважних причин та запізнення без поважних причин. Також 31.05.2011 р. не чекаючи підготовки наказів керівництвом про прийняте рішення з цього приводу, позивач ОСОБА_1 покинув робоче місце і більше не з'являвся на робочому місці.

Також як вказано у запереченнях, 03.06.2011 року за № 12 був відправлений лист позивачу ОСОБА_1 з проханням з'явитися у офіс компанії та отримати копію наказу про звільнення з роботи у зв'язку з прогулом, отримати кінцевий розрахунок, якщо такий є та трудову книжку, цей лист позивач ОСОБА_1 проігнорував.

Також вказано, що 31.05.2011 р. по факту протиправних дій з боку ОСОБА_1 був викликаний наряд міліції для відповідного реагування.

Як вказано представником відповідача, у відповідності до внутрішнього розпорядку компанії - відповідача виконана робота підтверджується звітом працівника про виконану роботу з яким позивач ОСОБА_1 був ознайомлений під розписку. Вказує, що усупереч КЗпП України та внутрішнього розпорядку компанії позивач ОСОБА_1 вирішив, що йому повинні платити заробітну плату не за виконану роботу, а за те, що він порушує трудову не зважаючи на законодавство України та внутрішній трудовий розпорядок

Вказує, що посилання позивача ОСОБА_1 на ст. 9 КЗпП України є помилковим, надання звіту про виконану роботу не погіршує умови договорів про працю, а встановлює можливість перевірній фактичне виконання працівником роботи та нарахувати заробітну плату за виконану роботу, як того вимагає ст.. 94 КЗпП України.

Усі ці факти підтримав у судовому засіданні представник відповідача - Гапоненко Р.І. у повному об'ємі.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи з'ясував наступне.

Судом встановлено, що позивач 08.09.2010 р. по 08.09.2011 р. підписав трудовий договір із відповідачем та працював у нього на посаді помічника юриста. У відповідності до наказу № 14-к від 31.05.2011 р. позивача було звільнено за прогул згідно ст.. 40 п. 4 КЗпП України (а.с. 7)

При цьому як з'ясував суд, підставою звільнення позивача ОСОБА_1 31.05.2011 р. стало його відсутність на робочому місці більше ніж 3 год. без поважних причин та запізнення без поважних причин. При цьому на позивача ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 100 грн. Позивач при цьому, не чекаючи підготовки наказів керівництвом про прийняте рішення з цього приводу, покинув робоче місце і більше не з'явився на робочому місці.

У відповідності до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в 3-місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. (ст. 234 КЗпП України)

Як з'ясовано судом, позивач звернувся до суду 20.05.2013 р., тобто із порушенням строку передбаченого ст. 233 КЗпП України та з клопотанням про поновлення строку до суду не звертався, а лише у жовтні 2012 р. почав вести переписку із відповідачем.

Тому враховуючи викладене, оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 стягнення на користь позивача суми 862,37 грн. є не обґрунтованими. Щодо позовної вимоги про стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки виплати зарплати у розмірі 20696,88 грн., то суд відмовляє у її задоволенні, оскільки вони є похідними від первісних позовних вимог.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", ст. 21, 233-235 КЗпП України, ст. 10, 11, 60, ст. 88, 208,212-215, 218 ЦПК, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ Васалатій К.А.