Постанова № 33380407, 05.09.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року м.ПолтаваСправа № 816/4972/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі - Христич О.С.,

за участю:

представника позивача - Кішко Д.О.,

представника відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос-Зерно" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррос-Зерно " звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0006451502 від 30 квітня 2013 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що порушень податкового законодавства не вчиняв. Вказував на те, що подання скарги на платника (додаток 8 до податкової декларації) дає право підприємству на включення податкової накладної до складу податкового кредиту звітного періоду. В нормі законодавства не вказано, що з поданням додатку №8, подаються лише податкові накладні звітного періоду, а вказано що податкові накладні, по яких порушено порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, подаються зі звітною декларацією з податку на додану вартість в якому отримано таку податкову накладну, а не з уточнюючою декларацією з податку на додану вартість. З огляду на викладене, позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0000031503 від 21.02.2013 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях відповідач посилався на те, що ТОВ "Укррос-зерно" в порушення пункту 198.2, статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України включено до складу податкового кредиту за лютий 2012 року на підставі Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) податкові накладні, виписані постачальником ТОВ "Юмекс" у попередніх звітних податкових періодах, а саме: у грудні 2011 (п/п №1 від 28 грудня 2011 року на суму ПДВ 400000 грн., п/н №2 від 29 грудня 2011 року на суму ПДВ 790676 грн.), у січні 2012 року (п/н №1 від 05 січня 2012 року на суму ПДВ 824313,40 грн.) та в порушення вимог абз. 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не надано разом із заявою скаргою на постачальника ТОВ "Юмекс" документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку із придбанням таких товарів/послуг або підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррос-Зерно" (ідентифікаційний код 30212223) є юридичною особою, зареєстроване 19 січня 1999 року, номе запису 1 0671200000004830 (а.с.59-62).

Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві (а.с. 57) та є платником податку на додану вартість (а.с.58).

Згідно витягу з ЄДРЮОФОП видами діяльності підприємства є: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, оптова торгівля хімічними продуктами, надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у., неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

У період з 05 квітня 2013 року по 11 квітня 2013 року ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову документальну перевірку ТОВ "Укррос-Зерно" з питань правомірності включення податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 податкових накладних на підставі заяви скарги на постачальника ТОВ "Юмекс".

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 17 квітня 2013 року №2174/15.2/30212223, яким встановлено порушення пункту 198.2 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим: завищено податковий кредит за лютий 2012 року в сумі 2014989 грн.; занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет за лютий 2012 року в сумі 2014989 грн. (а.с. 8-14)

На підставі акту перевірки від 17 квітня 2013 року №2174/15.2/30212223 ДПІ у м. Полтаві 30 квітня 2013 року прийнято податкове повідомлення рішення №0006451502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 3022483,50 грн., за основним платежем - в розмірі 2014989 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 1007494,50 грн. (а.с. 15).

Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 30 квітня 2013 року №0006451502 оскаржив його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку вказаному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок старшого державного податкового-інспектора в акті перевірки про відсутність права у платника податку на включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ за попередні періоди, тоді як ТОВ "Укррос-Зерно" на підставі заяви про відмову постачальника надати податкову накладну включило до складу податкового кредиту за лютий 2012 року податкові накладні, виписані постачальником у попередньому звітному податковому періоді, а саме - грудні 2011 року та січні 2012 року.

З метою з'ясування правомірності висновків відповідача суд встановив, що позивач 19 березня 2012 року подав до ДПІ у м. Полтаві декларацію з ПДВ за лютий 2012 року, в якій до складу податкового кредиту включив суму ПДВ у розмірі 2014989,40 грн. згідно податкових накладних, виписаних ТОВ "Юмекс" за № 1 від 28 грудня 2011 року, №2 від 29 грудня 2011 року, №1 від 05 січня 2012 року, які не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з податковою декларацією з ПДВ за лютий 2012 року позивач надав Додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", в якому заявив про порушення постачальником ТОВ "Юмекс" порядку реєстрації податкових накладних у зв'язку з відсутністю податкових накладних № 1 від 28 грудня 2011 року, №2 від 29 грудня 2011 року, "1 від 05 січня 2012 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що реальність господарських операцій між ТОВ "Укррос-Зерно" та ТОВ "Юмекс" підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а саме:

- Договором комісії №С/09/К-03/12/09 від 01 грудня 2009 року та додатковими угодами до Договору (а.с. 63-67);

- податковими накладними (а.с. 16-18);

- виписками банку (а.с.77-79);

- актами приймання-передачі (а.с. 68-70);

- платіжними дорученнями (108-122).

Слід відмітити, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами податковим органом під сумнів не ставиться.

Системний аналіз положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Судом встановлено, що ТОВ "Юмекс" за договором комісії виписані податкові накладні від 28 грудня 2011 року №1 на загальну суму 2400000,00 грн. в тому числі ПДВ 400000,00 грн., від 29 грудня 2011 року №2 на загальну суму 4744056, 00 грн. в тому числі ПДВ 790676, 00 грн. та від 05 січня 2012 року №1 на загальну суму 4945880,43 грн. в тому числі ПДВ 824313,40 грн. (а.с. 16-18).

Приписами пунктів 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Отже, зазначеними нормами Податкового кодексу України передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Крім цього, наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 у за № 1402/18697) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в якій передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки, вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість в податковій декларації за лютий 2012 року.

Суд зазначає, що надання до перевірки податкових накладних, зазначених у акті перевірки, відображення позивачем цих податкових накладних в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і є фіксацією факту та дати отримання податкових накладних позивачем у передбаченій чинним законодавством правовій формі.

Як вбачається з реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року (а.с. 28-32), податкові накладні, виписані контрагентом позивача в грудні 2011 року та січні 2012 року, позивачем фактично були отримані від вказаного контрагента у лютому 2012 року, після чого ТОВ "Укррос-Зерно" суми ПДВ за грудень 2011 року та січень 2012 року включено до податкової декларації за лютий 2012 року, що підтверджується додатком №5 до вказаної декларації (а.с. 22-23).

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява зі скаргою на постачальників подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України контрагентом позивача порушено порядок заповнення та/або дотримання порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом із декларацією з ПДВ за лютий 2012 року ТОВ "Укррос-Зерно" поданий додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)" (а.с. 27).

Позивачем разом із заявою додані копії первинних документів по операціям із контрагентом, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (т.2 а.с. 71-77).

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ "Укррос-Зерно" правомірно включило до складу податкового кредиту за лютий 2012 року суму ПДВ у загальному розмірі 2014989,40 грн. згідно податкових накладних за грудень 2011 року та січень 2012 року виписаних контрагентом позивача, та заяви зі скаргою про порушення продавцем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Твердження податкового органу про те, що заява зі скаргою повинна подаватися позивачем разом з декларацією за відповідний період, у якому відбувалися господарські операції із контрагентами позивача, суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Стосовно тверджень відповідача в акті перевірки та запереченнях, що податковий кредит у позивача виник по першій події - передачі товарів за договором комісії №С/09/К-03/12/09, то сліж зазначити, що відповідно до пункту 7.3.1. Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного до 01 січня 2010 року) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пункту 1.4 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного до 01 січня 2010 року) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (стаття 1018 Цивільного кодексу України).

Таким чином, договір комісії передбачає перечу товару від постачальника до комісіонера та від комісіонера до комітента (при цьому право власності на товар виникає тільки у комітента)

Згідно з пунктом 4.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного до 01 січня 2010 року) при продажу товарів через комісіонера датою виникнення податкових зобов'язань у комітента, а у комісіонера - права на податковий кредит, була дата перерахування коштів комітенту від комісіонера.

Зазначеної думки додержується і ДПА України у своєму листі від 25 березня 2011 року №8342/7/16-1517 "Про податок на додану вартість", а саме: "що стосується порядку оподаткування в 2011 році операцій з постачання товарів та придбання товарів/послуг за договорами комісії, доручення та іншими цивільно-правовими договорами, що були укладені та операції за ними почали здійснюватись до 01.01.2011 року, то необхідно зазначити, що до операцій, що здійснюються в межах договорів комісії, доручення, поруки, довірчого управління, перша подія по яким відбулася до 01.01.2011 року, необхідно застосовувати норми Закону України "Про податок на додану вартість", а по тих операціях, які почнуть здійснюватися у 2011 році (навіть, якщо договори укладені до 2011 року), податкові зобов'язання та податковий кредит повинні визначатися відповідно до норм Кодексу" .

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ТОВ "Укррос-Зерно" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №2174/15.2/30212223 від 17 квітня 2013 року, на підставі висновків якого відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0006451502 від 30 квітня 2013 року.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0006451502 від 30 квітня 2013 року не довів, а відтак позовні вимоги ТОВ "Укррос-Зерно" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0006451502 від 30 квітня 2013 року.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини другої статті 11 Кодексу, визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0006451502 від 30 квітня 2013 року.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос-Зерно" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 30 квітня 2013 року №0006451502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос-Зерно" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2294 /дві тисячі двісті дев'яносто чотири/ гривні.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2013 року.

Суддя С.О. Удовіченко