КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17655/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
У Х В А Л А
Іменем України
29 серпня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Киричуку Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М енд С форвардінг Ко» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2012 № 0000982260, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2013 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати ПДВ за результатами взаємовідносин з ПП «Авто Інвест» за квітень 2012 р.,
За наслідками перевірки податковим органом було складено акт від 22.11.2012 №5431/22-621- 32305725., в якому зазначені порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.2, 201.6 ст. 201 ПК і завищення податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012р. на 52908 грн. по операціям з ПП «Авто Інвест», внаслідок чого позивачем занижено ПДВ на загальну суму 52908 грн. за вказаний період. Висновок зроблено відповідачем на підставі акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Авто Інвест» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень 2012 р. від 07.07.2012 №729/22-40/36798394, у зв'язку з яким відповідач не взяв до уваги надані позивачем до перевірки документи і заперечення на акт.
За наслідками перевірки відповідач виніс позивачу податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012 № 0000982260, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 79362 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення-рішення.
В основу обґрунтування свого рішення про задоволення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва посилався на те, що відповідачем не надано будь-яких доводів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій передбачених умовами договору субпідряду, крім того, відповідачем не надано суду допустимих, належних, достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності визначення позивачу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Доказом того, що в структурі активів та власному капіталі позивача та його контрагента виникли зміни є наступне.
Як вбачається з матеріалів справи ПП «Авто Інвест» виконало на користь позивача навантажувально-розвантажувальні роботи на загальну вартість 317450 грн.. Вказані роботи були виконані на підставі договору про надання послуг від 28.03.2011 №СС-000029, про що свідчать надані до перевірки акти приймання виконаних робіт за квітень 2012 р. Вартість здійснених робіт також підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що перевіркою вірно встановлено, що ПДВ по зазначеним податковим накладним включено до складу податкового кредиту у квітні 2012 р. у сумі 52908 грн., які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідає даним податкових декларацій з ПДВ за відповідний період.
Реальність виконання вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими: договором від 28.03.2011 №СС-000029 з додатком №1, актів здачі-приймання робіт, податкових накладних і банківських виписок, які надавалися до перевірки і наявні у справі. Зазначені документи підтверджують здійснення господарських операцій з придбання позивачем у ПП «Авто Інвест» у квітні 2012р. робіт визначеного найменування (навантажувально-розвантажувальні роботи, переміщення вантажу, збирання-розбирання вантажу), кількості (обсягу), ціни, на загальну вартість 264470 грн. (без ПДВ), а також підтверджують нарахування і сплату ПДВ у сумі 52980,34 грн. у розмірі 20% вартості придбаних робіт.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, передбачено тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.
Таким чином, позивачем повністю доведено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на недопустимість посилання податкового органу на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 07.07.2012 №729/22-40/36798394 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Авто Інвест», так як останній має стан «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», оскільки вказана обставина не свідчить про відсутність фінансово-господарських відносин з позивачем, та не спростовує правове значення складених за такими операціями первинних документів, а тому не є підставою для неврахування відповідачем тих документів, які позивачем подані до перевірки.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2013 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 03.09.2013 року.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.
Судове рішення № 33379823, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-17655/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: