Постанова № 33379474, 03.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2013 року Справа № 812/7375/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Ципко О.В.,

секретарі судового засідання Гаркуші Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача: Меркулової М.В. (довіреність від 19.06.2013 №16065/10)

представник відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства "Южно-Ломуватська житлово-експлуатаційна дільниця" про стягнення коштів у розмірі 9683,91 грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства "Южно-Ломуватська житлово-експлуатаційна дільниця" про стягнення коштів у розмірі 9683,91 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Комунальне підприємство "Южно-Ломуватська житлово-експлуатаційна дільниця" зареєстровано виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 28.05.2008, номер запису 1385 120 0000 000277. Підприємство перебуває на обліку як платник податків у Брянківському відділенні Алчевської ОДПІ з 25.03.1993.

Станом на 20.02.2013 за підприємством рахується податковий боргу з податку на прибуток, який виник за період з 19.08.2011 по 20.02.2013, у розмірі 9683,91 грн., визначений відповідачем самостійно у податкових деклараціях. 16.10.2012 податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення - рішення про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання у розмірі 286,54 грн.

З метою погашення податкового боргу відповідачу направлено першу податкову вимогу №1/24 від 25.10.2001 та другу податкову вимогу №2/97 від 28.11.2001.

У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу позивач звернувся із позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся, причини неявки суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, правом на надання письмових заперечень не скористався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Южно-Ломуватська житлово-експлуатаційна дільниця" зареєстровано виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 28.05.2008, номер запису 1385 120 0000 000277 (а.с.12-13). Підприємство перебуває на обліку як платник податків у Брянківському відділенні Алчевської ОДПІ з 25.03.1993 (а.с.14).

Згідно облікової картки платника податків (а.с.10-11) станом на 20.02.2013 за підприємством рахується податковий боргу з податку на прибуток, який виник за період з 19.08.2011 по 20.02.2013, у розмірі 9683,91 грн., визначений відповідачем самостійно у податкових деклараціях (а.с.15-29). 16.10.2012 податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення - рішення №0001431501 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання у розмірі 286,54 грн. (а.с.33).

З метою погашення податкового боргу відповідачу направлено першу податкову вимогу №1/24 від 25.10.2001 та другу податкову вимогу №2/97 від 28.11.2001 (а.с.30,31).

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, серед інших, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із п.п.54.3.2 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки судом встановлено, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток у розмірі 9683,91 грн., який до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства "Южно-Ломуватська житлово-експлуатаційна дільниця" про стягнення коштів у розмірі 9683,91 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "Южно-Ломуватська житлово-експлуатаційна дільниця" (юридична адреса: 94194 Луганська область, м. Брянка, смт. Южна Ломуватка, вул. Волочаївська, 7) на користь бюджету кошти з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 9683,91 грн. (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят три гривні 91 копійка), перерахувавши на р/р 33210861700017, код платежу 11020201, одержувач Відділення держказначейства у м. Брянка в установі банку ГУДКСУ у Луганській області, код 37780550, МФО 804013.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 09 серпня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко