Ухвала суду № 33378885, 10.09.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1003/12818/12 Головуючий у І інстанції Голуб А.В. Провадження № 22-ц/780/4059/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Категорія 52 10.09.2013

УХВАЛА

Іменем України

5 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Ігнатченко Н.В.,

при секретарі Баліну П.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 17 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 11.11.2006 року.

Від спільного шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач посилалася на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання їх дочки, а тому просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти у розмірі 1/2 частини на утримання доньки.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 17 травня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, 1976 року народження на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини, але не менше 30% від прожиткового мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 25 березня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити її позов в повному обсязі з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»(далі-Постанова Пленуму ВСУ) за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у

твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що у відповідача також є син - ОСОБА_4, та відповідно до рішення Святошинського районного суду від 04 жовтня 2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, стягуються аліменти в розмірі 1/4 всіх видів заробітку щомісячно ( а.с. 24 - 25).

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Матеріали справи не містять переконливих даних про те, що відповідач в добровільному порядку надає матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини.

За таких обставин, суд першої інстанції, давши належну оцінку всім зібраним по справі доказам правомірно визначив розмір аліментів, що підлягає стягненню на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, у розмірі 1/6 частини, але не менше 30% від прожиткового мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 25 березня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин між сторонами та ухвалив рішення про часткове задоволення позову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Інших доводів, які б спростували законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, правильно встановлено правові відносини сторін, дана належна правова оцінка доказам у справі, висновки місцевого суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 17 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: